зад 41 зад задовольнятися, -няюся, -няєтся, задовольнитися, -нюся, -нйшся (чим и з чого) 1) удовлетворяться, удовлетвориться (чем), довольствоваться, удовольствоваться (чем) [..марксизм вчить нас розглядати всяке явище в його розвитку і не задовольнятися самим поверховим обрисом (Ленін)]; 2) страд, з. (несоверш.) удовлетвориться, задок, -дка задок [Серед дорожніх клунків сиділо троє молодих хлопців: двоє на задку воза, а один — напроти їх (Коцюб.)]. задом нар. задом. задосадувати, -садую, -садуєш разг. раздосадоваться [Задосадував ще більше, заклекотіло в грудях і голос тривожний продзвенів з уст (Ле)]. задощити, -щйть и задощитися, -щйться безл. задождить [Під осінь задощило, поросла трава (Горд.); Не було дощу на першому тижні травня, вважали, що задощиться на другому (Скляр.)]. задраєний мор. -задраенный [В трюми транспорту вода сочилась крізь усі наглухо задраєні люки та ілюмінатори (Смол.)]. задражнити, -ражню, -ражниш разг. задразнить. задраїти см. задраювати. задраїтися см. задраюватися. задранений обшитый дранкой, обшитый дранью [В незатинькованій, а лише задране- ній кімнаті зібрався весь комсомольський батальйон (Коп.)]. задраний разг. задранный [На платформах стирчали задрані в небо голоблі возів (Панч)]. задрапірований задрапирбванный [Свічадо теж задрапіроване і прикрашене плющем (Л. Укр.)]. задрапіровувати, -рбвую, -рбвуєш, задрапірувати, -рую, -руєш задрапировывать, задрапировать. задрапіровуватися, -рбвуюся, -рбвуєшся, задрапіруватися, -руюся, -руєшся задрапировываться, задрапироваться. задрапірувати см. задрапіровувати. задрапіруватися см^ задрапіровуватися. задрапований задрапирбванный. задраповувати, -гіовую, -повуєш, задрапувати, -пую, -пуєш задрапировывать, задрапировать. задраповуватися, -пбвугося, -пбвуєшся, задрапуватися, -пуюся, -пуєшся задрапирбвы- § ваться, задрапироваться. задрапувати см. задраповувати. задрапуватися см. задраповуватися. задрати1 см. задирати1. задрати2 см. задирати2. задрати3, -дере безл. (об ощущении в горле) зацарапать, запершить [Щось задрало в горлі. Кашлянув і виплюнув кров у мисочку (Тесл.)]. задратися1 см. задиратися1. задратися2, -деруся, -дерешся (начать драку) разг. задраться. задраювати, -раюю, -раюєш, задраїти, -раю, -раїш мор. задраивать, задраить [Всі ілюмінатори задраїли бойовими кришками (пе- рекл. з Новикова-Прибоя)]. задраюватися, -раюсться, задраїтися, -р&їться мор. задраиваться, задраиться [Не чекаючи мостів, задраївшись наглухо, бойові машини підуть по дну, попід водою (Гонч.)]. задренчатп см. задерепчати. задриґати, -ригаю, -ригаєш разг. задрыгать. задрижати, -жу, -жйш за дрожать; (иногда — ещё) затрепетать; (сильно — ещё) сотрястись [Як живі, задрижали сірі квартали (Гонч.); Гуркнув грім. Задрижали нараз Гір найглибші основи (Фр.)]. задрйпапий забрызганный (грязью); забрб- женный; (неопрятный) неряшливый; (в сказуемом — ещё) неряха [Каже вона, що я й дівкою була задрипана, а за те забула, що я багато од неї молодша (Н.-Лев.)}. Ср. задрипати. задрипанка фам. грязнуха, неряха [Мати: Узиваєш її задрипанкою, а сама.. (Л. Укр.)]. задрипати, -паю, -паєш разг., фам. забрызгать (грязью); разг. забродить, отшлёпать [Де це ти так задрипала спідницю? (Харьк.— Сл. Гр.)]. задрипатися, -паюся, -паєшся забрызгаться (гюйзью); забродить одежду. Ср. задрипати. задріботати, -оочу, -бочеш и задріботіти, -бочу, -ботйш разг. защёлкать (о соловье); (о быстром темпе разных действий) зачастить; (о речи — обычно) затараторить, затрещать, заговорить скороговоркой; (о ходьбе — ещё) засеменить; (о разных зву~ ках — ещё) часто и мелко застучать [Задрібоче [соловей], що аж дух йому запирається (Квітка);—Мотре, хто тобі купив оті червоні кісники?.. — Не питай, бо старий будеш, —задріботіла Мотря (Н.-Лев.); Молодиці знов пішли в танець і задріботіли по хаті (Н.-Лев.)]. задрімати, -маю, -маєш задремать; (реже) забыться (сном), разг. позабыться (сном) [Сів на горбику, та незчувсь, як і задрімав (Тесл.); Теплий вітер шумить наді мною, і в сльозах задрімала земля (Сос.)]. ' задруга ист. збдруга. задряпати, -паю, -паєш зацарапать [Чугай поквапливо задряпав нігтями по кришці маузера (перекл. з О. Толстого)]; ^тн в горлі безл. запершить (зацарапать) в горле. задубілий задубелый; застывший, застылый; окоченелый, окоченевший, закоченелый, оледенелый, заледенелый; оцепенелый; затвердевший, затверделый; окостенелый, закостенелый [Під дверима скавучало задубіле цуценя (Панч); Вихор стояв нічну вахту на есмінці «Гроза», весь мокрий і задубілий від холодного вітру (Куч.)]. Ср. задубіти. задубілість, -лості окоченелость; оцепенелость; затверделость; окостенелость, закостенелость. Ср. задубіти. задубіння задубёние; оледенение; оцепенение; затвердение; окостенёпие, закостенёние. Ср. задубіти. задубіти, -бію, -бієш задубеть (разг.); (утратить подвижность и чувствительность — ещё) застыть; (от холода— ещё) окоченеть, закоченеть, оледенеть, заледенеть, поледенеть; (от волнения—ещё) оцепенеть; (сделаться твёрдым — ещё) затвердеть,
|