Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
заз 45 заз пригорюниться; (только соверш.) запечалиться (разг.), загрустить (о ком, о чём), закручиниться (разг.), вскручйниться (разг.), загоревать, (легко) взгрустнуть (о ком, о чём); (упасть духом) приуныть; (расстроиться — без дополнения и чим) огорчиться (чем), удручиться (редк.) [Зажуривсь під снігом гай (Тич.)', Дніпро берег риє, риє, Яворові корінь миє; Стоїть старий, похилився, Мов козак той, зажурився (Шевч.)\ А дівчина була в неї хо- . роша.. Вже було як зажуриться чим, то аж занедужає (Вовч.)]. зазвати см. зазивати. зазвучати, -чу, -чйш зазвучать [Від напруження в ушах зазвучали тонісінькі дзвоники (Баш); В творах Шевченка вперше українська мова зазвучала з незвичайною силою (Корн.)]. заздаватися, -даюся, -даєшся, заздатися, -дамся, -дасися карт, засдаваться, засдаться. заздалегідний заблаговременный. заздалегідь, обл. заздалегбди нар. заранее, заблаговременно; разг. загодя [Щоб не відстати від своїх вогневиків, старшина завжди вирушав заздалегідь (Гонч.у, Це вже було туди під осінь, на другий рік. Сонце заздалегоди, почувши її, надолужало своїм теплом (Мирн.)]. заздатися см. заздаватися. заздоровний заздравный [Піднісши заздо- ровпий келих, коли дванадцять б'є Москва, у хорі вигуків веселих ми звичні чуємо слова: — В новому році — з новим щастям! (Забіла)]. заздорбвніщя, заздравиця здравица. заздрий завистливый [Щирий та щедрий Семен ніяк не міг погодитися з лукавим та заздрим на чуже добро Романком (Коцюб.); Олександр Пархоменко дивився на першу кепку заздрими очима (Панч)]. заздрити, -рю, -риш (кому, чому и разг. на кого, на що) завидовать (кому, чему); смотреть с завистью (на когб, на что) [Всі хлопці заздрили Василеві (Коп.)", —А знаєш, Іване, — сказав він, — я заздрю на таку молоду, як Настя Михайлівна (Вовч.)]. заздритися, -рюся, -ришся разг. зариться; смотреть с завистью [Добре тим панам: у них її [землі] не орано, не міряно, а в нас той невеличкий шматочок, а скільки-то очей заздриться на його? (Мирн.)]. заздріспий завистливый [Ворог лютий, ворог заздрісний Не стоптав твої поля (Мас.)]. заздрісник завистник [Так заздрісники, де це глянуть, Там тільки зик здіймуть; А ти собі вперед свою спрямовуй путь (перекл. з Крилова)]. заздрісниця завистница. заздрісність, -пості завистливость. заздрісно нар. 1) вавйстливо; с завистыб [У вітринах крамниць Таня заздрісно розглядала красивих, великих ляльок (Коп.)]\- 2) (в значении сказуемого) завидно [Зійшло колись і для мене сонечко, та заздрісно стало другим — і заступили (Коцюб.)]. заздрість, -рості зависть [В голосі Катерини звучала заздрість (Коп.)]. заздріти (заздрю, заздриш) обл. увидеть; (издали — ещё) завидеть (разг.) [Кождий обминає його на тисячу кроків, скоро тільки де заздрить (Фр.)]. заздро нар. 1) завистливо; с завистью [Його не займали. Навпаки, йому заздро дивились к услід. — Такому нічого не буде. Він сидів тихо (Коцюб.)]] 2) (в значении сказуемого) завидно [На уряд його поставить — іншим заздро буде (Ф/>.)]. заздростити, -рощу, -ростиш (кому^ чому и разг. на кого, на що) обл. завидовать (кому, чему) [Про лови збреше [Родіон] щось, химерніше за сон, Що міг би сам йомуі Мюнхгаузен заздростить (Рил.)]. заздрощі, -щів зависть [Ось слухай же, що то роблять Заздрощі на світі (Шевч.)]. зазеленити, -ню, -ниш разг. зазеленить. зазеленілий зазеленевший'[Генерал, стоячи на узліссі, пильно дивився в бінокль на рівнину, що розстилалася перед ним, на вже зазелепілі кущики на берегах неширокої річечки (перекл. з Казакевича)]. зазеленіти, -шю, -пієш зазеленеть, зазеленеться [Тепло глянуло сонце й зазеленіло буйно в степу, на луках (Головко)]. зазеленїтися, -пїюся, -нїєшся редк. зазеленеться, зазеленеть [Рундучок де-не-де проріс м'якенькою травичкою; дашок теж місцями зазеленівся (Вовч.)]. зазелснь нар. обл. пезрёлым, зелёным (в согласованных с существительным формах рода и числа) [Садовини но продавай зазе- лепь (Сл. Гр.); Щоб не ламалося гілля, його підпирали тичками, а де вже занадто рясно, там зазелень обтрушують, (Рад. Укр., 1949, VIII)]. заземлений эл., радио заземлённый. заземленняэл., радио заземление [На електростанції сталось заземлення — жовті ліхтарі примеркали (Скляр.)]. заземлити см. заземлювати. заземлитися см. заземлюватися. заземлювання эл., радио заземление. заземлювати, -люю, -люєш, заземлити, -лю, -лиш эл., радио заземлять, заземлить. заземлюватися, -лювться, заземлитися, -литься эл., радио заземляться, заземлиться. зазйв, -ву редк. зазыв. зазивання зазывание, зазыв. зазивати, -ваю, -ваєш, зазвати, -ву, -всш • 1) прям, зазывать, зазвать; 2) (только несоверш.) перен. призывать [Більшовики зазивають окривджений люд на боротьбу з одвічними гнобителями — панами, царем (Горд.)]. зазивнйй редк. призывный; разг. зазывнбй, зазывный [Вже під горою князь стоїть, Зазивнйй ріг, мов буря, виє, І нетерплячий кінь кипить, І сніг міцним копитом риє (перекл. з Пушкіна)]. зазйвно нар. редк. призывно [За вікном все продовжували зазйвно грати сурми (Риб.)]. зазимки, -ків обл. зазимки, зазимье. зазимувати, -мую, -муєщ зазимовать. зазирати, -раю, -раєш, зазирнути, -ну, -пеш заглядывать, заглянуть; (только несоверш.) |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)