м'яз 556 м'яс мішались, всі вражіпня Зливалися в одно багнисте море, Давили мя, морозили і гризли (Ф/>.)]- м'яз мышца, мускул [І м'язи напружив старий начдив (Бажан)]. м'язистий редк. мускулистый [Кріпка м'язиста рука схопила Жигая за петельки (Шиян)]. м'язовий а наш. мышечный; м'язова с и с т ё- м а мышечная система. м'якенький разг. 1) мягковатый; 2) уменьш., ласк, мяконький, мякенышй [Хутро його [песця] дуже легке, м'якеньке і тепле (Трубл.)]. м'якенько нар. разг. 1) мягковато; 2) уменьш., ласк, мяконько, мякенько. м'якйй мягкий [Двірники згрібали в кучугури м'який сніг (Ільч.); М'яке, зелене світло ласкаво лягає на важке тіло (Коцюб.); Побачивши Черниша, боєць зворушився до сліз.. Ніде правди діти, він був-таки дуже м'який, до сентиментальності ніжний, цей вусатий вінничанин Гонч.)]; ~ке піднебіння апаш. мягкое нёбо, нёбная занавеска. м'якість, -кості мягкость [Він зупинивсь і розминав в долоні Пахучу м'якість чорноземних груд (Бажан)]. м'якнути, -пу, -неш 1) (о чём) мгїкнуть; (о чертах лица и т. п.) смягчаться [I дивна зміна робилася з Бовдуром. Його власні риси, бачилось, м'якли, лагідніли... (Фр.)]; 2) (о пом)^перен. мякнуть [Батько заспокоювався, м'якнув, цілував сина (Коб.)]. м'яко нар. мягко [Два човни м'яко шорхнули по прибережному піску (Коцюб.); її очі, зараз знову ясні, м'яко голубили гарячий погляд Стахурського (Смол.)]; ^>ко с т е- ле, та твердо спати погов. мягко стелет, да жёстко спать. м'якосердий мягкосердечный. м'якосердя мягкосердечие [Віп сам засоромився свого м'якосердя (перекл. а Казакевича)]* м'якотілий мягкотелый. м'якотілі, -лих сущ. зоол. мягкотелые. м'якотілість, -лості мягкотелость. м'якоть, -ті мякоть [Під час збирання [динь] нлоди бракують за формою і забарвленням, а потім, розрізуючи, за кольором і смаком м'якоті, за розміром, формою і кольором насіння (Колг. вироби, енцикл.)]. м'якошерстий мягкошёрстный, мягкошёрстый. м'якуватий мягковатый. м'якуни, -пГв зоол. мягкотелые. м'якуш, -ша мякоть [Макар начисто відтяв собі м'якуш лівої руки (Смол.)]. м'якушка мякиш. м'якшання смягчение. м'якшати, -шаю, -шаєш становиться мягче, смягчаться [— Петрію, прошу вас, вертайте додому! — говорив, м'якнучи нараз, Довбущук (Фр.)]. м'якшення мягчёние, размягчение. м'якшиії мягче; бблее мягкий; (умеренный) смягчённый. м'якшильне 1) прил. см. м'якшильний; 2) (род. м'якшильного) сущ, мед. мягчительное. м'якшильний мягчительный. м'якшити, -шить 1) мягчить, размягчать; 2) перен. размягчать [Геть, Мов нікчемний баласт, Кинули ті, що між нами Недаремне найкращими звались, Усе, Що в'язало, м'якшило серця (Рил.)]. м'якшитися, -шиться 1) мягчиться, размягчаться; 2) размягчаться. Ср. м'якшити 1—2. м'ялиця 1) техн. мялка; 2) с.-х. мятая солома. м'ялка техн. мялка. м'яло 1) пест (деревянный); 2) перен. мямля. м'ялышк спец. мяльщик. м'яльниця1 техн. мялка. м'яльниця2 (работница) спец. мялыцица. м'ясиво мясо, мясная пища; (для людей — егцё) мясные кушанья [Огні розкладено, кипить у казанах, шкварчить і смажиться м'ясиво всіх гатунків (перекл. Рильського); «Воно було б зовсім не диво, Коли і б він [віл] їв собі м'ясиво», — Ведмідь сердито став ревіть; «А то він сіно їв!» — Вовки завили (Греб.)]. м'ясистий мясистый [Його м'ясисте обличчя з зовсім дитячими блакитними очима було в ледве помітних цяточках од віспи (Бойч.); У Назаришиній ланці великі м'ясисті та соковиті баклажани достигали найраніше (Козач.)]. м'ясистість, -тості мясистость. м'ясна 1) прил. см. м'яспйй; 2) (род. м'ясної) (магазин) сущ. разг. мясная. м'яснё 1) прил. см. м'ясний; 2) (род. м'ясного) (пища) сущ. разг. мяснбе. м'ясний мяснбй; (из туши коровы, быт, вола — ещё) говяжий; (о пище, запрещенной во время поста — егцё) скоромный (церк.), м'ясник, -к& мясник. м'яснйці, -нйць церк. мясоед [М'ясниці того року були довгі (Фр.)]. м'ясо мясо; (убитого животного— егцё) убоина (разг.), говядина (воловье, коровье) [— Чв в нас є що варитиг — М'яса нема (Коцюб.); Тоскан з'їв шматочок сирого оленячого м'яса (Трубл.)]; в степу і хрущ ~со поел, на безрыбьи и рак рыба; н і р й б а ні ~со погов. ни рыба на мясо. м'ясозаготівля мясозаготбвки. м 'ясозаготовчий мясо заготовйтельный. м'ясознавець, -вця мясовёд. м'ясознавство мясовёдение. м'ясоїд (о ком) гиутл. мясоед. м'ясоїдний зоол. плотоядный. м'ясо-кістковий мясо-кбстный. м'ясокомбінат, -ту мясокомбинат. м'ясо-молочний мясо-молбчішй. мясопоставка мясопоставки [Колгоспник!, які не мають худоби, повністю звільняються у другій половині 1953 і в 1954 році від м'ясопоставок (Рад. Укр., 1953, Х1Ц м'ясопромисловість, -вості мясопромьшшв- ность. м'ясорадгосп, -пу мясосовхбз. м'ясорубка мясорубка. м'ясо-салышй с.-х. мясо-сальный [Тварині м'ясо-сального типу [свині] нри відгодівлі на бекон забезпечують, високу його якість (Колг. вироби, енцикл.)].
|