Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
на 558 наб на; в, (перед сочетанием некоторых соглас- I ных) во [Помололи, пшеницю на борошно (Сл. Г р.)]; від нагрівання вода | перетворюється па пару от нагревания вода превращается в пап; розірвати па шматки (куски) І разорвать в (на) куски; е) (согласно, соот- | ветственно, сообразно) по (чему) [Панас Кандзюба хвилювався найбільше. — А що? На моє вийшло (Коцюб.); І мій, смутний, повеселів товариш — На наше вийде, будем жито жать! (ШерЛ]\ на в и м 6 г у см. вимога; на запрошення по приглашению; на ім 'я і по батькові по имени и бтчеству; па його бажання по его желанию [Носили на його бажання дорогі страви (Коцюб.)]; на йог6 заклик усі з'я вилися по его збву все явились; на його просьбу (прохання) по его просьбе; па м і и погляд по моему мнению; па мою гадку по моему мнению (соображению); знати па вигляд знать по виду; назвати на прізвище назвать по фамилии; як на теперішні часи, як на теперішній час по нынешним временам; б) (для обозначения сближения, столкновения, соприкосновения) I о, (перед гласными) об; редк. на; спіткнутися на поріг споткнуться о порог; ж) (в условно-временном значении) при; на саму згадку при одном воспоминании [Сухі губи в Маланки стиснулись од болю на саму згадку (Коцюб.)]; на пёрший його поклик (заклик) при нервом его зове; з) (при указании ограничивающего условия) для; на пёрший раз цього досить для первого раза этого достаточно; на свої роки він дуже розвинений для своих лет он очень развит; як на свій час це було досягненням для своего времени Зто было достижением; и) (в вводных словах, выражающих отношение к сообщению) к; па жаль к сожалению; па нещастя к несчастью; на сором мені к моему стыду; на щастя к счастью; йому на честь ! к чести его; і) в отдельных случаях переводится конструкциями без предлогов: б а- ч и т и на власні очі см. власний 1; гукати на кого разг. звать (окликать) кого; кричать кому; обертатись на кого см. обертатися; обирати на кого см. обирати; хворіти на щ о см. хворіти; чокати на (кого, щ о) см. чекати; О на а д р ё с у см. адреса; на м і с ц я! по местам!; на п р е в е- лйку силу см. превеликий; полювання на великого звіра охота на крупного зверя (по крупному зверю); 2) (с предл. п.) а) на [Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій (Шевч.)', Розлігся на землі зеленій літній день (Рил.); На кулі тій' змальовано червоним Найбільший в світі, величезний край (Важан); На столі свічка впала й погасла (І льч.)]; на й о г 6 відповідальності на его ответственности; па моїй п а м 'я т і на моей памяти; на м о ї^х очах на моих глазах; вибій па вибої, вибоїна на вибоїні ухаб на ухабе; грати па роялі (скрипці) играть на рояле, (скрипке); матрац на пружинах матрац на пружинах; навчатися на рідній мові обучаться на родном языке; сидіти на стільці сидеть на стуле; б) (при обозначении времени) на; уст. о, (перед гласными) об [Піду на-тижні в город, то принесу (Коцюб.)]; на зорі на зарё, (реже) по зарё, зарёю, уст. о заре; (при глаголах со значением встать и тронуться— ещё) с зарёй [А на третю нічку вийшла на зорі (Грин.— Сл. Гр.)]\ па жовтневих святах на октябрьских праздниках; на с в і т а и,к у на рассвете, на заре; см. ещё на з о р і; в) (при указании на количество составных частей пред- мета) редк. на; (иногда) о, (перед гласными) об; стіл па трьох ніжках стол на (о) трёх ножках; О па с е л 6, па селі в село, в селе, в деревню, в деревне; (в про- тивоположность городу) на село, на селе [К и л и н а: Лукашуню, ходімо на село! (Л. Укр.)\ Вийшов я з хати — на селі світиться скрізь, ніхто не лягає... (Коцюб.)\\ бути па університеті , вступити (піти) на університет обл. быть в университете, поступить (пойти) в университет [Я пішов на університет двома роками швидше від Опанаса Моримухи (Фр.)\. на2 част. разг. на [К о в ш и к [до Кандиби]: ..На портфель, іди зараз у сільраду, я там з тобою поговорю (Корн.)]; на, в і з ь м й! на, возьми!; ось на, візьми! на-ка вот (возьми)!; о т тобі й на! бот тебе (и) на! [—Помандрую,— Мовляє Вовк,— покину вас усіх. —От тобі й на! Чи справді, чи на сміх? — Зозуля, сміючись, питає (Гл.)]. па3 межд. ну [Попхаюсь, серце, на Вкраїну,— Хороша, кажуть, сторона: Життя таке, що на! (Гл.)]. набавити см. набавляти. набавитися, -влюся, -вишся наиграться; (чем — ещё) натешиться. набавка набавка. набавляння набавка. набавляти, -ляю, -ляєіп, набавити, -влю, -виш набавлять, набавить [Чули, пан не хоче набавить ціну... (Коцюб.)]; ~витихо- д й (кроку) прибавить шагу [Ярина не оглянулась на майдан, завернула за ріг і набавила ходи (Десн.); Жінки раптом набавили кроку, майже побігли підтюпцем (Гонч.)). пабавпйй набавочный. пабавпик набавщик. набавниця набавщица. набавочний набавочный. набагато нар. намного, значительно; (при прилагательном и наречии — ещё) гораздо, не в пример, разг. куда [Підвищилась врожайність, набагато зросла продуктивність праці селянина (Рад. Укр., 1949, Я); Волосся його було набагато світліше, ніж Даша його уявляла, — як жито (переи,» |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)