зак. « '50 зав косинку і втомлено [повторила: — заказана вам дорога до Тоні... (перекл. $ Волошина)]. заказувати, -зую, -зуеш, заказати, -кажу, -кажеш І) (не позволять) запрещать, запретить; разг. заказывать, заказать [Але ж, пане начальнику, ви^ не маете права мені заказувати. Се мій заробок, У мене є патент (Фр.)\ Мені заказали у Київ іти, а веліли мені у своє село . повернутись (Вовч.)]; 2) обл. приказывать, приказать [Поховали його, як він заказав (танж.)]. закал, -лу (в хлебе) закал. закаламутити, -мучу, -мутиш замутить [Такі вісті мусили відразу закаламутити його чисту радість (Фр.)]; закаламутитися, -мутиться замутиться [Думка його закаламутилась, завихорилась (Мирн.)]. ... закалатати, -лат&о, -латаєш 1) заколотить, застучать (грбмко или сильно) [Він наглухо причинив двері хліва й гучно закалатав кулаком у вікно (Крзач.)]; 2) (о колоколах, звонке) зазвонить [Закалатали дзвони (ІПиян)]; 3) (о сердце, пульсе) забиться; (только о сердце — ещё) застучать, заколотиться ІУ Мухи Макара сильно закалатало серце (ианч)]. закалець, -льця уменыи. от закал [Хліб вийшов липкий, з закальцем на два пальці (Н.-Лев.)]. закаляшш запачканный; испачканный, выпачканный, загрязнённый; перепачканный; измаранный, изгаженный, испакощенный; занавбженный [3 обуренням він трусив тепер закаляним черевиком {Смол.)]. Ср. закаляти. закаляти, -ляю, -ляеш запачкать; (только прям. — ещё) испачкать, выпачкать, загрязнить; (мног. — ещё) перепачкать; (чем- нибудь грязным разе. — ещё) измарать, изгадить, испакостить; (навозом, сором разг.— ещё) занавбзить [Тільки не беріть брезентових нош, знову закаляєте кров'ю (Смол.)\ Всі, з ким ти жила досі, закаляють тебе болотом (Коцюб.)]. закалятися, -ляюся, -дяєшся запачкаться; испачкаться, выпачкаться, загрязниться; перепачкаться; нзмарбться, изгадиться, испакоститься; занавбзиться. Ср. закаляти. закамарок, -рка закоулок [Смеркає. Тіні вилазять з своїх закамарків і нишком, підло, налягають землі на груди (Коцюб.); Він бігає по покоях, плеще в долоні, зазирає крізь шпари в кождий закамарок (Фр.)]% > закаменілий см. закам'янілий. закамепілість см. закам'янілість» закаменіти см. закам'япіти. закам'янілий закаменелый; окаменевший, окаменелый [Дерева здавалися йому живими істотами, закам'янілими під сніговим покровом (Собко)]. Ср. закам'яніти. закам'янілість, -лості закаменёлость; окаменелость [Трохи різкіше . позначилися зморшки біля рота, і з обличчя не зникла' закам'янілість (Собко)]. Ср. закам'яніти. закам'яиїти, -пію, -нієш и закаменіти закаменеть (разг.); окаменеть [Ясногорська подумала, що може отак закам'яніти, як стоїть (Гонч.); Все сталось так несподівано й^ швидко,, що люди закаменіли (Коцюб.)]. закапати см. закапувати. закапелок, -лка закоулок [Чого б я, як той бовкун, сидів там у своєму закапелкові? (Мирн.); Ми йшли то великими вулицями, то глухими завулками, ..то поринали в тісняву старих закапелків (Смол.)]. закапелочок, -чка уменыи. закоулочек [Скоро Семен вийшов з хати, молодиці., метнулись оглядати кожний куточок в хаті, кожний закапелочок (Коцюб.)]. закапризувати, -зую, -зуєш разг. закапризничать [Остап Григорович щойно ліг, як закапризував хворий онук (перекл. з Поповкіна)]. закапування закапывание. Закапувати, -пую, -пуеш, закапати (закаліаю, закапаєш и закаплю, зака*плеш) 1) (соверш, только закапаю, закапаєш) закапывать, закапать [Я.до строку вийшов з лікарні, діставши суворий наказ., бути під постійним наглядом лікарів і щоденно закапувати ліки в очі (перекл. з І. Козлова); Закусивши салом, присунулись гості до миски й почали носити страву з миски до рота, підкладаючи під ложку хліб, щоб не закапати скатірки (Коцюб.)]; 2) (только соверш.: начать капать) закапать [Вона не змогла, не вміла вдержати злості, і сльози закапали з очей (Н.-Лев.)]. закарбований засеченный, засечённый; отмеченный; запёчатлённый, запёчатлённый. Ср. закарбовувати . закарббвувати, -ббвую, -ббвуєш, закарбувати, -б$ю, -буєш 1} засекбть, засечь; (брать на учёт) отмечать, отметить; перен. запечатлевать, запечатлеть; <^>вати собі на н б с і разг. зарубить себе на носу; 2) (перен.: принимать во внимание) замечать, заметить, ставить в счёт, поставить в счёт (ком^). закарбовуватися, -ббвується, закарбуватися, -бується 1) (сохраниться) запечатлеваться, запечатлеться [Буває щодня між ділом багато випадкових розмов, які , навіть не завжди залишаються в пам'яті точно, але в свідомості яскраво і міцно закарбовується висновок з почутого мимохідь (Смол.); Такий день на все життя чітко закарбується в цам'яті (Ле)]; 2) страд, в. (несоверш.) засекаться; отмечаться; ср. закарббвувати 1. закарбувати см. закарббвувати. закарбуватися см. закарбовуватися. закарваш уст. обшлаг, отворбт [Пошив собі [Фесенко] таке пальто з чорними оксамитовими закарвашами на рукавах (Н.-Лев.); Він був в сірій тужурці з червоними вилогами і закарвашами (Смол.)]. закаркати, -ркаю, -ркаєш закаркать. закарлюка разг. закорюка, закорючина. закарлючений загнутый; крючковатый; скрюченный [Високий, худий, з закарлючепим, як у кібця, носом па довгому обличчі, ..він трохи скидався на Дон-Кіхота (Коцюб.)]. Ср. закарлючитися. закарлючитися, -читься разг. загнаться крючкбм; разг. скрючиться. закарлючка разг. закорючка, загогулина [Голі лози сірими закарлючками стриміли на
|