Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ш 53 зак лось в грудях (Н.-Лев.)]; 2) (начать бросаться в стороны) заметаться. закидатися1, -дається забрасываться, закидываться; зашвыриваться; засыпаться, осыпаться; заваливаться. Ср. закидати1. закидатися2, -даюся, -даєшся, закинутися, -нуся, -нешся 1) (назад) запрокидываться, запрокинуться; 2) (быть утерянным) разг. затериваться, затеряться [Десь • закинулася» шапка, — ніяк не знайду (Сл. Гр.)]; 3) страд, з. (несоверш.) забрасываться, закидываться; зашвыриваться; забрасываться; ср. закидати2 1, 4; 4) (только несоверш.) : вдається кому що делается упрёк кому в чём, обвиняется кто в чём; ср. закидати2 6. закиль, заким союз обл. пока [Закиль жила на світі моя стара, Оксана, — була з мене користь і сім'ї, і державі (Куч.); Ой вийди, вийди, Заким місяць зійде (Руд.)]. закинений см. закинутий. закинути см. закид&ти2. закинутий, закинений 1) прич.^ забрбшенпый, закинутый; закинутый; откинутый; запрокинутый; захлёстнутый; вскинутый; взброшенный; заброшенный; посаженный [Закинутий аркан сходився все тісніше (Гонч.); Хоч сахарня, давно вже закинена, розсипалася і заросла травою, в порожніх будинках її раз у раз вчувався шум (Коцюб.)]; <^те слівце закинутое (замолвленное; оброненное) словечко; ср. закидати2 1—5, 7; 2) прил. заброшенный [Всі вони були родичі, як і ціла людність того невеликого закинутого села (Коцюб.)]; 3): ~>та земля с.-х. бросовая земля [На обов'язку колгоспів лежить також піклування про розширення орної землі шляхом осушення боліт, освоєння і розорювання нових і закинутих земель (Коле, вироби, енцикл.)]. закинутися см. закидатися2. закипання закипапие; вскипание. Ср. закипати. закипати, -паю, -паєш, закипіти, -плю, -пйш закипать, закипеть; (прям. — ещё) вскипать, вскипеть [У таборі вечеря закипає... (Рил.); Що в козака серце замирає, А в дівчини кров'ю закипає (Чуб.); Данило збагнув, що в ньому закипає ненависть (Коп.); Знову закипіло Синє море (Шевч.); Закипіло, зашуміло— тільки прапори цвітуть (Тич.)]. закипілий 1) закипевший [Чорний дим встеляв Холодні води, бурно закипілі (Ба- жан)]; 2) (о крови) запёкшийся; "*»лий к р 6 в'ю покрытый запёкшейся кровью. закипіти см. закипати. закип'ятити, -п'ячу, -п'ятйш вскипятить. закис, -су хим. закись. закисання закисание. закисати, -саю, -саєш, закйспути, -ну, -непі закисать, закиснуть. закислий закисший. закиснути см. закисати. закйхкати, -каю, -каєш разг. захихикать. закінчений 1) гірші, законченный, оконченный, копченный; заключённый (только с указанием чем); ср. закінчувати, закінчуватися; 2) (достигший совершенства в чём- нибудь, обладающий необходимой полнотой) прил. закбнченный. закінченість, -пості законченность. закінчення 1) окончание; (о времени — ещё) истечение [По закінченні інституту його послали будувати шахти в Іркутському вугільному басейні (Трубл.)]; д о ^ня строку до окончапия (до истечения) срока; 2) (заключительная \частъ) заключение; (литературного произведения — обычно) окончание; ^ня буде (указание в журнале) окончание следует; н а г^ня (под конец) в заключение [На закінчення вечора відбувся великий концерт (Літ. газ., 1948, /)]; 3) грам, окончание; ^пя д і с с л 6 в а окончание глагола. закінчити см. закінчувати, закінчитися см. закінчуватися, закінчування закапчивание, оканчивание; заключение. Ср. закінчувати, закінчувати, -чую, -чуєш, закінчити, -чу, -чйш заканчивать, закончить, окапчивать, окончить, кончать, кончить; (о последней части, о последнем моменте — ещё) заключать, заключить (что чем) [В 1875 році Франко закінчує гімназію в Дрогобичі і вступає до Львівського університету (Корн.); Несподівано для самого себе він так захвилювався, що не зміг навіть закінчити фрази (Ле і Левада)]. закінчуватися, -чується, закінчйтпся, -чйть- ся заканчиваться, закончиться, оканчиваться, окончиться, копчаться, кончиться; (о времени, сроке и т. п. —в официальном языке—ещё) истекать, истечь; (что чем — о последней части, о последнем моменте — ещё) заключаться, заключиться; (иметь своим результатом что-нибудь меньше ожидаемого — ещё) ограничиваться, ограничиться (чем) [Все менще й менше брався Гриць за арифметику. І закінчилось це тим, що в першій чверті він одержав з арифметики двійку (Збан.)]; вдало (щасливо) вчитися удачно (счастливо) закончиться (окончиться, кончиться), увенчаться успехом. закіп, -копу обл. 1) (для ограды) ров с насыпью [Садки кінчалися великим законом, порослим колючим терном (Панч)]; 2) (для добывания нефти) яма [Не минуло року, як усі бориславські толоки та пустирі покрилися законами, що робилися зовсім примітивно, руками (Фр.)]. закштюжений разг. запылённый [Між вершниками як виріс Хома Хаєцький, закіптю- жений, наче щойно з-під молотарки (Гонч.)]. заклад, -ду заведение; учреждение [Широкого розвитку набула сітка культурно- освітніх закладів (Зак. п*ят. план)]; у ч- б 6 в и й ^д учебное заведение [Харків— великий індустріальний центр, місто заводів і вищих учбових закладів (Літ. газ., 1948, XII)]. заклад, -ду 1) пари; уст. заклад; битися, побитися об г^д держать пари (заклад), идти, пойти на пари, спорить, поспорить; уст. биться, побиться об заклад [Ми звикли битися об ^заклад, які саме сюрпризи 1 доведеться вздріти, прокинувшись вранці |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)