Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зад 42 зад разг. задубенеть, (только о теле) окостенеть, закостенеть [Холод так діймав, що уки й поги зовсім задубіли (Трубл.); емля суха, від спеки постягала жили, ' задубіла (Горд.)]. задублий реок. задубелый; окоченелый, закоченелый [Барбара озирнулася, оглянула задублих мужчин і пішла геть (Ле)]; см. еще задубілий. задубти, -бну, -бпеш редк. см. задубіти. задування мет. задувка. задувбтп,' -ваю, -ваєщ и задиматн, -м&ю, -маєш, задути (задую, задуєш и задму, задмеш) 1) задувать, задуть, начинать дуть, начать дуть [Вітер шарпав хвилю на всі боки. Коли задимав зі сходу, вода в Неві сіріла (Ільч.)]; 2) (тушить) задувать, Задуть [І раптом вікно затремтіло, І вітер свічку задув... (Коч.)]; 3) (только задувати, задути — что куда) задувать, задуть [В сарай задувало сніг (Коп.)]; 4) (проникать куда) задувать, задуть [В роздрібній крамничці була вибита шибка. Вітер задимав у неї (Ільч.)]) 5) (только задувати, задути, -дую, -дуєш) мет. задувать, задуть ^{ Не один завод вони збудували на Уралі під час війни, не одну домну задули (Рад. УкР/, 1946, І)]. задуватися, -в&ється задуваться. задувка мет. задувка. задудпїти, -нить загудеть [Та ось задудніла земля, і показалась кавалькада (Коцюб.); Задудніли й огненними метеорами прошелестіли вгорі над головами вогняні стріли «катюш» (Козач.)]. з?дум, -му замысел [Задум Кирилюка здавався їй зухвалим, занадто вже сміливим і ризикованим (Грим.)]. задума задумчивость; (состояние размышления о чём-нибудь — ещё) раздумье [Мовчки в глибокій задумі сидять Хмельницький, Кривоніс і Кошовий (Корн.)]. задуманий1 прич. задуманный; замышленный; затеянный [Тарас таки написав задуману поему (Іван.)]. Ср задумувати. задуманий2 прил. 1) (о ком) задумавшийся; задумчивый [Маруся стояла над ним, зосереджена, задумана (Козач.)]; 2) (о чем) задумчивый [Розгортала Маланка вишивані рушники і переводила задуманий погляд на дочку (Коцюб.)]. задуманість, -пості задумчивость [Я ніколи не бачив на його виду, в його очах задуманості (Н.-Лев.)]. задумано нар. задумчиво [Кілька хвилин ^вона сиділа, задумано дивлячись в одну 'точку (Собко)]. задумати см. задумувати. задуматися см. задумуватися. задумливий задумчивый [Містина вся дика, таємнича, але не понура, — повна ніжної, задумливої поліської краси (Л. Укр.)]. задумливість, -вості задумчивость [Мене опанувала мовчазність і задумливість (Тру6л.)]. задумливо нар. задумчиво [— Я не хочу війни,— задумливо сказала дружина (Кач.)]. задумувати, -мую, -муєш, задумати, -маю, -маєш задумывать, задумать; (мысленно предпринимать что-нибудь — ещё) замышлять, замыслить; разг. затевать, затеять [Він ходив по вітальні, елегантно струшував головою і, очевидно, щось задумував (перекл. з Чехова); Ковпак задумав провести парад (Верш.)]. задумуватися, -муюся, -муєшся, задуматися, -маюся, -маєшся 1) задумываться, задуматься; (слегка) призадумываться, призадуматься [Мавка., журливо задумується (Л. Укр.); — І я колись була молодою!.. — Прошептала, задумалась (ІПевч.)]; 2) страд, з. (несоверш.) задумываться; замышляться; затеваться; ср. задумувати. задунайський задунайский. задурити см. задурювати. задуріти, -рію, -рієш разг. задурить; (начать чудить) заблажить. задурливий одуряющий, одурманивающий [Гуде м'який, солодкий голос, тече задурлива мова (перекл. з Горького)]. задурманений задурманенный, одурманенный. задурманення одурманение. задурманювати, -нюю, -нюєш, задурмапити, -ню, -ниш задурманивать, задурманить-, одурманивать, одурманить [Забуяв травень зеленню й квітами, задурманив пахощами медовими (Козач.)]. задурпо нар. разг. задаром (разг.), даром. задурювати, -рюю, -рюєш, задурити, -дурю, -дуриш 1) разг. дурбчить, морочить, заморочить; (притуплять умственные способности) забивать голову, забить гблову (ком^); ^ти гблову ком^ морочить, заморбчить когб; морочить гблову кому; (соверш. — сбить с толку —"ещё) задурить гблову кому [Свирид Гаврилович: Що ви мені голову задурюєте! (Янов.)]; 2) (опьянять) одурять (только несоверш.), дурманить, задурманивать, задурманить, одурманивать, одурманить' [Чіпка сидить з товариством за столом; чарка літає за чаркою, задурює їм голови (Мирн.)]. задути см. задувати. задутий прил. обл. одутлый, обрюзглый [Задуте з похмілля лице його здавалося колесом4 (Мирн.)]. задуха 1) духоти [В хаті стояла задуха, пахло сухими васильками, якісь тіні ходили по стінах у присмерку (Коцюб.)]; 2) (тяжёлая обстановка) перен. удушье; 3) удушливый запах. задухуватий душноватый. задушевний задушевный; (выражающий искренность —о речи, голосе, взгляде и т. п. — ещё) проникновенный (книжн.) [Дружня бесіда набрала задушевного характеру (Куч.); Любив Яків Лиховид пісні. Мав він ^хороший, задушевний тенор (Десн.)]. задушевпість, -ності задушевность; проникновенность, проникновение. Ср. задушевний. задушевно нар. задушевно; проникновенно [Розмова точилась у присмерках задушевно, • тепло (Скляр.)]. Ср. задушевний. задушена 1) прич. см. задушений 1; 2) (род. задушеної) сущ. разг. удавлепница. задушений 1) прич. задушенный; удушенный; задавленный; удивленный; задушенный, удушенный; ср. задушувати 1—2; 2) (род. задушепого) сущ. разг. удавленник. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)