Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
наб 559 на(ь ,0. Толстого)) Згори бігти набагато легше (Гонч.)]. пабазграти, -раю, -раєш разг. прен. намарать; (о стихах—ещё) накропать, скропать [А у нас тії погані віршомазів стільки наплодилось, що якби кожний ховав те на десять років, що за годину набазгра, то б ніде було чоловікові й хати нанять за паперами (Г.-Арт.)]. пабазікати, -каю, -каєш разг. наболтать; фам. накалякать [Може, я й помилюсь.., може, такого набазікаю, що і в шапку не забрати (Вовч.)]. пабакйр нар. набекрень [Висока сива шапка з решетилівських смушків, перехиляючись набакир, натякала про парубоцьку вдачу... (Мирн.)\\ надіти шапку <^р надеть шапку набекрень, заломить шапку. набалакати см. набалакувати. пабалакатися, -каюся, -каєшся разг. наговориться; разг. наболтаться [Набалакайсь, коли не завізно (Ном.); Ніяк не набалакаєтесь! (Головко)]. иабалакуватн, -кую, -куєш, набалакати, -каю, -каєш разг. наговаривать, наговорить, разг. насказывать, насказать; (пустяков разг.— ещё) набалтывать, наболтать [Набалакав багато, а слухати нічого (Харьк. у.— Сл. Гр.)]. набалдашник набалдашник. набальзамований набальзамированный, бальзамированный. набальзамувати, -мую, -муєш набальзамировать. набат, -ту поэз., рит. набат [На цілий світ гримить, немов гучпий набат, до перемог нас кличе гордий Сталінград! (Тер.)]. набатувати, -батую, -батуєш разг. нарезать (большими кусками); (небрежно) накром- ' сать. набачити, -чу, -чшп разг. приметить; (для приобретения и т. п.) нрисмотрёть, ранг. насмотреть, наглядеть [Як була я молодою— I гадки не мала, По садочку походжала,.Квітчалась, пишалась. А він мене і па бачив, Ірод!.. (Шевч.); Хома ходив, витріщав баньки, ніяк не набачить шкапи (Рудч.)]. • . . иабачитися, -чуся, -чишся разг. навидаться (разг.), насмотреться, наглядеться [Попитав* ся б ти у Лискотуна: той чого, вже не зна? усе зна. Та й світу таки набачився (Квітка)]. набгати, -гаю, -гаєш 1) накомкать, намять; 2) (наложить) разг. напихать; фам. накомкать; (наполнить чем) набить [Набгав повну кишеню горіхів (Сл. Гр.)]. пабёдреннк воен. ист., церк. набедренник. набенкетуватися, -кетуюся, -нотуєшся разг% наштроваться. пабережна, -ної сущ. набережная [Ледве помітні хвилі дзвеніли, розбиваючись об важке сіре каміння набережної (Собко)]. набешкетувати, -кетую, -кетуєиі разг. набуянить, созорничать, надебоширить, набезобразничать, наскандалить. набивальний спец. набивочный. набивальник спец. набивальщик. набивальниця спец. набивальщица. набйванка текст, редк. набойка [Мавка виходить з хати перебрана: на їй сорочка з десятки, ..вузька спідничина з набивапки і полиняла хвартушина з димки (Л. Укр.)].. набивання набивание, набивка, набойка; на- колачивание; заряжание, зарядка; пйч» канье. Ср. пабивати 1. пабивати, -ваю, -ваєш, набити, -б'ю, -б'єш 1) набивать, набить; (надевать ударами — ещё) наколачивать, наколотить; (об оружии — обычно) заряжать, зарядить; (кого- или голову знаниями и т. п. разг. — ещё) пичкать, напичкать [Генерал сів за стіл і став набивати люльку (Риб.); Барило й бочку набиває [бондар] Та ще й курникає (Шевч.); Хлоп спокійно дальше набивав обручі (Фр.)\ Рання пташка ротик набиває, а пізня очиці жмурить (Ном.); Зняв [Замфірі з цвяха рушницю, дістав із скрині порох та шріт і почав уважно набивати її (Коцюб.);. Кирило, набий мені барило (Ном.); Варвара: ..Соломія один [пістоль] з собою взяла, а цей набила, але мабуть забула (Корн.)\ Ой, по ланочку він весь день ходив, Грудкою гострою ніжку набив (народна пісня); Він умисно хотів набити собі голову цифрами та рахунками, щоби прогнати другі» погані думки (Фр.)]; ^ти кишеню разг* набивать, набить карман [Війна набивав кишені капіталістів усіх країн (Шиян)\'у вбитії руку набить руку, наметать руку, наметаться, наловчиться, изощриться; разг. навостриться, натореть; ^бйти ціну набить цену; 2) (только соверш. — кого) разг. побить, разг. поколотить; (в драке, сражении — ещё) пощёлкать, отхлопать, отщёлкать, нащёлкать, расщёлкать [Він став лінуватися, пропускати лекції і одного разу прямо сказав дома, що він більше не хоче ходити до школи. Його набили й вигнали (Вас.)]; 3) (только соверш. — чего)- разг. набить, наколотить. набиватися, -ваюся, -ваєшся, набитися, -б'юся, -б'єшся 1) набиваться, набиться [В світлиці Абрума набилось стільки народу, що стало дихати трудно (Коцюб.)]; 2) (напрашиваться на что-нибудь) разг. набиваться* набиться; (назойливо — ещё) навязываться, навязаться; (предлагать свои услуги— ещё)' вызываться, вызваться [Хіба він набивається з грішми?.. (Коцюб.); У неділю я набився в стайничого відвезти Тетяну до станції. Ілек (Ле)]\ 3) страд, з. (несоверш.) набиваться; наколачиваться; заряжаться; ср. пабивати 1. набивач, -ча техн. набойщик. набивачка техн. набойщица. набивка набивка, набойка. набивний набивнбй [Стоять діди, пропахлі" димом, в дрібному золоті луски; в них трьохлінійки за плечима і набивні дробовики (Мур.)]. набирання 1) набирание; 2) надёргивание;. 3) набирание,.набор. Ср. набирати 1—2, 6. набирати, -раю, -раєш, набрати, -беру, -береш. 1) набирать, набрать; (только несоверш.—: о жидком, сыпучем и перен. — ещё) черпать [Арсен ій набирав повні груди , повітря і слухав далекий відгомін грому |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)