Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зак 52 зак заквітчуватися, -чуюся, -чуєшся, заквітчатися, -чаюся, -чаєшся убираться (цветами, зеленью), убраться (цветами, зеленью), украшаться (цветами, зеленью), украситься {цветами, зеленью); 'разг. разукрашиваться (цветами, зеленью), разукраситься (цветами, зеленью) [Надворі пізня осінь, а палата " кожного дня заквітчується прекрасними живими квітами (Сміл.)\ Мавка: Ні, я хочу для тебе так заквітчатися пишно, як лісова царівна! (Л. Укр.); Заквітчались інеєм вишневі садки (Літ. газ., 1939, І)]. заквоктати, -вокчу, -вокчеш заклохтать. закепкувати, -пкую, -пкуєш разг. 1) (з кого, з чого и над ким, над чим) начать смеяться (над кем, над чем), начать насмехаться (над кем, над чем); (преим. незло) начать трунить (над кем, над чем), начать подтрунивать (над кем, над чем); 2) (кого, що) редк. засмеять (кого, что) [Тільки вздрить яку книжку, так її і закепкує: і не туди писано, і не так розказано (Квіргка)]. заки союз обл. пока [Заки я схаменулась, того вже й немає (Вовч.)]. закивати, -ваю, -ваєш закивать [Щоб трохи підбадьорити його, я енергійно закивав йому головою (Трубл.)]; О ^ти п'я т а- м и разг. фам. дать ходу, дать стрекача [Закивали п'ятами скільки видно! (В вішка)]. закигикати, -гикаю, -гикаєш закричать (как чайка). закид, -ду упрёк, укор [— Суворов так не воював, V кинув він закид командуванню (Шер.)]. закиданий забросанный, закиданный; засыпанный, осыпанный; заваленный [Розбиті плити лежали долі, засипані пилом, закидані грузом (Коцюб.)) Одчинились двері, і в хату вступив Денис, закиданий снігом (Н.-Лев.)]. Ср. „закидати1. закидання1 забрасывание; засыпание, осыпание; заваливание. Ср. закидати1. закидання2 забрасывание, закидывание; за- швыривание. Ср. закидати2 1. закидати1, -д&ю, -даєш, закидати, -даю, -даєш забрасывать, забросать, закидывать, закидать; (с силой разг. — ещё) зашвыривать, зашвырять; (снегом, цветами, вопросами— ?щё) засыпать, засыпать; (упрёками— ещё) осыпать, осыпать; (заполнять чем- нибудь разг. — ещё) заваливать, завалить [Стрічає' [воїнів] народ Батьківщини І квітами їх закида (Ол.)\ Сашка шарпали, обіймали, розглядали зі всіх боків, закидали запитаннями (Коп.)]. закидати2 -даю, -даєш, закинути, -ну, -пеш 1) (куда-нибудь; терять) забрасывать, забросить, закидывать, закинуть; (с силой разг. — ещё) зашвыривать, зашвырнуть [Сивий рибалка Сіть закида (Граб.)) Радистка закинула антену на дерево, зв'язалася з центром Г передавала радіограму (Верш.)) Хлоп'яки на березі змагалися — хто далі закине камінь (Ільч.)) От закинув раз дід волок (Гл.)]\ <^»ти в тюрму и т. л.#бросать, бросить в тюрьму и т. п.; (соверш. разг. — ещё) запроторить в тюрьму и т. п. [Ви скажіть сьому зухвальцю.. Коли він складання віршів Бунтівничих не покине, То в тюрму4 його закину (Л.Укр.)]; гинути вудочку пряЛ., переп. забросить (закинуть) удочку [Закинувши вудочки, вони говорили^про війну (Коал.)) Пробували мепшовики й есери закинуть вудочку в маси робітничої молоді, на заводи їздили, та не шшпуло... (Шер.)\) гадати [карим и т. п.] 6 к о м разг. посматривать; разг. поглядывать, закидывать глаза [Малі мовчать та тільки оком закидають у коші з яблуками (Вовч.)) І мати, бачу, на нас карим оком закидає (Вовч.)]) ^нути якір мор. отдать якорь; 2) (менять положение чего-нибудь) закидывать, закинуть; (голову — ещё) откидывать, откинуть, (назад) запрокидывать, запрокинуть; (резким движением занавеску, полу одежды и т. п. разг. — ещё) захлёстывать, захлестнуть [Гнідко струснув шкурою, сіпнув і повагом пішов шляхом, закидаючи- то на той, то на другий бік голову (^Іирн.)) Поли його халата розвівав вітер і^закидав на надгробки (Коцюб.)) Дівчина Неприродно закинула голову назад і важко впала (Ле)]) 3) (поднимать) вскидывать, вскинуть; (реже) взбрасывать, взбросить [Старий звичним рухом закинув на лоб окуляри (Грим.)) Закинув свитину на спину, Сам до дівчини на всю нічку двинув (Чуб.)]) 4) (прекращать заниматься чем-нибудь, кем-нибудь) забрасывать, забросить; ^иути музику забросить музыку; 5) (заговаривать) закидывать, закинуть; (как бы невзначай произносить — чаще соверш. — ещё) ронять (что), разг. обронить (что); намекать, намекнуть (на кого, на что) [За вечерею Оксана закидала , про старшого, а мати й не слуха (Квітка)) —Ви б коли-небудь зайшли до нас, ви ж недалеко тут живете? — лукаво закидає Галя (Вас,)) її очі часто променились такою життєрадісністю, що їй жартома закидали, чи не закохалась, бува... (Бойч.)) Ось против чого я трошки закинув про материнське се^рце і душу (Квітка)]) ^ти наздогад см. наздогад; <^нути слівце (словечко) (ходатайствовать) разг. фам. закинуть (замолвить) словечко; 6) (кому що) перен. упрекать, упрекнуть (кого в чём); книжн. ставить в упрёк, поставить в упрёк (кому что) [Комуна була диктатурою пролетаріату, і Маркс з Енгельсом закидали комуні, вважали за одну з причин її загибелі ту обставину, шо комуна недосить енергійно ко ристала ся своєю збройною силою для придушення опору експлуататорів (Ленін)) Вона любила свої діти, хто закине їй на світі, що вона їх не любила?! (Коб.)]) 7) (об откармливаемых / животных) сажать, садить, посадить [Гусей у кучу закидали: А Гуси з радощів сичали й ґелґотали (Воров.)) Та локшину кришить, та вареники ліпить, та курку патра; ви- тягли з сажка гусаків з пару, що ївга було закинула,. Такий бенкет справляють, що ну! {Квітка)]. закидатися, -даюся, І -даєшся 1) забиться [Серце мов чогось стривожилось, закида- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)