Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 784):
Попередня 
Наступна

мул 552 мур
мулкуватість, -тості иловатость.
мулла рел. мулла [Мулла Смаїл.. прогнав
учора єдиного сина Рустема (Коцюб,)].
мулуватий иловатый [Найкраще короп росте
в мілких ставах, наповнених м'якою
водою, що добре прогріваються сонцем і
мають м'яке мулувате дно, багате на
органічні речовини (Коле, вироби, енцикл.)].
мулуватість, -тості иловатость.
муляж, -жу спец, муляж.
муляжист спец, муляжист.
муляжний спец. муляжный.
мулянка бот. (Ьітозеїіа Ь.) лужайник.
муляр, -ра каменщик; спец. кладчик [Під
вітром муляр мур виводить (Сос.)\.
муляти, -ллю, -ляєіп и мул йти, -лю, -лиш
1) (об обуви, бандаже и т. п.) жать, давить;
тереть; разг. мулить [Грудки муляли,
а холодна земля обсипала босі ноги,
неначе сніг (Н.-Лев.); Взувши, нарешті,
свої нові жовті чоботи, Антонович
пройшовся в них туди-сюди, випрббував, чи не
муляють (Гонч.); Ніхто не знає — чий
чобіт мулить (Боров.)]; 2) перен. не давать
покбя; стеснять; давить (о чувстве) [Щось
бентежило, муляло його в присутності Каті
(Козач.)\\ ~*ти серце давить сердце;
беспокбить (когб) [їй мулило серце якесь
невиразне почуття (Л. Укр.)]; ~*ти б ч і
разг. мозблить глаза* [Було чудо, що
ґуральня досі стояла. Тільки мулила очі.
Скрізь по селах покінчили з панами,
скрізь димились руїни, а тут — ґуральня
(Коцюб.)].
мулятися, -ляюся, -ляєшся и мул йтися,
-люся, -лишся разе, мяться [Кажи, не
муляйся .(Н.-Вол. у. — Сл. Гр.)\ Микита
довго чогось мулився і не хотів против
ночі виїздити (О., 1861, XI — Сл. Гр.)].
мульда геол., техн. мульда [Шихта вже
давно була приготована і лежала в
мульдах на мартенівському майданчику (Рад.
Укр., 1946, V)].
мулький 1) жёсткий; твёрдый; (об обуви)
тесный, стесняющий [Якесь ліжко мульке
і незручне (Коп.)]; 2) перен. беспокоящий;
стесняющий; давящий [[Юрко] став
відчувати болюче пощипування морозу і ще
якусь мульку незручність (Козач.)]; ер.
муляти 2.
мулько нар. 1) жёстко; твёрдо; 2) перен.
неспокойно; стеснительно, неудббно, не-
лбвко [Настала й осінь, а з столиці —
нічичирк. «Що за диво? Чого там рухаються
так довго? Та хіба ж там одна справа, —
там, мабуть, сила роботи!» — заспокоював
себе Семен, хоч чув, що йому чогось мулько
на серці (Коцюб.)].
мультиплікат кин. мультипликат.
мультиплікатор, -ра физ. и пр.
мультипликатор.
мультиплікаційний кин. мультипликацибнный.
мультиплікація физ., кин. мультипликация.
мульчування с.-х. мульчирование.
муміфікація мумификация.
муміфікований мумифицированный.
муміфікуватися, -кується мумифицироваться.
мумія мумия [І сміялись безумні нащадки,
що и мумії предків не вічні... (Л. Укр.)].
мундир, -ра мундир [Ордени трудової слави —
на мундирах почесних шахтарів (Літ.
газ., 1950, VIII)]; картбпля в ~рі
кул. разг. картофель в мундире.
мундирний мундирный.
мундштук, -ка мундштук.
мундштучний мундштучный.
муніципалізація муниципализация.
муніципалізований юр.
муниципализированный.
муніципалізувати, -зую, -зуєш юр.
муниципализировать.
муніципалізуватися, -зуеться юр.
муниципализироваться.4
муніципалітет, -ту муниципалитет.
муніципальний муниципальный [Всенародна
міліція замість поліції та постійної армії —
ось умова успішних муніципальних реформ
на користь трудящих (Ленін)].
муніцйпш, -пію ист. муниципий.
МУР» *РУ стена (каменная или кирпичная);
(вокруг усадьбы — ещё) ограда (каменная
или кирпичная) [Перед бійцями височенним
муром встала стрімка скеля (Го нч.);
Зависоким муром хтось нройшов тихим кроком,
спіткнувшись на щербатому камені (Куч.)\\
бйтися головою в ~-р разг.
биться головой об стену [Стара пані тільки
що головою в мур не б'ється, та нічого
не врадить (Вовч.)]^ п о к л ад йтись,
як на твердий ~р надеяться, как
на каменную гбру; головбю (лббом)
^>ру не проо'еш погов. илётью обуха
не перешибёшь.
мурава мурава [Івко та Савка посідали на
зеленій мураві (Горд.)].
муравистий муравчатый, покрытый муравбй,
зарбеший муравбй [На муравистому дворі
дорога гладенька та чисто прометена
(Вовч.)].
муравка1 (трава) ласк, мурбвка
[Порозпрягали чергові волів, розпустили по муравці
на пашу (Коцюб.)].
муравка8 (насекомое) обл. муравей.
муравлисько разг. [большой! муравейник
[Стара генуезька башта, облуплена й
погризена зубом часу, стоячи од да л і к, грізно
позирала з високості на татарське
муравлисько, що ворушилось у її стін (Коцюб.)].
муравляр, -ра зоол. мурашеед.
муравопька, муравочка ласк, муравушка [Ой
стежка да маленькая, муравочка
зелененькая (Метл.)].
мураха см. мурашка.
мурахоїд зоол. муравьед.
мурашва собир. разг. 1) муравьи; мура"шки,
мурашй; 2) мурашки [у Пріськи наче
мурашва бігла по тілу (Мирн.); Діти, як
мурашва, розповзлися по зеленій галявині
(Іван.)]. Ср. мурашка 1—2.
мурашиний муравьиный [Біля старого
соснового пенька височить мурашина купа
(Коп.); Любов уміє й грізних змій
Перетворить на мурашиний рій (перекл. Бажана)};
~ний лев см. лев1.
мурашника мурашка.
мурашка, мураха 1) муравей; (преим. о
живущих в домах — ещё) мурашка, мураш [А тут,
під ногами, мурашка Вовтузиться, трудить-

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)