Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
м'яс 557 на м'ясоторгівля мясоторговля. м'ясохолодобойня мясохладобойня. м'ясце ласк, мясцо, мяско [Лисиця десь м'ясця дістала (Гл.)]. м'ята мята [Пахне холодна м'ята і татарське зілля (Куч.)]. м'яти (мну, мнеш) 1) мять; (сдавливая, сжимая— еще) комкать, сминать; (перебирать в руках) сучить [На другий день вона прийшла в інститут, мнучи в руках невеличкого папірця (Собко)]', 2) с.-х. и пр. мять [Живу дома,—нудьга. Заставляють мене оце м'ять коноплі, грядки шарувать, а мені хочеться щось інше робить (Тесл.); Дивляться [люди], сидить сам Кожум'яка долі, до них спиною, і мне руками дванадцять кож (народна казка)]', 3) разе, тереть [Василько сидів долі та м'яв мак до куті (Коцюб.)]; О ^>ти в^ха см. вухо 1. м'ятий мятый [В тиші ясно чути було, як яа1 предл. 1) (с вин. п.) а) па [Гафійка позирнула на батька прихильним оком (Коцюб.), Головою молодою На руку схилилась (Шевч.); Люди приставали на все, на школу и на університет (Коцюб.); Він вів полки до київських висот На боротьбу за місто златоглаве (Важан); Кульчицький був на два роки старший, на голову вищий і, головне, вдвоє дужчий від Сербина (Смол.)]] па його щастяїна его счастье; в і д о- містьна видачу зарплати ведомость на выдачу зарплаты; глухий на •о д п б вухо глухбй на одно ухо; купити на два карбованці купить на два рубля; множити на д в а* мнб- жить на два; перекласти на українську мову перевести на украинский язык; слово кінчається на приголосний слбво кончается согласным (на согласный); б) (при обозначении отрезка времени, момента, а также при выражении направления действия к какому-нибудь моменту времени) на; (только при обозначении отрезка времени — -еще) в (часто с заменой вин. п. предложным), уст. о, (перед гласными) об; (только при указании направления действия — еще) к (чему), (перед сочетаниями некоторых согласных) ко [Першої неділі нісля цього відпрохався Семен у пана на часинку до брата (Коцюб.); А думала [вдова] жити... Хоч на старість у невістки В добрі одпочити (Шевч.); Мавка: ..Твоя краса на той рік ще буйніше занишає, а в мене щастя як тепер Зов'яне, то вже не встане! (Л. Укр.); Мотрі на осінь ніби легшає трохи: хатня робота — •спочинок (Мирн.)\; на кінець року к концу года; на початок рбку к началу года; на ранок станбвище змінилося к утру положение изменилось; на ц ю п б р у об зту пору; б у ги ла десяту годину быть к десяти шарудить під ногами м'ята трава (Собко)]; ^та пара техн. мятый пар. м'ятися (мнуся, мнешся) 1) мяться; кбм- каться, сминаться [Усе міняється, виліплюється, мнеться, мов глина творчая у скульптора в руках (Тич.)]; 2) мяться; 3) тереться. Ср. м'яти 1—3; 4) (перен.: быть в нерешительности) разг. мяться; переминаться, ёжиться; (медлить) мямлить (прен.) [Він м'явся і то дивився на Тихона, то одводив очі вбік (Головко); . —Скажи! Бачу — мнеться. — Ну? — заохочую її (Вас.)]. м'ятний мятный. м'яч, -ча мяч [На перерві між уроками діти бавилися волейбольним м'ячем (Панч)]. м'ячик уменьш., ласк, мячик [Вона між лавами просовується жваво, Як м'ячик котиться, вклоняючись усім (перекл. Рильського)]. часам; в з я т и на я к й й с ь "(д 6 я"к и й) час взять на некоторое время; в піч па перше травня в ночь на первое мая; 300 карбованців па місяць ЗСО рублей в месяц; в) (при указании назначения предмета, цели или направления действия) к, (перед сочетанием некоторых согласных) ко; для; на [Виноградарі ладнають обручі на бочки винні (Нагн.); Ну, та, звісно, на те й ходиться біля винограду, на те й працюється, щоб мати користь (Коцюб.); Ішов Лікар у село — селу на безголов'я, А із села біжить, злякавшися. Здоров'я (Г.-Арт.); На те щука в морі, щоб карась не дрімав (Ном.); Наливайко зняв свою смушкову шапку, червоною китайкою навскоси повиту, і помахав нею, запрошуючи на спокій (Ле)]; па знак дружби в знак дружбы; па к р а щ е к лучшему [Здобутки робітників від страйкової боротьби п'ятого року виявилися не тільки в збільшенні заробітної плати. Крім того, змінилося па краще взагалі все становище робітника (Ленін)]; йому на втіху для его удовбльствия; мішбк па вугілля мешок для углей; б]д яг (одежа) па свято одежда к празднику; трохи на схід немного к востбку; яйця па сніданок яйца к завтраку (на завтрак); г) (в обозначениях места при глаголах движения) на; в, (перед сочетанием некоторых согласных) во [А він ліз вже на дерево, важкий у своїй свиті, як ведмежа, аж хрустіли галузки (Коцюб.); Покинув матір і господу, Покинув жінку, жаль та й годі! На Бессарабію пішов Оцей козак (Шевч.); Опівдпі Серьожка вирушив на Полтаву (Гонч.)]; поїзд на Москву (Саратов и т. д.) поезд на Москв^ (Саратов и т. д.) [У вагоні поїзда па Саратов сидів лейтенант Камнєв (Собко )]; д) (оля обозначения перехода в другое состояние) н |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)