Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
мул 552 мур мулкуватість, -тості иловатость. мулла рел. мулла [Мулла Смаїл.. прогнав учора єдиного сина Рустема (Коцюб,)]. мулуватий иловатый [Найкраще короп росте в мілких ставах, наповнених м'якою водою, що добре прогріваються сонцем і мають м'яке мулувате дно, багате на органічні речовини (Коле, вироби, енцикл.)]. мулуватість, -тості иловатость. муляж, -жу спец, муляж. муляжист спец, муляжист. муляжний спец. муляжный. мулянка бот. (Ьітозеїіа Ь.) лужайник. муляр, -ра каменщик; спец. кладчик [Під вітром муляр мур виводить (Сос.)\. муляти, -ллю, -ляєіп и мул йти, -лю, -лиш 1) (об обуви, бандаже и т. п.) жать, давить; тереть; разг. мулить [Грудки муляли, а холодна земля обсипала босі ноги, неначе сніг (Н.-Лев.); Взувши, нарешті, свої нові жовті чоботи, Антонович пройшовся в них туди-сюди, випрббував, чи не муляють (Гонч.); Ніхто не знає — чий чобіт мулить (Боров.)]; 2) перен. не давать покбя; стеснять; давить (о чувстве) [Щось бентежило, муляло його в присутності Каті (Козач.)\\ ~*ти серце давить сердце; беспокбить (когб) [їй мулило серце якесь невиразне почуття (Л. Укр.)]; ~*ти б ч і разг. мозблить глаза* [Було чудо, що ґуральня досі стояла. Тільки мулила очі. Скрізь по селах покінчили з панами, скрізь димились руїни, а тут — ґуральня (Коцюб.)]. мулятися, -ляюся, -ляєшся и мул йтися, -люся, -лишся разе, мяться [Кажи, не муляйся .(Н.-Вол. у. — Сл. Гр.)\ Микита довго чогось мулився і не хотів против ночі виїздити (О., 1861, XI — Сл. Гр.)]. мульда геол., техн. мульда [Шихта вже давно була приготована і лежала в мульдах на мартенівському майданчику (Рад. Укр., 1946, V)]. мулький 1) жёсткий; твёрдый; (об обуви) тесный, стесняющий [Якесь ліжко мульке і незручне (Коп.)]; 2) перен. беспокоящий; стесняющий; давящий [[Юрко] став відчувати болюче пощипування морозу і ще якусь мульку незручність (Козач.)]; ер. муляти 2. мулько нар. 1) жёстко; твёрдо; 2) перен. неспокойно; стеснительно, неудббно, не- лбвко [Настала й осінь, а з столиці — нічичирк. «Що за диво? Чого там рухаються так довго? Та хіба ж там одна справа, — там, мабуть, сила роботи!» — заспокоював себе Семен, хоч чув, що йому чогось мулько на серці (Коцюб.)]. мультиплікат кин. мультипликат. мультиплікатор, -ра физ. и пр. мультипликатор. мультиплікаційний кин. мультипликацибнный. мультиплікація физ., кин. мультипликация. мульчування с.-х. мульчирование. муміфікація мумификация. муміфікований мумифицированный. муміфікуватися, -кується мумифицироваться. мумія мумия [І сміялись безумні нащадки, що и мумії предків не вічні... (Л. Укр.)]. мундир, -ра мундир [Ордени трудової слави — на мундирах почесних шахтарів (Літ. газ., 1950, VIII)]; картбпля в ~рі кул. разг. картофель в мундире. мундирний мундирный. мундштук, -ка мундштук. мундштучний мундштучный. муніципалізація муниципализация. муніципалізований юр. муниципализированный. муніципалізувати, -зую, -зуєш юр. муниципализировать. муніципалізуватися, -зуеться юр. муниципализироваться.4 муніципалітет, -ту муниципалитет. муніципальний муниципальный [Всенародна міліція замість поліції та постійної армії — ось умова успішних муніципальних реформ на користь трудящих (Ленін)]. муніцйпш, -пію ист. муниципий. МУР» *РУ стена (каменная или кирпичная); (вокруг усадьбы — ещё) ограда (каменная или кирпичная) [Перед бійцями височенним муром встала стрімка скеля (Го нч.); Зависоким муром хтось нройшов тихим кроком, спіткнувшись на щербатому камені (Куч.)\\ бйтися головою в ~-р разг. биться головой об стену [Стара пані тільки що головою в мур не б'ється, та нічого не врадить (Вовч.)]^ п о к л ад йтись, як на твердий ~р надеяться, как на каменную гбру; головбю (лббом) ^>ру не проо'еш погов. илётью обуха не перешибёшь. мурава мурава [Івко та Савка посідали на зеленій мураві (Горд.)]. муравистий муравчатый, покрытый муравбй, зарбеший муравбй [На муравистому дворі дорога гладенька та чисто прометена (Вовч.)]. муравка1 (трава) ласк, мурбвка [Порозпрягали чергові волів, розпустили по муравці на пашу (Коцюб.)]. муравка8 (насекомое) обл. муравей. муравлисько разг. [большой! муравейник [Стара генуезька башта, облуплена й погризена зубом часу, стоячи од да л і к, грізно позирала з високості на татарське муравлисько, що ворушилось у її стін (Коцюб.)]. муравляр, -ра зоол. мурашеед. муравопька, муравочка ласк, муравушка [Ой стежка да маленькая, муравочка зелененькая (Метл.)]. мураха см. мурашка. мурахоїд зоол. муравьед. мурашва собир. разг. 1) муравьи; мура"шки, мурашй; 2) мурашки [у Пріськи наче мурашва бігла по тілу (Мирн.); Діти, як мурашва, розповзлися по зеленій галявині (Іван.)]. Ср. мурашка 1—2. мурашиний муравьиный [Біля старого соснового пенька височить мурашина купа (Коп.); Любов уміє й грізних змій Перетворить на мурашиний рій (перекл. Бажана)}; ~ний лев см. лев1. мурашника мурашка. мурашка, мураха 1) муравей; (преим. о живущих в домах — ещё) мурашка, мураш [А тут, під ногами, мурашка Вовтузиться, трудить- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)