Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лаб 560 наб (Риб.); Набирають сили добрі коні В світлій стайні після посівної... (Мур.); Килина з відром у руках шпарко пробігає до -лісового потоку, з гуркотом набирає відром воду і вертається назад (Л. Укр.); Можна -в кошики й кишені груш набрати лісових і нарвати повні жмені листя й квітів за- ліашних (Забіла); Сурмачі набрали в груди повітря, і голосні мідні звуки сурм весело залунали над селом (Пани)]; 2) (лён, коноплю) надёргивать, надёргать; 3) (чого— становиться каким) приобретать, приобрести (что); принимать, принять (что); книжн. облекаться, облечься (во что) [В умовах поступового переходу від соціалізму до комунізму величезного значення набирає комуністичне виховання трудящих E0 років КПРС); Дивізія стала табором в горах.. Життя набирало мирного 'тембру (Гонч.); Очі Черниша засвітились і поглибшали, а обличчя набрало такого виразу, наче він стояв оце в строю і перед 'Ним прапороносці проносили стяг училища (Гонч.)]; 4) (о мануфактуре) разг. набирать," набрбть [Набрала плису собі на керсетку та черкасину Грицькові на штани (Харьк. у.— Сл. Гр.)]; 5) (о нарыве) разг. назревать, назреть; 6) тип. набирать, набрать; О обрати плоті і к р 6- в і облечься плотью и крбвью; облечься в .плоть и кровь; ^ти поважного вигляду см. вигляд; *^ти сйли (чинності) (о законе, постановлении и т. п.) вступать, вступить в силу, входить, войти в силу, входить, войти в действие; ~ти ф б р м и (ч о г б) принимать, принять форму (чегб); выливаться, вылиться (во что) 1 Класова боротьба не зникає при диктатурі пролетаріату, а лише набирає інших форм (Ленін)]; ~ти швидкості (реже швидкість) набирать, набрать скорость [Пароплав набирав 'швидкості (Ваш); Поїзд набрав найвищу швидкість (Донч.)]. забиратися, -раюся, -раєшся, пабратися, -беруся, -берешся 1) набираться, набраться, скопляться, скопиться; (только о чём постепенно — ещё) накопляться, накопиться [До кухні набирались людці (Граб.); Набралося гостей з усіх волостей (приказка); Жолудів набралося цілі гори. Повні комори їх насипали (Іван.)]; 2) (чогб— приобретать, заимствовать что-нибудь) набираться, набраться (чегб); (вбирать в себя — ещё) напитываться, напитаться (чем); (только соверш. — испытать, перенести что-нибудь тяжёлое, неприятное разг. — *щё) натерпеться (чегб), хватить (чегб), хлебнуть (чегб) [Підростав Сандер, сили набирався (Шиян); Село знало — від майстра Нарожнього Павло ума набирався (Горд.); Ти, бачу, Миколо, десь набрався великого розуму (Фр.); Зерно набралося водою, обважнів колос, приліг до землі (Горд.); Набралася Оришка горя, глядячи на свою дитину (Мирн.)]; ~тися д ^ х^у собираться, собраться с д^хом; вбратися с б р о м у осрамиться; разг. оконфузиться; рит. посрамиться; ~тися тіла #азг. добреть, раздобреть [На добрім хазяйстві Палагна набралась* тіла, стала повна й червона (Коцюб.)]; з ким поведешся, від того й "^берешся поел, с кем поведёшься, от того и наберёшься; 3) (напиваться пьяным) фам. нагружаться, нагрузиться [Та й кум же набрався..! (Мирн.)]; 4) страд, в. (песо- верш.) набираться; черпаться; надёргиваться; набираться; набираться; ср. набирати 1—2, 4, 6. пабйтн см. набивати. пабйтий 1) набитый; наколбченный; заряженный, заряжённый; напичканный [Між копами мигнула постать листоноші з туго набитою газетами шкіряною торбинкою па плечі (Десн.); Вулиці були набиті народом, як мішки зерном (перекл. з Горького)]; 2) побитый; поколбченный; 3) набитый, наколбченный. Ср. набивати 1—3. набитися см. набиватися. набиття набивка; (реже) набойка; (оружия — обычно) зарядка. набіг, -гу набег. набігати, -гаю, -гаєш разг. набегать [Чи не набігала ти., лихоманки? (Квітка)]. набігати, -гаю, -гаєш, набігти, -біжу, -біжиш 1) набегать, набежать; (о вражеском нападении — обычно) делать набег, сделать набег; (о воде и т. п. соверш. — ещё) натечь; (о слезах — ещё) навёртываться, навернуться [На гранітні сходи набережної набігають хвилі (Риб.); На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки (Н.-Лев.); А Татарва як набігала, То вже я замужем була (Котл.); Килина: ..Аби довідалися, що горіло, то й набіжать з села людиська тії! (Л. Укр.); Висока хвиля набігла на* берег й розбилася об глину (Собко); Серп випав з рук Хариті, лице скривилось від болю, на очі набігли сльози (Коцюб.)]; 2) (неожиданно обнаружить, встретить) разг. наскакивать, наскочить, наталкиваться, натолкнуться, (только соверш. — кого, що) захватить [Б кінці толоки вони набігли на загубленля кимсь кашкет із зіркою (Панч); Креши вогонь! Хай буде міць далекобійна, щоб сонного тебе десь ворог не набіг (Тич.)]; 3) (случайно оказываться, приходить) раю, навёртываться, навернуться [Та я, бач, тільки спитала, — так набігло на думку (Н.-Лев.)]; ~гати н а б ч і (показываться} разг. мелькать перед глазами (перед взором) [Сіла й я між своїми синами, їду, Шлях мигтить, гаї та поля на очі набігають... (Вовч.)]; ~гла цікава тема разг. навернулась интересная тема; «-біг щасливий випадок разг. подвернулся удобный случай; треба жить, я к убіжить погов. надо жить, как набежит; 4) (только соверш. — о бот ках) разг. вскочить; О ~гти кров'ю обл. налиться кровью [Обличчя ключни ка набігло кров'ю, зуби заскреготали абіг пабїгатися, -гаюся, -гаєшся набегаться; (в х» потах разг. — ещё) намотаться [Привільно маленькому Славі: Повітря і тихе і щц Набігався, ліг на гал йві Іслухае шелесті |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)