Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
заї 48 зай заїзд2, -ду, спорт, заезд. заїздити, -їжджу, -їздиш заездить; (замучить ездой — ещё) укатать (разг.), уездить (обл.) [К у ц ь: Ну, й я ж віддячив їм! Найкращі коні иа смерть заїздив; куплять — знов заїжджу (Л. Укр.)]. заїздити см. заїжджати. заїздка спорт, заездка. заїздом пар. заездом. заїка зайка [Він трохи закочував очі, як це іноді роблять заїки (Ільч.)]. заїкання заикание. заїкатися, -к?юся, -каєшся, заїкнутися, -нуся, -иёшся заикаться, заикнуться [— Що я, старчиха яка? — від плачу заїкаючись, прикро мати сказала (Тич.); Він спалепів і заїкнувся (Коцюб.)]\ ^тися про що, про к б г о перен. заикаться, заикнуться о чём, о ком [Раптом директор стрепенувся: стільки проговоривши з Каргатом, він і досі не заїкнувся про мету свого приходу сюди (Шовк.)]. заїкуватий заикающийся; (в сказуемом) заикается, зайка [І прийшла ж охота зважуватись на жарти цьому сонному та ще й ніби заїкуватому чоловікові! (Н.-Лев.)\. заїкуватість, -тості заикание [3 такими вадами, як заїкуватість та ще незнання мови, йому важко було провадити бесіду (перекл. 8 Сьомушкіна)\. заї лий обл. раздражительный, жёлчный. заїлість, -лості обл. раздражение (состояние); раздражительность, жёлчность [А мій ґазда іде передом, та аж хрупкає з заїлості заїмка спец., ист. заимка. зашько ласк, заинька. заїсти см. заїд&ти. заїстися см. заїдатися. заїхати1 см. заїжджати. заїхати2, -їду, -їдеш -< (ударить) вулъг. заехать [Ей, грубшим вас кінцем заїду для відміни! (Фр.)]; е^ти в ухо кому заехать в ухо кому, съездить по уху кого, дать по уху, дать в ухо кому. зайвий лишний; (не вызываемый необходимостью — ещё) излишний; (превышающий определённое количество — ещё) избыточный; (ненужный, порождённый бездельем — ещё) праздный, разг. зряшный [І Яремі дали коня Зайвого з обозу (Шевч.)\ Анч працював упевнено, швидко, але без зайвої поспішності (Трубл.)]; ^ві люди ист. лишние люди; ^ва річ (в значении сказуемого) лишнее; излишне; «-^ва старанність (ретельність) ненужное усердие; без ^вих слів (без долгих разговоров) разг. без лишних (дальних) слов; н є о-'вим б»у де, не ^ва річ (нужно, следует) не лишне \ ну, це вже г^ва. річ (зайве)! ну, это уже (уж) липшее!; разг. фам. ну, это уже (уж] роскошь!; (о действии— еще) ну;'это уже (уж) зря! (разг.). зайвіша излишек, .избыток; уст. .преизбыток [Зайвину землі вивозили, скидали в річки, яри (перекл. з Федорова)]. зайвість, -вості праздность; <^ть розмови праздность разговора. зайво предик, излишне;! ^во говорити про це излишне говорить об этом; не ^во (нужно, следует) не лишне; н е >^во б у л 6 б не лишне было бы, не мешало бы, не помешало бы. зайда разг. прен. пришелец, пришлец, пришлый человек; разг. захожий [человек]; прен. бродяга [Бурлаки мовчали й курили люльки, поглядаючи скоса на якогось зайду (Н.-Лев.); В мене не готель, щоб зайдам ночувати (Туд.)\. зайдиголова разг. сумасброд (о мужчине), сумасбродка (о женщине); (озорник) сорванец, сорвиголова [Хлопці в гурті грають, поміж них зайдиголова Оверко (Горд.)]. займаний тронутый [Лише мох вкриває собою оте віковічне, ніким не займане ка міння (Шиян)]. займанка займка. займання1 1) занятие; 2) трбгание; затрагивание. Ср. займати 1—2. займання2 загорание; возгорание. Ср. займатися2 1. займанщйпа, займань, -ні см. займанка. займати, -маю, -маєш, зайняти (займу, займеш) и обл. займйти 1) запимать, занять [Сад тут займає 170 гектарів (Рад. Укр., 1948, XI); Черняк займав дві величезні кімнати в новому будинку (Трубл.); Комуністи, залишені в підпіллі, займали до війни керівні посаді (перекл. з Федорова); Нові ідеї., займали його, гарячили його кров (Н.-Лев.); А потім я поїхала б у театр, зайняла б ложу (Н.-Лев.); Вночі на 19 лютого ми зайняли село Великий Стидень (Верш.); Проскакував часом, зайнявши всю вулицю, новий фаетон (Коцюб.); Раз у раз доводилось спотикатися, намацувати дорогу, падати, чіплятись за клунки.. Ця плутанина зайняла коло години (Коцюб.)]; ^мати місце занимать место; (находиться, располагаться — ещё) помещаться [Українська Радянська Соціалістична Республіка займала значне місце в народному господарстві СРСР у справі зміцнення економічної і воєнної могутності Радянського Союзу (Зак. п'ят, план)]; 2) (касаться; приставать, задевать) трогать, тронуть; (перен. — ещё) затрагивать, затронуть; (вызывать на драку, на ссору) задирать, задрать (разг.) [Осел був чесний неборак — Не гріх сказать, що слід би й людям так — Не то щоб що — листка займать боявся (Гл.); Його очі., оглядали кожне обличчя, руки були напоготові, щоб боротись, але ніхто не зайняв (Коцюб.)]; не г^май! ле трогай!; (более категорично) пе тронь!; обл. не замай! [Лука ш: Ось ліпше не займай, бо поборю! (Л. Укр.)]; 3) (преим. о домашнем скоте) загонять, загпать (домой, вылучая из стада); (направлять по другому пути) перенимать, перенять (обл.); (в одно место) 'собирать, собрать [Він зайняв корови і швидко погнав їх у лісову глибінь (Вас); Дід удвох з Грицьком і отару зайняли (Мирн.)]; 4) (захватывать чужой скот, зашедший в хлеб и т. п.) брать, взять (на потраве), забирать, забрать (на потраве) [Щхто-вже не |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)