Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 784):
Попередня 
Наступна

зай
49
вак
важивсь займати коні, і вони смачно гризли
молоде руно, змите дощами (Коцюб.)])
О зайняло дух безл. разг. заняло
(захватило) дух (дыхание) [Лукина глянула
на рушники, на розкішні вишиті квітки
и почутила, що її стисло коло серця так, що
й дух зайняло (Н.-Лев.)].
займатися1, -маюся, -маєшся, зайпятися
(займуся, займешся) (чем, кем, с кем)
заниматься, заняться; (только соверш.: не-
много) позаняться (разг.) [Парторганізація
повсякденно займалась питанням
організації соціалістичного змагання (Рад. Укр.,
1948, І); Він спитав, яким спортом вона
займається (Трубл.); Займаючись з Людею,
він потай розгортав той лист і читав
(Коцюб.); Тепер уже можна б зайнятися і
' самим собою (Гонч.)].
займатися2, -маюся, -маєшся, зайнятися
(займуся, займешся) и обл. займйтися (об
огне и перен.) 1) (начинать гореть)
загораться, загореться, заниматься, заняться,
рит. возгораться, возгореться; (сильно,
внезапно — ещё) вспыхивать, вспыхнуть
[Досягнувши верховіття, вогонь
перекидається на хату, солом'яна стріха
займається, пожежа швидко поймає хату
(Л. Укр.); На ній [електростанції] уже
чулись гудки голосні, В дворах і в
світлицях займались вогні (Ол.); І в той час
Скирти і клуня зайнялись, І зорі зникли
(Шевч.)]; 2) (о рассвете) заниматься,
заняться; (без оттенка начала действия)
брезжить, забрезжить [Там, за
Карпатами, на сході, займалася зоря (Куч.);
Займався мутний березневий світанок (Ко-
зач.); Гасне темінь, зайнялося лісове
світання (Пере.)]; ще й на світ не
^малося ещё и заря не занималась;
(когда — еще) ни свет ни заря (разг.);
на світ (на зорю, на день)
'-'матися разг. светать, рассветать [Почина на
світ займаться (Вовч.)\; 3) (краснеть)
вспыхивать, вспыхнуть, зардеваться, зардеться
[Христя зиркне та так зразу й займеться!
(Мирн.)]; зайнявся р у м' янець
вспыхнул румяпен [На блідуватих запалих
щоках Павлуші зайнявся рум'янець (Баги)];
О дух ^мається дух (дыхание)
занимается.
займатися3, -мйюся, -маєшся страд, э. (не-
соеерш.) 1) заниматься; 2) загоняться;
перениматься; собираться. Ср. займати І, З.
займенник грам, местоимение.
займенниковий грам, местоимёппый.
займистий спец. воспламеняющийся; спец.
воспламеняемый, возгораемый.
займистість, -тості спец. воспламеняемость,
возгораемость.
займйти см. займати.
займйтися см. займатися2.
займище займище [Близько місяця бродили
вопи по засніжених лугах та гаях
донського займища, знайомлячись з
наступними роботами (Літ. газ., 1952, VII)].
зайняти см. займйти.
зайнятий 1) запятый [Макаренко писав, що
дуже зайнятий роботою і не має часу на
листування (Трубл.)]; О ^тий пар с.-х.
4-380
занятбй пар; 2) затрбнутый; 3) загнанный;
перенятый; 4) забранный,,'рр. займйти 1—4.
зайнятися1 см. займатися1.
зайпятися2 см. займйтися2.
зайпятість, -тості занятость.
зайняття см. занятті,
за йойкати, -каю, -каєш обл. зайхать.
зайокати, -каю, -каєш разг. заёкать.
зайти см, заходити,
зайтися см. заходитися2,
зайча, -чати, зайченя, -втяти зайчбнок [Як
учуло тую музику зайча, — Пусти, мамо,
пусти мене до санчат (Ус); Зайченя сидить
в ялиці (Коп.)].
зайчатко, зайченятко ласк, заинька [А онде,
відбившись від неньки, Притиснувши вуха
до спинки, Сидить зайченятко маленьке
„(Мур.)].
зайчик 1) уменьш., ласк, зайчик; разг. зййка;
ласк, заинька [Пробіг зайчик. Дивиться —
Світанок! (Тич.)]; 2) перен. зайчик [Жовті
зайчики світла тремтіли на стінах і на буфеті
(Коцюб.)].
зайчисько разг. зайчйшка~ [І я кожпу щепу
беріг, ..Щоб зайчисько узимку сюди не
забіг Ніжну кору згризати на гіллі (Дор.)].
зайчиха, зайчйця зайчиха [Стара статечна
зайчиха обдурила за свій п'ятирічпий
полохливий вік не одну пару собак (Коп.)].
зайшлий пришлый; разг. захбжий
[Повернувшись, Ілліч повідомив, що в селищі
лісокомбінату живе якийсь дивний народ.
Більшість з них шевцює, але видно, що
люди все не тутешні, зайшлі, мабуть
ховаються від німців (Ковпак)].
закабалепий закабалённый.
закабаления закабаление.
закабалйти см. закабалйти.
закабалйтися см. закабалйтися.
закабалйти, -ляю, -ляєш, закабалйти, -лю,
-лиш закабалять, закабалить [І душу з^тілом
ти погубиш, — Плутон тебе закабалить
(Котл.)].
закабалятися, -ляюся, -ляєшся,
закабалйтися, -люся, -лйшея закабаляться,
закабалиться.
закаблй, -лів разг. задники [Дам лиха за-
, каблукам, Дам лиха закаблам, Останеться
й передам (Шевч.)].
закаблук задник, задбк [Він клацнув
закаблуками і обернувся до нас (Смол.); А вже ж
тії закаблуки Набралися лиха й муки!
(Шевч.)].
закаблучок, -чка уменьш., ласк. задничек
[Купив мені черевички — закаблучки
риплять (Сл. Гр.)].
Закавказзя Закавказье.
Закавказька Соціалістична Федеративна
Радянська Республіка ист. Закавказская
Социалистическая Федеративная Советская
Республика.
закавказький закавказский.
закагатувати, -гатую, -гат^єш с.-х. сложить
в кагаты.
заказ, -зу уст. 1) запрещение; заказ [Вийшов
з палати заказ, щоб не рубали лісу (При-
ЛУЧ- У.— Сл. Гр.)]; 2) приказ. Ср.
заказувати 1—2.
заказаний разг. заказанный [Вона., поправила

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)