Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
заз 47 заї крились лілеї білі і зазолотіли квітки на 1 лататті (Л. Укр.)}. зазор, -ра техн. зазор [Зазор між робочою поверхнею лапки і ножем повинен бути від 0,5 до 1 міліметра (Коле, Укр., 1939, VIII)]. зазоріти, -ріє 1) засиять; (о светилах — ешё) засветить, засветиться; (о небе) зазвез- диться, усеяться звёздами [Ніби вогник десь у лісі зазорів поміж чорних стовбурів (Забіла); Між північчю і ранком небо знов зазоріло (Трубл.)\\ 2) (о наступлении утра) безл. забрезжить; ще й на світ не ~ріло ещё и не светало; (когда разг. — ещё) ни свет ни заря\ зазубень, -бпя 1) зазубрина; 2) (выдающаяся часть чего-нибудь) выступ [Черниш вивчав наступний зазубень, за який можна було б вхопитися і підтягтися на руках (Гонч.)]; 3) (об очертаниях) зубец [У далині зазуб- нями в'їдались в небо обриси садків і хат (Скляр.)]. зазубити см. зазублювати. зазубитися см. зазублюватися. зазублений зазубренный. Ср. зазублювати. зазублина зазубрина. зазублювати, -люю, -люеш, зазубити, гзублю, -зубиш зазубривать, зазубрить [Ніж зазубив (Сл. Гр.)]. зазублюватися, -люється, зазубитися, -зубиться зазубриваться, зазубриться. зазубний лингв, зазубный. зазубрений зазубренный. Ср. зазубрювати. зазубрювати, -рюю, -рюєш, зазубрити, -зубрю, -зубриш (механически заучивать) разг. зазубривать, зазубрить, задалбливать, задолбить. зазубрюватися, -рювться зазубриваться. Ср. зазубрювати. заінтересований заинтересбванный [Нема ніякого сумніву, що пролетаріат і напів- пролетаріат не заінтересований у війні, як клас (Ленін)], заінтересбваність, -пості заинтересбванность [В голосуванні брали участь всі делегати — явище рідке на нашому з'їзді (як і на всякому великому з'їзді) і яке свідчить так само про заінтересованість тих, що рпорили (Ленін)]. заінтересовувати, -сбвую, -сбвуеш, заінтересувати, -сую, -суєш заинтересбвывать, заинтересовать. заінтересовуватися, -сбвуюся^ -сбвуєшся, заінтересуватися, -суюся, -суєшся заинтере- сбвываться, заинтересоваться. заінтересувати см. заштересбвувати. заінтересуватися см. заштересбвуватися. заіитрпгбваний заинтригбванный [Заінтригований Стовбун покірно пішов за Семеном (Сміл.)]. заінтригувати, -г^ю, -гуєш заинтриговать [Подія з букетом., усіх заінтригувала заіржавілий см. заржавілий. заіржавіти см. заржавіти. І заіржавлеиий см. зарж&влениії. заіржати см. заржати. заіскрений см. заіскрілпй. заіскрити, -рю, -рйш (редк.) и заіскритися, ' -рюся, -рйшся заискриться [Очі в пеї заіскрили, заграли (Мирн.); В найближчій уже хвилині приступив він кількома кроками до неї, а його очі заіскрились (Коб.)]. заіскрілий, обл. заГскрепий заискрившийся [Іванко., дивиться на батька заіскрілими, уважними очима (перекл. з Коро/іенка); Борис витріщив на вчителя за іскрені цікавістю очі (Фр.)]. заїдання заедание. заїдати, -даю, -даєш, заі'сти (за'ім, заїси) 1) заедать, заесть; (выпитое, ¦ съеденное — ещё) закусывать, закусить [Тут комарі заїдають (Л. Укр.); Зевес тоді кружав сивуху I оселедцем заїдав (Котл.); На чуже не зазіхаємо, чужого пе заїдаємо (Мирн.); Усіх лящів позводиш [у ставу]: їх щуки заїдять (Гл.); Тут трапилось несподіване і дуже неприємне: права «нога» шасі благополучно вийшла, ліву заїло (Колг. Укр., 1939, VIII)]; 2) (мучить) перен. разг. заедать, заесть; (кто кого соверги. — ещё) запилить (фам.) [А чужого віку не хочу заїдати, не хочу, щоб ти за свою добрість терпів через мене (Квітка)]. заїдатися, -даюся, -даєшся, заїстися (заїмся, заїсися) 1) (становиться привередливым в пище) разг. заедаться, заесться; 2) (с кем — ссориться) разг. заедаться, заесться; (только несоверш.) грызться [От так-то Денис усе заїдався з Трохимом (Квітка)]; 3) страд, з. (несоверш.) заедаться; закусываться [Слова заїдались борщем (Коцюб.)]; ср. заїдати 1. заїди, -дів 1) (язвочки в углах рта) збеды; 2) жёлтая кожица в углах клюва у молодых птиц [Пташки цвірінькали, роззявляючи червоні роти з жовтими заїдами (Н.-Лев!)]. заїдливий разг. задйрчивый, занбзистый; (навязчивый) въедливый, въедчивый [Часом у руках і ціпок є, може б декотру заїдливу їсобаку] зачепив би чи по морді, чи по боку (Греб.)]. заїжджати, -джаю, ш -джаєш, и заїздити, -їжджу, -їздиш, заїхати, -їду, -їдеш заезжать, забхать [У село вступає військо, Заїжджає вершник (Бажай); І всипали вівса їм [коням] конярі, звичайні Вітати гойно всіх, хто в хутір заїздив (перекл. Рильського); Заїде ЇЕней] до Д і дони в гості І буде там бенкетувать (Котл.)]; без попасу далеко не ^їдеш погов. не кормя, далекб не уедешь. заїжджений 1) заезженный; ср. заїздити; 2) (избитый) перен. заезженный [Усе це були не відомі заїжджені анекдоти,, а живі оповідання (Н.-Лев.)]. заІ'жджий заезжий; (нездешний — ещё) приезжий [Які то люди добрячі! Привітали мене, заїжджого, як посім'янина (Вовч.)]; <—»джий двір заезжий двор, постоялый двор; уст. заезд, подворье. заїзд1, -ду (для приезжих) заезжий двор, постоялый двор; уст. заезд, подворье (Поліпшити впорядкування колгоспних ринків та організувати заїзди в районних центрах (Зак. п'ят. план)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)