Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тяус 554 муч мусйруватиея, -рується спец., перен. муссироваться. мусити (мушу, мусиш) быть должным; (в силу обстоятельств, вопреки желанию — ещё) быть вынужденным [Тепер така пора, що людина мусить людині помагати [Фр.)\ Прибій., заливав прибережну дорогу і підбирався до мішків з сіллю. Татари мусили відступити назад, щоб не замочити капців (Коцюб.)]; ^гить бути (вводное слово) разг. должно быть [Тде шляхом молодиця, Мусить бути, з прощі (Шевч.)]; н є /^ти а) не быть должным; б) обл. не быть в состоянии, не мочь [Причарувала серце і душу, Тенор без тебе жити не мушу (народна пісня)]. Мусій Моисей. мусіти (мушу, мусиш) обл. см. мусити. мускарин, -ну хим. мускарин. мускат, -ту му- кат. мускатний мускатный. мускул мускул, (реже) мышца [Навіть в ті моменти, колп вони [танцюючі], здавалось, стояли, кожен мускул їх чорного тіла тремтів під одежею (Коцюб.)]. мускулатура мускулатура [Гриша був моряк Чорноморського флоту. Високий, ставний, красивий хлопець з чудовою мускулатурою (перекл. з 1. Козлова)]. мускулистий, мускулястий мускулистый; (крепкий) жилистый (разг.) [Се був мужчина середнього росту, підсадкуватий, але дуже сильно збудований і мускулистий (Фр.)\ Назустріч Кривді вийшов юнак, високий, мускулястий (Коп.)]. мускулйстість, -тості мускулистость. мускулястий см. мускулистий. мускулястість, -тості мускулистость. мускульний мускульный. мускус, -су мускус. мускусний, мускусовий мускусный. муслін, -ну текст, муслйн. мусліновий текст, муслиновый. мусон, -ну метеор, муссои [Ми лежали голова з головою, підставляючи оголені груди під свіжий струм мусону (перекл. з Новикова-Прибоя)]. мусонний метеор, муссоиный. муст, -ту спец. муст [Рікою ллється солодкий «муст», починає грати, і тоді ціле село, — від малих дітей до столітніх дідів, — напідпитку... (Коцюб.)]. мустанг зоол. мустанг [Він плигає на спину незасідланому мустангу і мчить (Смол.)]. мустьбрський архл. мустьёрский. мусульманин мусульманин [У відповідний час, як добрий мусульманин, він розстеляв на піску хустинку і ставав на коліна у богомільному спокої (Коцюб.)]. мусульманка мусульманка. мусульманство мусульманство. мусульманський мусульманский. мусянджовий, мусянжовий, мусяжёвий уст., поэз. бронзовый; медный [То не хмара — біла пташка Хмарою спустилась Над царем тим мусянджовим І заголосила (Шевч.)\ Вправо глянеш — там димлять заводи. Вліво глянеш — ниви і поля... А по нивах бронзові розводи, бронзові, мусянжові здаля (Тич.); Він, засмажений, як жук, скидається на мусяжеву статую (Вас.)]. мутатор, -ра эл. мутатор. мутаційний биол. мутационный. мутація биол. мутация. мутити (мучу, мутиш) 1) мутить [Баране, не мути води вовкові! (Ном.)]; 2) (под- стрекать) разг. мутить [Год в і н с о к: Лукавий чоловік. Мутив громаду (Л. Укр.)]. мутитися (мутиться) мутиться [Думки плутались, мутились. Він силкувався їх упорядкувати (В. Василевська — переклад)]. мутний мутный [Над головою мутне, обложене хмарами осіннє небо (Грим.)]; ловити (вудити) рибу в мутній воді см. ловити: ловити рибу в каламутній воді. мутпість, -пості мутность. мутніти, -пїє мутнеть [Од люті мутніло в очах (Верш.)]. мутнішати, -шає становиться более мутным, мутнеть ещё больше. мутно нар. мутно [Місяць укрився млою і світив крізь неї мутно й блідо (В. Василевська — переклад); Навкруїи було мутно, і ми посувалися вперед сліпі, наче занурені в молоко (перекл. з Новикова- Прибоя)]. мутнуватий мутноватый [Лимар раптом засміявся, розгладив вуса, бороду, високо підняв чорні кущі брів, примружив мутнуваті круглі очі (Коп.)]. мутоскоп кин. му то скоп. мутуалізм, -му биол., полит, мутуализм. муть, -ті муть [Вже в занесені снігом вікна пробивалася сіра муть (Панч); Липка і темна муть все осідала на серце (Коцюб.)]. муфель, -феля техн. муфель. муфельний техн. муфельный. муфлон зоол. муфлон [Академік М. Ф. Іванов, схрещуючи тонкорунних овець з диким бараном — муфлоном, вивів нову породу овець — гірських тонкорунних (Колг. вироби, енцикл.)]. муфта 1) муфта; 2) техн. муфта. муфтій рел. муфтий. муфтовий техн. муфтовый. муха муха [У хаті стало так тихо, що чуть, коли і муха пролетить (Мирн.)]; крутиться (вертиться), як ~ха в окропі (хлопочет без отдыха) вертится, как белка в колесе; робити з ~хи слона разг. делать из мухи слона; бути під ~хою (о пьяном) шутл. быть под мухой; яка ^ха вкусила його? разг. какая муха укусила его? мухоїдка зоол. мухоедка. мухоловка 1) спец. мухоловка; 2) бот. (Оіо- паеа Ь.) мухоловка; 3) орн. мухоловка. мухомор, -ра бот. мухомор. мучений 1) прич. а) наст. вр. мучимый, томимый; истязаемый; терзаемый; снедаемый; преследуемый [Мучений голодом і своїми чорними думками, Андрій палив цигарку за цигаркою (Панч)]\ б) прош. вр. мученный; переводится также соответствующими глаголами в прош. вр. [Ох, бабусечко! І морено, й мучено нас—та все дурницею (Вовч.)]\ см. му- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)