Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
51 ' зате схилах (перекл. з Павленка); Завідувач районного відділу народної освіти підписався з розчерком, з закарлючкою (Еоп.)]. закарпатець, -тця разг. закарпатец [За роки радянської влади десятки тисяч закарпатців дістали початкову освіту (Рад. Укр., 1948, XI)]. Закарпатська ббласть Закарпатская ббласть. закарпатський закарпатский. Закарпаття Закарпатье. закарпатчанин закарпатчанин [Закарпатча- нин пішов по хаті. Хода нервова, дихання важке (Ле)]. закасаний обл. засученный, подвёрнутый. закасати см. закусувати. закасатися см. закасуватися. закаспійський закаспийский. скасування обл. зас^чивание, подвёртывание. закасувати, -сую, -суєш, закасати, -сбю, •саєш обл. засучивать, засучить, подвёртывать, подвернуть; разг. подворачивать, подворотить [Вона розщебнула рукав; закасала аж до плечей і встромила у воду руку, блакитну в місячнім сяйві (Коцюб.)]. закасуватися, -суюся, -суєшся, закасатися, -сбюся, -сієшся обл. 1) подбирать подбл, подобріть подбл, подвёртывать края одежды, подвернуть край одежды; обл. подбираться, подобраться; (завёртывать рукава) засучиваться, засучиться [Малан- ка закасалась та лізе в воду ^Коцюб.)]; 2) (возвратный и страд, з.) засучиваться, засучиться, подвёртываться, подвернуться; подворачиваться, подворотиться; ср. закусувати. закатати, -катаю, -катаєш разг. 1) (кого куда) закатить; 2) (забить) редк. заколотить. закатбваний 1) ист. замученный пытками; 2) замученный (истязаниями); 3) обл. редк. упбрный, неуступчивый [Він закатований та упертий (Н.-Лев.)]. закатовувати, -катовую, -катбвуєш, закатувати, -катую, -катуєш 1) ист, замучивать пытками, замучить пытками; 2) замучивать (истязаниями), замучить (истязаниями). закахикати, -хйкаю, -хйкаеш' разг. закашлять [І раптом мотор закахикав — і став! Колеса загрузли між стеблами трав (Забіла)]. закбхкати, -хкаю, -хкаєш закрикать [Дивлюсь було, знялись з води Утята, Закахкають Ч ну Степом кружлять (Греб.)]. закачаний 1) засученный, подвёрнутый [З-під закачаних по лікті рукавів видко було, як мускули на руках нап'ялись (Л. Укр.)]\ 2) укачанный, закачанный. Ср. закачувати 1—2. закачати см. закачувати. закачатися см. закачуватися. закачування 1) засучивание, подвёртывание; 2) укачивание, закачивание. Ср. закачувати 1—2. закачувати, -чую, -чуєш, закач&ти, -чаю, -чаєш 1) (подбирать одежду) засучивать, засучить, подвёртывать, подвернуть; разг. подворачивать, подворотить [ Алі кинувся до цецу. Татари скидали капці, закачували штани й ставали до помочі (Коцюб.); І ру- кава ми закачали, І на риштовання пішли (Рил,)]; 2) (о качке) безл. укачивать, укачать, закачивать, закачать. закачуватися, -чуюся, -чуєшся, закачатися, -чаюся, -чаєшся 1) засучиваться, засучиться, подвёртываться, подвернуться; подворачиваться, подворотиться; 2) укачиваться, укачаться. Ср. закачувати 1—2. зак&шляти, -ляю, -ляеш закашлять [Закашляв [Еней], чхнув і стрепенувся (Котл.)]. закашлятися, -ляюся, -ляєшся закашляться [Дід помітно зніяковів, круто одвернувся й без причини голосно закашлявся (Ваш)]. закаюватися 1 -к&ююся, ч-каюєшся, закаятися, -к&юся, -каєшся разгч закаиваться, закаяться; (соверш. — ещё) заклйсться [Вмерла друга [жінка] — і він закаявся женитись г (Коцюб.)]. ¦ заквакати, -вбкаю, -вакаєш заквакать. « заквапити, -плю, -пиш заторопить. заквапитися, -плюся, -гшшся заторопиться, заспешить [Масленніков раптом заквапився (перекл. ^Симонова)]. заквасити см. заквашувати. закваска закваска*^ заквашений заквашенный. заквашування заквашивание, зайвахка. заквашувати, -шую, -шуєш, заквасити, -вишу, -в?сиш заквашивать, закваоить [Вона швидше ті невдалі булочки знову у діжу та й заквасила (Манж.)]. заквилити, -лю, -лиш застонать (жалобно); (о людях — ещё) заплакать (жалобно); (о птицах — ещё) закричать' (жалобно) • [Заквилить дитятко, схилиться до його Маруся гойдати (Вовч.); Заквилила чайка й разом перенесла його думку на село (Мирн.)]. заквітати, *віт5ю, -вітаєш, заквітнути, -ну, -нет зацветать, зацвести [I заквітне наше поле, І зазеленіє (Л. Укр.)]. * * заквітлий зацветший [Весняні гуки озиваються в заквітлім^ гаю (Л. Укр.)]. заквітнути см. заквіт&ти. * заквітувати, -вітую, -вітуєш зацвести [Чер- нишеві здавалось, що після цього весняного дощу все одразу буйнб зазеленіє, заквітує (Гонч.)]. заквітчаний ^бранный (цветами,' зеленью], украшенный (цветами, зеленью); разукрашенный (цветами, зеленью) [Увечері, мов зоря тая, Марія з гаю виходжає Заквітчана (шевч.у, Невеличке, заквітчане в зелень село розкинулось над Убортю (Шиян); Грива його "коня вже третій день була заквітчана пахучим бузком (Гонч.)]. Ср. заквітчувати. заквітчати см. заквітчувати. заквітчатися см. заквітчуватися. заквітчувати, -чую, -чуєш, заквітчати, -ч5ю, -ч5єш убивать (цветами, зеленью), убрать (цветами, зеленью), украшать (цветами, зеленью), украсить (цветами, зеленью); разг. разукрашивать (цветами, зеленью), разукрасить (цветами, зеленью) [Нимидора заквітчувала її, Милувала, як рожу в садочку (Н.-Лев.); Швчата закосичили її [Шуру Ясногорську], заквітчали, наче стіравжню ^наречену (Гонч.); Густий мороз заквітчав шибки візерунками' (Шиян)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)