Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
иуж 551 мул смелость) мужество [Мужність — одна з найтиповіших рис радянської людини (Літ. газ., 1946, І)]; не втрачати юності не терять мужества; не унывать. мужніти, -нїю, -нїеш мужать [Моє покоління Зросло в комсомолі. І я з комсомолом дюсла Та мужніла (Воронько)]. мужньо нар. мужественно [Партизани мужньо обороняли кожен метр лісу (Шер.)\. мужовбйвство мужеубийство. мужовбйвця, мужовб шпиця мужеубийца. мужолозтво книжн. мужелбжство. мужоподібний мужеподббный. мужськйй редк. мужскбй [Мужській молоді подобалась його весела вдача (Коцюб.)]^ мужчина мужчина [Він був високий, сильний мужчина (Фр-)\ В хаті він єдиний мужчина, і його обов'язок дбати про добробут сім'ї (Гонч.)]. муза поэз. м^за [Нашу музу окриляло щастя народу (Корн.)]. Муза (имя) Муза. музеєзнавець, -вця музеевед. музеєзнавство музееведение. музеєзнавчий музееведческий, музеевёдный. музей, -зею музей [Музей Шевченка став одітим із найдорожчих культурних пам'ятників для нашого народу (Літ. газ., 1950, пі)]. музейний музейный. музика, уст. музика1 музыка; уст. музыка [Я ваші очі пам'ятаю, Як музику, як спів (Тич.); Черевиків немає, А музика грає, грає, Жалю завдає! (Шевч.)\ Звучать, як музика, в ефірі слова: «Увага! Увага! Говорить Москва!» (Сос.)\. музика2 (человек) музыкант [Ви великий пан від голови до ніг, а я... лиш убогий музика (Коб.); Тепер він вже став музикою, купив собі недорогу скрипку., і часто грав до танців дівчатам та хлопцям (Н.-Лев.)]. музикальний музыкальный. музикальність, -пості музыкальность. музикально нар. музыкально. музикант музыкант [Музиканти завзято дмухали в свої труби (Гонч.)]. музикантка разг. музыкантка, музыкантша. музикантський музыкантский. музики, -зик разг. музыка (разг.); (гулянье) танцы [Еге, десь Гафійка забарилась на музиках (Коцюб.); Якби мені черевики, То пішла б я на музики (Шевч.)\ В Перечни і прапори висять, музики грають (Куч.)]; троїсті «^ки см. троїстий. музикознавець, -вця музыковед [До участі в роботі Університету музичної культури залучаються кращі музикознавці столиці (Рад. Укр., 1948, XI)]. музикознавство музыковедение. музиченька редк. ласк от музика. музиченько разг. ласк от музика2. музичити, -чу, -чшп разг. музицировать [Ви не турбуйтеся, — щоб довго не кортіло, Я зараз хочу раду дать: Музичить треба — от^ і діло, Коли хотіли знать! (Гл.)]. музичний музыкальный [Великий театр нині став найбільш передовим музичним театром у світі (Літ. газ., 1951, V); В кутку стояли музичні інструменти, а на столі, вкритому червоним сукном, лежали газети й журнали (Панч)]. музйчпість, -пості музыкальность [Пісня справила на нього таке величезне враження і так захопила своєю музичністю, що він не втримався і тут же спробував відтворити її мотив (Трубл.)]. музично нар. музыкально. мука 1) мука, мучение; (о нравственном страдании—егае) пытка, книжн. терзание, казнь' (редк.); (изнуряющая длительная работа -— ещё) маета (разг.) [Ні муки, кайдани, Ніже літа, сину, Тії сили не втомили... Отак і загину! (Шевч.); Олег Кошовий і його товариші нестерпні муки прийняли, життя віддали, аби тільки жила Батьківщина (Рад. Укр., 1946, IV)]; ~ка мені з ним! разг. мука (мучение, наказание; маетб) мне с ним!; ~ка мучениць- к а разг. мука мученическая; ~ки с 6- вісті угрызения сбвести; ***ки Т а н- т 6 л а, Танталові *^ки книжн, муки Тантала, Танталовы муки; 2) (при допросе) пытка; випитування на ~ках см. випитування. муки мука" [Вони їздили по селах, жебралиг збирали де яєчко, де жменю муки або кукурудзи (Коцюб.)]. мукання мычание [Сполохане мукання передалося всій череді, і над річкою повис тривожний рев... (Десн.)]. мукати, -каю, -кавш, мукпути, -пу, -пені 1) мычЗть, мыкнуть [3 поля повертають засмаглі селяни з соковитим духом землі, мукає череда (Панч)]; 2) (только несоверги.— о человеке) разг. мычбть [Чого ти мукаєш? Хіба в тебе язика нема? (Н.-Лев.)]. Мукачеве, -вого, Мукачів, -чева Мукичево. Мукден Мукден. мукйчка ласк. разг. мучица [Якби гречаної му кички добуть (Горд.)]. мукпути см\ мукати. мукомел мукомбл. мукомёлышй мукомбльный [Всю історію роз* витку машин можна простежити на історії розвитку мукомельних млинів (Маркс)]. мукомёльпя мукомбльня. мукосїй спец. мукосей. мукосГйпий спец. мукосёйный. мул1, -лу (в реке) ил [І раб копав землю, теше камінь, і носить мул з ріки, і ліпить цеглу, виводить мури (Л. Укр.)]. мул2, -ла (животное) мул [На мулах нешвидких Вона верталась із ясного саду, Ясна як сад і радісна як сміх (Рил.)]. мулат мула*т [3 усієї бригади Шалигін найменш схожий на негра. Він швидше звичайний мулат (Донч.)\. мулатка мулатка. мулатський мулатский. мулистий илистый. мулити см. муляти. мул йтися см. мулятися. мулїт, -ту техн. муллит. мулкий илистый. мулко предик, илисто [Рибалка..: Пішла ні дно? Шкоди!' Дарма шукати, — не доберешся дна, тут мулко дуже (Л. Укр.)]. мулкуватий иловатый. ' |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)