Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
заз 46 заз засматривать (разг.) [Він наймав Олександрі музики, купував їй горілку, хмелем вився коло неї та зазирав у палкі очі (Коцюб.)] Не раз уночі, коли тихий місяць зазирав у курені, коли ясні зірки горіли в небі, Мартин не спав (Шиян); Якось, коли Сергій працював, до кімнати зазирнув Лука Митрофанович (Козач.)]. зазичати, -ч&ю, -чаєш, зазйчити, -чу. -чиш обл. 1) (брать) занимать, занять [Я напишу від нього розписку, що він зазичив буцім у мене (Мирн.)]; 2) (давать) ссужать, ссудить (чем и что); обл. занимать, занйть (что) [І грішми і худобою в потребі зази- чить (Фр.)\. зазіватися, -в&ося, -в&єшся разг. зазеваться. зазіхаїшя посягательство; (предъявление прав — еще) притязание (книжн.). зазіхати, -зіхаю, -зіхаєш, зазіхнути, -н?, -нёш разе, посягать, посягнуть; (только несоверш. — заявлять свои права на что- нибудь — ещё) притязать (книжн.); (завидовать, желать) зариться, позариться; (соблазняться чем-нибудь — еще) льститься, польститься [Всім тим ворогам Радянського Союзу, які ще сіпаються до нас, які зазіхають на наші завоювання, на наше добро, ми, перефразовуючи Шевченка, можемо відповісти: сіпайсь, лютий враже, та не дуже! (Тич.); Загибель спіткає всякого, хто зазіхне на священну землю нашої Вітчизни (Рад. Укр., 1946, І)]. ф зазмагатися, -гається разг. уст. заспбрить [ЗаЗмагалися за той город, та сваряться, тай позиваються й досі (Сл. Гр.)]. зазміі'тися, -міїться зазмейться [Мисливець задрижав, і усміх зазміївся, Неначе в "Каїна, у нього на устах (перекл. Рильського)]. зазнавати, -наю, -паєш, зазнати, -наю, -иаеш (чогб) испытывать, испытать (что), изведывать, изведать (что), узнавать, узнать (что), разг. отведывать, отведать (что, чегб), книжн. познавать, познбть (что), уст. вкушать, вкусить (что, чегб); (о неприятном, тяжёлом — обычно) терпеть (что), претерпевать, претерпеть (что), переживать, пережить (что), (только соверга.) познакомиться Гс чем), разг. хватить (чегб), хлебнуть (чегб); (о наказании, потере и т. п. — обычно) нести, понести, терпеть, потерпеть; (орепрессиях, нападении ит. п.— обычно) подвергаться, подвергнуться (чем^) [Зростала певність; що все скінчиться добре і вола зазнає ще щасливого життя (Коцюб.); Багато горя зазнала моя Саша, а тут іще я їй роблю боляче (Шиян); Б о- б о є д о в: Ви будьте певні, що вони зазнають найсуворішої кари, найсуворі- шої! (перекл. з Горького)]; **>ти змін подвергаться, подвергнуться изменениям; претерпевать, претерпеть изменения [Відносини власності зазнавали постійної істо- Ї>ичної заміни, постійних історичних змін Комун, май.)]; ^-»ти насолбди (в т і- х и) испытывать, испытать наслаждение, наслаждаться, насладиться; поэз.~ испытывать, испытать усладу, услаждаться, усладиться; «*^ти порезки терпеть, потерпеть поражение [..тов. Мартов зазнав поразки на з'їзді в питанні про особовий склад центрів (Ленін)). зазнаватися1, -наюся, -наєшся, зазнатися, -наюся, -наєшся (о манере держаться) зазнаваться, зазнаться, важничать, заважничать; (только соверш. — сильнее) разважничаться (разг.) [Всі революційні партії, які до цього часу гинули, — гинули від того, що зазнавалися і не вміли бачити, в чому їх сила, і боялися говорити про свої слабості (Ленін); Ленін закінчив свою промову висловленням твердої впевненості, що Російська комуністична партія ніколи не опиниться в становищі партії, яка зазналась (Біогр. Леніна)]. зазпаватися2, -наюся, -паєшся, зазнатися, -наюся, -наєшся (с кем, с чем) обл. знакб- миться, познакбмиться; (только соверш.) узнать (кого); (о близких отношениях) сходиться, сойтись [Згадала вона, що колись ще, як зазнавалася із ним, вона його одшукувала в лузі, понад річкою або у гаю (Вовч.); Одколи зазнався з нею мій Яків,— ні до чого став парубок (Вовч.)]. зазнайомити, -млю, -миш разг. познакомить [От, зазнайомимо їх ближче (перекл. Рильського)]. зазнайомитися, -млюся, -мишся разе, познакбмиться [Ми чекали на ланкову з плантацій тутового шовкопряда, бажаючи оглянути її ділянку і зазнайомитись із роботою шовківниць (Смол.)]. зазнайство разг. зазнайство [Ніякі успіхи не можуть засліпити більшовиків, породити самозаспокоєння, зазнайство (Рад. Укр., 1947, XII)]. зазнаний испытанный, изведанный, Узнанный; пережитый; понесённый [Воно прийде знов, те чисте, зазнане в дитинстві почуття (Коцюб.)]. Ср. зазнавати. зазнати1 см. зазнавати. зазнати3, -н&ю, -нбєш (когб, що) разг. знать; помнить; (с отрицанием — еще) запомнить (разг.) [Батька-матері не зазнаю: сиротою зросла я (Вовч.)]. зазпатпся1 см. зазпаватися1. зазнатися2 см. зазнаватися2. зазначати, -чаЪ, -чаєш, зазначити, -значу, -значиш указывать, указать; н е '-'чаючії місця не указывая места,"без указания места. зазначатися, -чається указываться. зазначений указанный; канц. означенный [Опис цей грунтується, по-перше, — і головним чином — на земсько-статистичних дослідженнях трьох зазначених губерній.. (Ленін)]. зазпачення указание. зазначити см. зазиачатп. зазначка пометка, метка, заметка, отметка; (на полях книги и т. л.— ещё) птичка (разг.). зазнобити, -бить безл. зазнобить (разг.), начать лихорадить. зазовшш, -вин обл. приглашение [Прийміть Наші зазовитіи (Мири.)]. зазолотитися, -лотйться зазолотиться [А ще по недовгих місяцях зазолотився ДніНрогес (Риб.)]. х ^ зазолотіти, -тіє зазолотиться [На озері роз- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)