Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
муч 555 чити; 2) прил: измученный; страдальческий [— Ах, правда, я обіцяла не сміятись,' — перебила вона сама свій сміх, бо завважила, що обличчя поетове мало дуже мучений вираз (Л. Укр.)]. мученик мученик [Встануть мученики-браття, Встануть сестри, як живі .. (Граб.)]. мучеництво мученичество [Для Тараса образи їхні [декабристів] були в ореолі вічної слави і мучеництва (Іван.)]. мучениця мученица. мученицький мученический. мучення мучёнпе; истязание; терзание. Ср. мучити. мучения (состояние) мучение, мука. мучитель мучитель; истязатель [— Мучитель мій! — скрикнула вона, ламаючи руки (Мирн.)]. Ср. мучити. мучителька мучительница; истязательница [Нетерплячу ?ука досягла до кота, хапа його за вухо и тягне до себе. Кіт., виривається й тіка під комоду, лишивши на руці мучительки червоний слід гострих пазурів (Коцюб.)]. Ср. мучити. мучити, -чу, -чині мучить, (реже) томить; » {особенно жестоко — ещё) истязать; (угнетать — ещё) тиранить; (причинять нрав- ' ственные страдания—ещё) терзать (книжн.), . казнить (редк.); (о совести, раскаянии — ещё) угрызать; (о тоске, боли, ревности и т. п. чувствах — ещё) сиедйть (книжн.); (не оставлять в покое, донимать — ещё) преследовать; (утомлять, изнурять разг.— еще) маять, изводить (только физически), мытарить (физически и нравственно) [Я ' знаю, вони тебе більш люблять, аніж мене, бо я, бач, деспотка, мучу усіх, роботою запуджую, голодом морю... (Коцюб.); І ось 4 тепер ії мучили думки (Коцюб.); Його пекла турбота, нетерпіння, його мучила ревність (Вовч.)]. мучитися, -чуея, -чишся 1) мучиться; томиться; изнывать; книжн. терзаться; уст. . казниться; разг. маяться [О думи мої! о славо злая! За тебе марно я в чужому , краю Караюсь, мучуся... але пе каюсь!.. (Шевч.)\\ 2) страд, з. (несоверш.) мучиться; истязаться; ср. мучптп. мучний мучной. мучпйк, -ка спец, мучник. мучпйстий мучнистый [Ми добре зголодніли і з жадобою їли мучнисті й солодкі банани [перекл. з Новикова-Прибоя)]. мучнистість, -тості мучнистость. мучниця бот. (АгсіозіарНуІоз А A а п 8.) толокнянка; медвежья ягода. мушачий мушиный. мушва собир. разг. 1) мухи; 2) мошка, мошкара [В останньому промінні сонця справляє грища мушва (Коцюб.)]. мушипіііі мушиный. мушка1 (насекомое) мушка [ Невідступно за мною летить хмарка дрібненьких мушок {Коцюб.)]; шн енська ~ка энт. шпанская мушка. мушка2 (в ружье) мушка [Рушниця на руці лягла привичним гнітом І мушка врізана трикутничком в мету (Бажан)]; взяти і п а *^ку прям.,. перен. разг. взять на мушку [Мефодій, взявши одного на мушку, спустив курок (Пїиян)]. мушкель, -келя техн. мушкель. мушкет ист. мушкет [Тисячі мушкетів вистрілили воднораз (Куч.)]. муііікетер, -ра воен. ист. мушкетёр. мушля обл. раковина; (поменьше) ракушка [Русалка виймає з-за пояса гребінку з мушлі, чеше прибережне зілля (Л. Укр.); Очі в нього горіли безсилим гнівом, а вуха світились, немов рожеві мушлі (Коцюб.)]. мушмула бот. (Мезріїиз Ь.) мушмула. муштабель, -беля жив. муштабель. муштра муштри [Покинувши набридлу за цілий день муштру, Богун повільно їхав полем (Кач.); На місце старої муштри, яка проводилася в буржуазному суспільстві всупереч волі більшості, ми ставимо свідому дисципліну робітників і селян.. (Ленін)]. муштрований муштрбванпый [Цінувати вміють вінценосці Своїх собак, муштрованих в поносці (Бажан)]. муштровка муштровка. муштрування муштрбвка. муштрувати, -рую, -руєш муштровать; разг. школить [В Сагайди просто. Ось він поблизу муштрує своїх бувальців (Гонч.); — Глянь та подивись на себе! — муштрує Марина Христю (Мирн.)]. муштруватися, -руюся, -руєшся муштроваться. МХАТ, -Ту (М о с к 6 в с ь к и й Художній" академічний тейтр і м є ні Гбрького) МХАТ (Московский Художественный академический те&тр имени Гбрького). мчати (мчу, мчиш) 1) (кого, что) мчать; (о лошадях — еще) нести [Голова її падає йому на плече, руки опускаються, він мчить , її в танці омлілу (Л. Укр.)]; 2) (в непереходном значении) мчаться, нестись (быстро), мчать (разг.); (направляться куда-нибудь — ещё) стремиться, устремляться [Машини мчали з гір (Гонч.); Сміється сонце з не- бозвода, кудись хмарки на конях мчать... (Тич.)]. . . , мчатися (мчуся, мчйпіся) мчбться, нестись (быстро), мчать (разг.); (направляться куда- нибудь — ещё) стремиться, устремляться [Десь кричать і мчаться паровози і вгорі пропелери шумлять... (Сос); Черідка високих голосів мчиться понад селом, будить застигле холодне повітря (Мирн.)]. МЮД, -Ду (Міжнарбдний юнацький день) ист. МЮД (Междунарбд- ный юношеский день). мюзик-хол, -лу театр, мюзик-хблл. мюль, -ля текст, мюль. мюль-машина, *ни текст, мюль-машина. мюльний текст, мюльный. мюльпик текст, мюльщик. мюлмшця текст, мюльщица. мюльтйнль, -ля спец, мюльтйпль. Мюнхен Мюнхеп. мюнхенський мюнхенский. мюрйд ист мюрид. мя уст. меня [Євгеній: ..Усі думки |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)