Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зад 43 зазк задушення 1) задушение (редк. в официальном языке); удушение; удавление; 2) удушение. Ср. задушувати 1—2. задушити см. задушувати. задушитися см. задушуватися. задушливий 1) душный; (о воздухе — несвежий— ещё) спёртый (разд.); (стесняющий дыхание) удушливый [Стояла задушлива серпнева ніч (Воронько); Одцвітае липа, і від того над містом стоять задушливі пахощі (Куч.)]; 2) (вызывающий удушение) удушающий, удушливый. задушливість, -вості спёртость; удушливость. Ср. задушливий 1. ' задушливо нар. душно; удушливо. Ср. задушливий 1. задушний душный; спёртый; удушливый [Сьогодні з поля свіжий вітер В задушні вулиці пробравсь (Тич.); Повітря було жарким, задушним (Собко)]. Ср. задушливий 1. задушність, -пості спёртость; удушливость. Ср. задушний, задушливий 1. задушно нар. душно; удушливо [Було тепло, та не задушно (Мирн.); У вагоні було темно і задушно (Риб.)]. Ср. задушний, задушливий 1. задушувати, -шую, -шуєш, задушити, -душу, -душиш 1) душить, задушить, книжн. удушать, удушить; (соверш. — убить, нажимая, топча и т. п. — ещё) задавить; (умерщвлятьу сдавливая горло — ещё) удавливать (редк.)у удавить [Вона його задушила, видно (Ёовч.)]; *2) (только соверш. перен.: не дать развиваться) книжн. ва- душйть, удушить [Світовий імперіалізм руками інтервентів і білих генералів намагався задушити молоду соціалістичну державу (Віогр. Леніна)]. задушуватися, -шуюся, -шуешся, задушитися, -душуся, ^душишся 1) удавливаться, удавиться; 2) страд, е. (несоверш.) души-» ться; удушаться; удавливаться. Ср, задушувати 1. задьористий разг. задорный; разе, задбристый; (с оттенком шаловливый) • озорной; (удалой) залихватский (разг.) [Сьогодні не буде чути жартів голови й голосного задьористого сміху дівчат (Сміл.); В його чорних очах спалахнули задьористі іскорки (Куч.);Вих- ром пролинув задьористий козачок (Вас.)]ї задьористість, -тості задбр; задорность; за- дбристость; озорствб [Почувши ' приплив хлопчачої задьористості, Олексій шмагав своєю палицею по червонястих димчатих важких голівках бур'янів (перекл. а Полевого)]. Ср. задьористий, задьористо нар. разг. задбрно; задбристо; залихватски. Ср. задьористий. * заєць (род. зайця) 1) заяц [Полохливий заєць, причаївшись під кущем, пригина вуха (Коцюб.)]; земляний ^*ць воол. земляной заяц, тушканчик; О далёко куцому до зайця погов. см. Куций 2; 2) перен. разг. заяц [Перед дверима до театру-апгара стояв гурт з півтора десятка хлопчаків, — вони чекали на початок, щоб зробитися законними зайцями (Смол.)]. зажадати, -даю, -даєш 1) захотеть, пожелать; (сильнее) зажаждать, возжаждать (уст., повз.); взалкать (уст.) [Чого це він на село зажадав, не знаете? (Ле)]; 2) (предъявить требование) потребовать; (в официальном языке — ещё) затребовать [Конгрес [Комуністичного Інтернаціоналу] у цілому ряді цілком виразних резолюцій відкинув будь-який доступ опортунізмові, зажадав безумовного розриву з ним (Ленін); Вона вмістилася поруч з ним і зажадала, щоб він їй теж що-небудь розказав (Собко)]. зажадатися, -дається безл. захотеться [Ксані зажадалося свіжого повітря (Десн.)]щ зажаліти, -лію, -лієш обл. пожалеть [Не зажаліли, не дали спокою, доки дух життя тлів у серці (Ле)]. зажал ітися, -лГюся, -ліешся обл. пожаловаться [Легко дихать тобі,— каже,— уже не зажаліемось на тебе: ти й правдивий, ти й роботящий (Тесл.)]. зайчбрити см. зажарювати. зажаритися см. зажарюватися. зажаріти, -рїю, "Р^еш редк. загореться, за-» пылать [Зажаріли голівки горицвіту, загула бджола (Вас.)]. зажарювати, -рюю, -рюєш, заж&рити, -рю, -риш зажаривать, зажарить; (соверш. — приготовляя пищу — ещё) изжарить. зажарюватися, -рюється, зажаритися, -риться зажариваться, зажариться; изжариться. Ср. зажарювати. зажати см. зажинати. зажатий зажатый. Ср. зажинати. заждати, -ду, -деш разг.\ обождать, подождать [Ви вже тільки заждіть, поки я зроблю покупки (Коцюб.); Трава зелена стала Суха та жовта враз, Заждала 6 ' трохи, осінь, Не йшла б іще до нас (Мур.)]. заждатися, -дуся, -дёшея разг. заждаться [Батьківська тепла і привітна хата Давно, давно заждалася тебе (Мал.)]. зажебонїти, -ніб, -пйш разг. залепетать [Знову зажебонів Клим. Обличчя йому горіло, як у хворого (Грим.)]. зажевріти, -рію, -рієш и зажеврітися, -ріюся, -рієшся 1) загореться; (слабо) затеплиться [— Спасибі, — сказав Щорс і повернувся обличчям до півночі, де вже зажевріли зорі (Скляр.); Іскорка одради зажевріла в Мотриних очах (Мирн.)]; 2) (покраснеть) зардеть, зардеться (На верховинах гір зажеврілося голе каміння (Гонч.); Зажеврілось небо (Панч)]; 0 аж нёбо ~рів перен. разг. нёбу ж?рко станет. зажеліп&ти, -паю, -п&єш обл. заорбть, завопить [Яким як зажеліпає: — Ох ти, бісова тварюко! Тпру-у! — і чимдуж замахав руками (Мирн.)]. зажерливий жадный, Алчный, ненасытный, книжн. несытый; (стремящийся к наживе — ещё) корыстолюбивый, уст. стяжательный, люобстяжатель (только в значении сказуемого) [Зажерливими очима обмацала вона в одну мить усі куточки просторої., хати (Кач.); Бачив вігі ужо не раз, яка зажерлива смерть, а й вона боїться сміливих (Панч)]; ^ва у т р б б а бран. ненасытная утроба. зажерливість, -вості жадность, алчность, ненасытность; корыстолюбие, корысть*/ стя- жательность, любо^тяжание [Хоча бичок |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)