Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зад 40 зад сили більш летіти [у голубка]; У хуторі під тином вій присів, Щоб трошечки спочити. Сидить, задихався, змарнів (Гл.)]. задихатися8, -дихаїося, -дихаєшся, задихнутися, -нуся, -нёшся (от недостатка воздуха) задыхаться, задохнуться [Увійшли, а дівчина, затулившись руками, ридає- ридае, аж задихається (Вовн.)) Він задихнувся від довгої тиради і знову вирячився на всіх налитими кров'ю очима (Смол.)]. за дичав іти, -вію, -вієш задичать, заглохнуть [Видно було, що не встигне ще й за- дичавіти сад, як природа затче ці руїни під загальний килим (Панч)]. задишка одышка; разг. задышка [Свекор важкий, з задишкою, сів на перший стілець (Головко)]. за діл, -лу техн. задел. задіти, -діну, -дінеш разг. задевать, деть; (в проги. ер. — еще) девать [Шарила сір- і ників на карнизі, а ніяк не знайде, — де вона заділа їх (Головко)]. задітися, -дінеться задеваться, деться; де« виться. Ср. задіти. задки нар. разг. збдом [Алі задки відступав з кімнати хворої (Ле)]. задкувати, -кую, -куєш разг. 1) пятиться [Діти почали задкувати від сердитого дяді (Панч)]) 2) (отказываться от прежнего мнения, решения) идти на попятный. задля (кого, чбго) пред л. 1) ради, для [Погляньте на руки мої: Задля миру і щастя народів Вони здатні на труд і бої (Ол.)]\ 2) (со значением причины) уст. ради, из-за [Макар Іванович., брехав, що купив їх [брошури] тільки задля їх дешевизни, маючи потребу в папері (Коцюб.)]. заллятися, -ляюся, -лясшся обл. замешкаться [Наймичка чогось задлялась (Ном.)]. задник 1) сапожн. задпик; 2) (задний план) театр, задник [Декорація — хата і тин, ворота на вулицю. На заднику — село оте, що малював Япюо (Головко)]. задній задний [Члени партійного комітету засідали в задній кімнаті, а в тій, що виходила вікнами на вулицю, грав грамофон (Панч)]"; г^тм числом задним числом [Любов: Не трудно бути пророком заднім числом... (Л. Укр.)]; п^сти ^*ніх (отставать) разг. плестись в хвосте. задніпровський задпепрбвский. Задпіпрбв'я Заднепрбвье. задніпрянський редк. заднепрбвский. задньопіднебінний лингв, задненёбный. задньоязйчний лингв, заднеязычный. задобрювати, -рюю, -рюєш и задобряти, -ряю, -риєш, задобрити, -рю, -рйщ задабривать, задббрить [Так от відкіля той мед! Он чого вони задобряють ним (Мирн.)]. задовбати, -баЬ, -баєш и обл. задовбтй, -бу, -беш задолбить. задовгий 1) (в пространстве) длинноватый; длинный; уст.у обл. дблгий; (в большей степени) слишком длинный, слишком дблгий, разг. чересчур длинный; 2) (во времени) долговатый, дблгий; (об отрезках времени —ещё) длинноватый (разг.), длинный; (в большей степени) слишком дблгий, слишком длинный (разг.)\ (о речи, письме и т. п.) длинноватый, длинный, (в большей степени) слишком длинный, разг. чересчур длинный. задовго нар. 1) (до чего) задолго [Ленін бачив наближення революційної бурі задовго до петербурзьких подій (Віогр. Леніна)]; 2) долговато; долго; слишком долго; ср. задовгий 2. задовільний удовлетворительный; (довольно хороший — ещё) приличный (разг.) [Більша частина озимих посівів увійшла в зиму в доброму і задовільному стані (Рад. Укр.. 1949, II)]. задовільність, -пості удовлетворительность. задовільно нар. удовлетворительно; прилично. Ср. задовільний. задоволений удовлетворённый; (в значении прил. — ещё) довбльный; (чувствующий удовольствие от чего-нибудь лестного для себя — ещё) польщённый [Хима крадькома прибігла до ^молодих і звідти верталася така весела й задоволена (Вовч.); Він гаявся з відповіддю, оглядаючи всіх, як задоволений конспіратор (Гонч.)]; ~пий к и м, ч и м (з кого, з чбго) довбльный кем, чем; (только о чём — ещё) удовлетворённый чем [Олександр Висо- цький був цілком задоволений ходом зборів (Ткач); Чи ти Задоволений з мене? (Фр.)]. задоволеність, -пості удовлетворение, удовлетворённость. задоволення 1) (действие) удовлетворение [Метою соціалістичного виробництва є максимальне задоволення постійно зростаючих матеріальних і культурних потреб трудящих, всього суспільства (Звіт ЦК КПРС XX з.)]; ~ня бажань удовлетворение (исполнение) желаний; 2) (чувство) удовольствие; (испытываемое тем, чьи желания, стремления осуществлен ны — обычно) удовлетворение, удовлетворённость, (реже) довольство [Ледве вловимий гул задоволення пройшов по^ "кімнаті (Куч.); Він відчуває задоволення від того, що полагодив кабель, і навіть не-так лякається снарядів (Гонч.)]. задоволено нар. довольно; удовлетворенно [— Гармаші не відстають, — виглянувши крізь вирву вікна на перехрестя, задоволено промовив Чумаченко (Гонч.)]. задоволяти, -ляю, -ляєш, задоволйти, -волю, -волиш редк. удовлетворять, удовлетворить [Рідко який подорожній спиниться біля рясного куща і, замість болотяної води, смачною ягодою задоволить свою спрагу (Шиян)]. задовольнити см. задовольняти. задовольнитися см. задовольнятися. задовольняти, -пяю, -няєш, задовольнити, -ию, -нйш удовлетворять, удовлетворить; (соверш. уст. — ещё) удовольствовать [Держава повинна навчитися торгувати так, щоб промисловість задовольняла селянство, щоб селянство торгівлею задовольняло свої потреби (Ленін); Колишня феодальна або цехова організація промисловості не могла вже задовольнити попиту, що зростав разом з новими ринками (Комун, ман.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)