Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 784):
Попередня 
Наступна

заї
48
зай
заїзд2, -ду, спорт, заезд.
заїздити, -їжджу, -їздиш заездить; (замучить
ездой — ещё) укатать (разг.), уездить (обл.)
[К у ц ь: Ну, й я ж віддячив їм!
Найкращі коні иа смерть заїздив; куплять —
знов заїжджу (Л. Укр.)].
заїздити см. заїжджати.
заїздка спорт, заездка.
заїздом пар. заездом.
заїка зайка [Він трохи закочував очі, як це
іноді роблять заїки (Ільч.)].
заїкання заикание.
заїкатися, -к?юся, -каєшся, заїкнутися, -нуся,
-иёшся заикаться, заикнуться [— Що я,
старчиха яка? — від плачу заїкаючись,
прикро мати сказала (Тич.); Він спалепів
і заїкнувся (Коцюб.)]\ ^тися про що,
про к б г о перен. заикаться, заикнуться
о чём, о ком [Раптом директор стрепенувся:
стільки проговоривши з Каргатом, він
і досі не заїкнувся про мету свого приходу
сюди (Шовк.)].
заїкуватий заикающийся; (в сказуемом)
заикается, зайка [І прийшла ж охота
зважуватись на жарти цьому сонному та ще й
ніби заїкуватому чоловікові! (Н.-Лев.)\.
заїкуватість, -тості заикание [3 такими
вадами, як заїкуватість та ще незнання мови,
йому важко було провадити бесіду
(перекл. 8 Сьомушкіна)\.
заї лий обл. раздражительный, жёлчный.
заїлість, -лості обл. раздражение (состояние);
раздражительность, жёлчность [А мій ґазда
іде передом, та аж хрупкає з заїлості
заїмка спец., ист. заимка.
зашько ласк, заинька.
заїсти см. заїд&ти.
заїстися см. заїдатися.
заїхати1 см. заїжджати.
заїхати2, -їду, -їдеш -< (ударить) вулъг.
заехать [Ей, грубшим вас кінцем заїду для
відміни! (Фр.)]; е^ти в ухо кому
заехать в ухо кому, съездить по уху кого,
дать по уху, дать в ухо кому.
зайвий лишний; (не вызываемый
необходимостью — ещё) излишний; (превышающий
определённое количество — ещё)
избыточный; (ненужный, порождённый бездельем —
ещё) праздный, разг. зряшный [І Яремі
дали коня Зайвого з обозу (Шевч.)\ Анч
працював упевнено, швидко, але без зайвої
поспішності (Трубл.)]; ^ві люди ист.
лишние люди; ^ва річ (в значении
сказуемого) лишнее; излишне; «-^ва
старанність (ретельність) ненужное
усердие; без ^вих слів (без долгих
разговоров) разг. без лишних (дальних)
слов; н є о-'вим б»у де, не ^ва річ
(нужно, следует) не лишне \ ну, це
вже г^ва. річ (зайве)! ну, это уже (уж)
липшее!; разг. фам. ну, это уже (уж]
роскошь!; (о действии— еще) ну;'это уже (уж)
зря! (разг.).
зайвіша излишек, .избыток; уст. .преизбыток
[Зайвину землі вивозили, скидали в річки,
яри (перекл. з Федорова)].
зайвість, -вості праздность; <^ть розмови
праздность разговора.
зайво предик, излишне;! ^во говорити
про це излишне говорить об этом; не
^во (нужно, следует) не лишне; н е >^во
б у л 6 б не лишне было бы, не мешало бы,
не помешало бы.
зайда разг. прен. пришелец, пришлец,
пришлый человек; разг. захожий [человек];
прен. бродяга [Бурлаки мовчали й курили
люльки, поглядаючи скоса на якогось
зайду (Н.-Лев.); В мене не готель, щоб
зайдам ночувати (Туд.)\.
зайдиголова разг. сумасброд (о мужчине),
сумасбродка (о женщине); (озорник)
сорванец, сорвиголова [Хлопці в гурті
грають, поміж них зайдиголова Оверко (Горд.)].
займаний тронутый [Лише мох вкриває
собою оте віковічне, ніким не займане ка
міння (Шиян)].
займанка займка.
займання1 1) занятие; 2) трбгание;
затрагивание. Ср. займати 1—2.
займання2 загорание; возгорание. Ср.
займатися2 1.
займанщйпа, займань, -ні см. займанка.
займати, -маю, -маєш, зайняти (займу,
займеш) и обл. займйти 1) запимать, занять
[Сад тут займає 170 гектарів (Рад. Укр.,
1948, XI); Черняк займав дві величезні
кімнати в новому будинку (Трубл.);
Комуністи, залишені в підпіллі, займали до
війни керівні посаді (перекл. з Федорова);
Нові ідеї., займали його, гарячили його
кров (Н.-Лев.); А потім я поїхала б у театр,
зайняла б ложу (Н.-Лев.); Вночі на 19
лютого ми зайняли село Великий Стидень
(Верш.); Проскакував часом, зайнявши
всю вулицю, новий фаетон (Коцюб.); Раз
у раз доводилось спотикатися,
намацувати дорогу, падати, чіплятись за клунки..
Ця плутанина зайняла коло години
(Коцюб.)]; ^мати місце занимать место;
(находиться, располагаться — ещё)
помещаться [Українська Радянська
Соціалістична Республіка займала значне місце
в народному господарстві СРСР у справі
зміцнення економічної і воєнної
могутності Радянського Союзу (Зак. п'ят, план)];
2) (касаться; приставать, задевать)
трогать, тронуть; (перен. — ещё) затрагивать,
затронуть; (вызывать на драку, на ссору)
задирать, задрать (разг.) [Осел був чесний
неборак — Не гріх сказать, що слід би й
людям так — Не то щоб що — листка
займать боявся (Гл.); Його очі., оглядали
кожне обличчя, руки були напоготові,
щоб боротись, але ніхто не зайняв (Коцюб.)];
не г^май! ле трогай!; (более категорично)
пе тронь!; обл. не замай! [Лука ш: Ось
ліпше не займай, бо поборю! (Л. Укр.)];
3) (преим. о домашнем скоте) загонять,
загпать (домой, вылучая из стада);
(направлять по другому пути) перенимать,
перенять (обл.); (в одно место) 'собирать,
собрать [Він зайняв корови і швидко погнав
їх у лісову глибінь (Вас); Дід удвох з
Грицьком і отару зайняли (Мирн.)]; 4)
(захватывать чужой скот, зашедший в хлеб
и т. п.) брать, взять (на потраве),
забирать, забрать (на потраве) [Щхто-вже не

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)