Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зай 49 вак важивсь займати коні, і вони смачно гризли молоде руно, змите дощами (Коцюб.)]) О зайняло дух безл. разг. заняло (захватило) дух (дыхание) [Лукина глянула на рушники, на розкішні вишиті квітки и почутила, що її стисло коло серця так, що й дух зайняло (Н.-Лев.)]. займатися1, -маюся, -маєшся, зайпятися (займуся, займешся) (чем, кем, с кем) заниматься, заняться; (только соверш.: не- много) позаняться (разг.) [Парторганізація повсякденно займалась питанням організації соціалістичного змагання (Рад. Укр., 1948, І); Він спитав, яким спортом вона займається (Трубл.); Займаючись з Людею, він потай розгортав той лист і читав (Коцюб.); Тепер уже можна б зайнятися і ' самим собою (Гонч.)]. займатися2, -маюся, -маєшся, зайнятися (займуся, займешся) и обл. займйтися (об огне и перен.) 1) (начинать гореть) загораться, загореться, заниматься, заняться, рит. возгораться, возгореться; (сильно, внезапно — ещё) вспыхивать, вспыхнуть [Досягнувши верховіття, вогонь перекидається на хату, солом'яна стріха займається, пожежа швидко поймає хату (Л. Укр.); На ній [електростанції] уже чулись гудки голосні, В дворах і в світлицях займались вогні (Ол.); І в той час Скирти і клуня зайнялись, І зорі зникли (Шевч.)]; 2) (о рассвете) заниматься, заняться; (без оттенка начала действия) брезжить, забрезжить [Там, за Карпатами, на сході, займалася зоря (Куч.); Займався мутний березневий світанок (Ко- зач.); Гасне темінь, зайнялося лісове світання (Пере.)]; ще й на світ не ^малося ещё и заря не занималась; (когда — еще) ни свет ни заря (разг.); на світ (на зорю, на день) '-'матися разг. светать, рассветать [Почина на світ займаться (Вовч.)\; 3) (краснеть) вспыхивать, вспыхнуть, зардеваться, зардеться [Христя зиркне та так зразу й займеться! (Мирн.)]; зайнявся р у м' янець вспыхнул румяпен [На блідуватих запалих щоках Павлуші зайнявся рум'янець (Баги)]; О дух ^мається дух (дыхание) занимается. займатися3, -мйюся, -маєшся страд, э. (не- соеерш.) 1) заниматься; 2) загоняться; перениматься; собираться. Ср. займати І, З. займенник грам, местоимение. займенниковий грам, местоимёппый. займистий спец. воспламеняющийся; спец. воспламеняемый, возгораемый. займистість, -тості спец. воспламеняемость, возгораемость. займйти см. займати. займйтися см. займатися2. займище займище [Близько місяця бродили вопи по засніжених лугах та гаях донського займища, знайомлячись з наступними роботами (Літ. газ., 1952, VII)]. зайняти см. займйти. зайнятий 1) запятый [Макаренко писав, що дуже зайнятий роботою і не має часу на листування (Трубл.)]; О ^тий пар с.-х. 4-380 занятбй пар; 2) затрбнутый; 3) загнанный; перенятый; 4) забранный,,'рр. займйти 1—4. зайнятися1 см. займатися1. зайпятися2 см. займйтися2. зайпятість, -тості занятость. зайняття см. занятті, за йойкати, -каю, -каєш обл. зайхать. зайокати, -каю, -каєш разг. заёкать. зайти см, заходити, зайтися см. заходитися2, зайча, -чати, зайченя, -втяти зайчбнок [Як учуло тую музику зайча, — Пусти, мамо, пусти мене до санчат (Ус); Зайченя сидить в ялиці (Коп.)]. зайчатко, зайченятко ласк, заинька [А онде, відбившись від неньки, Притиснувши вуха до спинки, Сидить зайченятко маленьке „(Мур.)]. зайчик 1) уменьш., ласк, зайчик; разг. зййка; ласк, заинька [Пробіг зайчик. Дивиться — Світанок! (Тич.)]; 2) перен. зайчик [Жовті зайчики світла тремтіли на стінах і на буфеті (Коцюб.)]. зайчисько разг. зайчйшка~ [І я кожпу щепу беріг, ..Щоб зайчисько узимку сюди не забіг Ніжну кору згризати на гіллі (Дор.)]. зайчиха, зайчйця зайчиха [Стара статечна зайчиха обдурила за свій п'ятирічпий полохливий вік не одну пару собак (Коп.)]. зайшлий пришлый; разг. захбжий [Повернувшись, Ілліч повідомив, що в селищі лісокомбінату живе якийсь дивний народ. Більшість з них шевцює, але видно, що люди все не тутешні, зайшлі, мабуть ховаються від німців (Ковпак)]. закабалепий закабалённый. закабаления закабаление. закабалйти см. закабалйти. закабалйтися см. закабалйтися. закабалйти, -ляю, -ляєш, закабалйти, -лю, -лиш закабалять, закабалить [І душу з^тілом ти погубиш, — Плутон тебе закабалить (Котл.)]. закабалятися, -ляюся, -ляєшся, закабалйтися, -люся, -лйшея закабаляться, закабалиться. закаблй, -лів разг. задники [Дам лиха за- , каблукам, Дам лиха закаблам, Останеться й передам (Шевч.)]. закаблук задник, задбк [Він клацнув закаблуками і обернувся до нас (Смол.); А вже ж тії закаблуки Набралися лиха й муки! (Шевч.)]. закаблучок, -чка уменьш., ласк. задничек [Купив мені черевички — закаблучки риплять (Сл. Гр.)]. Закавказзя Закавказье. Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка ист. Закавказская Социалистическая Федеративная Советская Республика. закавказький закавказский. закагатувати, -гатую, -гат^єш с.-х. сложить в кагаты. заказ, -зу уст. 1) запрещение; заказ [Вийшов з палати заказ, щоб не рубали лісу (При- ЛУЧ- У.— Сл. Гр.)]; 2) приказ. Ср. заказувати 1—2. заказаний разг. заказанный [Вона., поправила |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)