Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
заж 44 заж рибка невеличка, проте зажерливість і рот у неї величезні (Собко)]. Ср. зажерливіш. зажерливо нар. жадно, алчно; корыстолюбиво. Ср. зажерливий. зажёрти см. зажирати. зажестикулювати, -люю, -люєш зажестикулировать. заживання1 мед. заживание. Ср. заживати1. заживбшш2 употребление. Ср. заживати2. заживати1, -ває, зажити, -живе (о ране) заживать, зажить [Наші рани заживуть (Фр.)]. заживати2, -ваю, -ваєш, зажити, -живу, -живеш (чогоу що) разг. 1) (о продуктах и т. п.) употреблять, употребить; (в отдельных случаях — ещё) пить, выпить, есть, съесть [Не п'є, тютюну не заживає (Вас); Непийчарка: ..Я вмирати не хочу і коржів з маком не заживаю, а тільки оковиту (Коп.); Дає йому порошки та й каже зажити (Руд.)]; 2) (о чувствах) испытывать, испытать; уст. вкушать, вкусить [Було, як сутінки на землю упадуть, Ідеш собі в садок, щоб вільно відітхнуть Із другом-книжкою — чи радості зажити, В вінок сплітаючи кохані, ніжні квіти (пе- рекл. Рильського)]; 3) (зарабатывать) обл. заживить, зажить [Скільки це вже я в вас грошей зажила? (Полт. г. — Сл. Гр.)]; 4): «-«жити слави прославиться, приобрести славу, снискать славу; рит. стяжать славу [Гарні стали наші справи, Зажили дівчата слави (Воскр.)]. заживатися, -ваюся, -ваєшся, зажитися, -живися, -живеіпся разг. заживаться, зажиться [Зажилась Улита у родичів (Н.-Лев.)]. заживитися, -живлюся, -живишся разг. наесться; фам. заправиться. зажившій обл. 1) (о человеке) упитанный, 4 крепкий, плотный [Ось нараз відчиняються двері. Входить наперед заживна постать ректора (Фр.)]; 2) (о продуктах) питательный. зажйвок, -вку обл. питание. зажигалка редк. зажигалка [Нагадує мені блискуча зажигалка шахтарську лампочку і теплий дух забою (Сос.)]. зажин, -ну с.-х. зажин [За півгодини вже кожний з нас опанував секрет зажину (Смол.)]. зажинати, -наю, -наєш, зажати, -жну, -жнеш 1) зажинать, зажать [Лесиха, сказано, запопадна, перша йде зажинати з донькою і невісткою (Фр.)]; 2) зарабатывать жатвой, заработать жатвой [Сміх і горе було дивитись на те, що зажали Маланка з Гафій- кою (Коцюб.)]. зажинки, -ків с.-х. зажинки [Аж здивувалися халайдаївчани, коли в першу неділю після зажинків раптом замовк набридлий дзвін зажирати, -раю, -раєш, зажёрти, -жеру, -жереш редк. пожиріть, пожрать; (о хищниках) задирать, задрать [Наливайко змушено осміхнувся. Його пройняв нервовий холод, та мусив триматися на людях. Тільки очима зажирав Панчоху і, здавалося, проклинав за нерішучість (Ле); Ведмеді у вас там панують і зажирають, кого хочуть (Вовч.)]. зажиріти, -рпо, -рієш разг. зажиреть. зажируватн, -рую, -руєш разг. начбть дурачиться, задурачиться, начать шалить, зашалить, зажировать. зажйти1 см. заживати1. зажити2 см, заживати2. зажйти3, -живу, -живёш (только* соверги.) зажить [Зажив тепер Чіпка з^Грицьком душа в душу (Мирн.)]. зажитися1 см. заживатися. зажитися2, -живеться безл. зажиться [І ви, любі — Дніпре, і Десно, і Рось, втопіте ви гада, щоб нам зажилось! (Тич.)]. зажиток, -тку обл. зажитое. зажиттєвий, зажиттьовйй прижизненный; г+*ве («-^ве) видання твбрів прижизненное издание сочинений. зажмакаиий разг. помятый, скомканный. зажмурений зажмуренный [Юсип приставив пляшку до уст., і з зажмуреними очима потягнув три рази (Черемш.)]. зажмурити см. зажмурювати. зажмуритися см. зажмурюватися. зажмурювати, -рюю, -рюєш, зажмурити, -рю, -риш зажмуривать, зажмурить [Він сів у куті, скулився і зажмурив очі (Фр.)]. зажмурюватися, -рююся, -рюєшся, зажмуритися, -рюся, -ришся зажмуриваться, зажмуриться [Маринка зажмурилася від щастя (Кач.)]. зажовкати, -каю, -каєш (редк.), зажбвкнути, -ну, -неш желтеть, пожелтеть [Все запам'ятовуй, Хомо, бо" це вже історія. Не та історія, що зажовкає десь в книгах, а та, що переходить крізь твої власні руки! (Гонч.); Ти хоч би пішла проходилася. А то сидиш крячкою у хаті, аж зажовкла (Мирн.)]. зажовклий пожелтевший [Бліда та зажовкла, наче зав'яла квітка (Мирн.)]. зажбвкнути см. зажовкати. зажовтити, -вчу, -втиш зажелтить. зажовтіти, -втію, -втїєш зажелтеть, зажелтеться; (сделаться желтым — ещё) пожелтеть [Ой, чиє ж то поле зажовтіло, стоя? (Чуб.)]. зажура поэз. грусть, печаль [Гасне день за бонами у тихій зажурі (Ст.)]. зажурений опечаленный, (реже) сокрушённый, (расстроенный) огорчённый, удручённый; (без дополнения — ещё) грустный, печальный, разг. пригорюнившийся (только о ком) [Дівчина зажуреними очима задумано дивилась кудись (Головко)]. зажурепо нар. грустно, печально; сокрушённо; пригорюнившись [Кривосин почав підспівувати, і вони обидва зажурено захитались у такт пісні (Панч); Верби шумлять зажурено (Козач.)]. Ср. зажурений. зажурити, -журю, -журиш опечалить; (реже) сокрушить; (расстроить) огорчить, удручить [А як ти його зажуриш? (Вовч.)\. зажуритися см. зажурюватися. зажурчати, -чу, -чйш зажурчать. зажурюватися, -рююся, -рюєшся (редк.), зажуритися, -журюся, -журишся (без дополнения и за ким, по кому, за чим; ким, чим) опечаливаться, опечалиться; (только без дополнения разг. — ещё) пригорюниваться, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)