Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
наб 561 наб листя (Мур.); Утомилась, сердешна! Одно те, що набігалася, а тут поралася {Квітка)]. мабігліш набежавший [Люди біля шлюпки, скориставшись із набігло ї хвилі, штовхнули свою посудину на воду (Трубл.)]; О ^лий к р 6 в'ю налившийся кровью. набігти см. набігати. иабігці нар, обл. на бегу. пабідйтися см. набідуватися. набідкатися, -каюся, -каєшся разг. наохаться [Не встиг Кайдаш набідкаться, як згідній віз нагнався на передній (И.-Лев.)]. набідуватися, -дуюся, -дуєшся и обл. пабідйтися, -джуся, -дйшся набедствоваться, нагореваться; натерпеться горя; разг. намыкаться [Нащо вони стільки терпіли, стільки набідувались на Бессарабії..? (Коцюб.); Чи я ще мало набідилася, що його не чути (ГончМ. пабій, -обю воен., охоти, заряд; (заключённый в гильзу— обычно) патрон; (артиллерийский) снаряд [Там у скелях сірих ми знайшли набої І клялись над ними жити для борні (Руденко); У танку радіснім набої над білим містом загули (Сос.)]. кабінка сапожн. набойка. пШк нар. набок; в сторону [Він сидів на підвіконні, і дівчина через відчинене вікно побачила його схилену набік до скрипки голову (Донч.)\ Відкидаючи набік ганебно-ліберальні поради ліквідаторів, відкидаючи набік легковажне базікання народників, передові робітники твердо йшли своїм шляхом (Ленін); Дід скоса зирнув на Дука і таємниче відкликав його набік (Бат); Любов і Орест від- ходятьутрохи набік (Л. Укр.)\; відверни колоду ~к своротй бревно в сторону; відкласти *^к отложить в сторону; відходити, відійти ~^к см. відходити 1; збитися ^к сбиться набок; пов'язка зсунулася ^*к повязка съехала набок. набіл, -лу молоко; молбчные продукты; спец. молочные скопы [Л у к а ш: Самі ж казали, що як вона глядить корів, то більше дають набілу (Л. Укр.)\ Вдома продавалися господарські здобутки, як: набіл, овочі, мед і т. ін. (Коб.)]. набілити, -білю, -білиш набелйть. набілитися, -білюся, -білишся набелиться. набіло нар. набело [До неділі вже один день зостався, а стінгазета ще й не почата набіло (Головко)]. набір нар. разг. в долг [А не вірять, а не мірять Набір у шиночку (Г.-Арт.); Набрав набір багато, а коли-то гроші пла- титиме (Сл. Гр.)]. набір, -бору 1) ист. набор [Бути ж мені у неволі, у некрутському наборі (Н. п. — Сл. Гр.)]; 2) (совокупность предметов, образующих нечто целое) набор, подбор; (собрание частей для устройства чего-нибудь — обычно) прибор (спец.) [Своєрідним є також набір мідних знарядь, який був в обігу усатівських племен (Архл., 1953, VIII)]; ~р слів набор слов; віконний ^р оконный прибор; 3) обл. кладь, груз [Тяглися болотною дорогою [вози] з тяжким набором (Фр.)]. наближання приближение. наближати, -жаю, -жаєш и (реже) наближувати, -жую, -жуєш, наблизити, -ближу, -близиш 1) приближать, приблизить [Час йшов, і кожна хвилина, що конала навіки, родила другу, а та наближала страшну невідомість (Коцюб.); В земних пластах шахтар, учений в кабінеті, наближуйте прихід прекрасної пори (Сос); Дівчина з голубими очима наблизила своє обличчя до Олега й сказала: — Я — від дядька Андрія... (перекл. з Фадеева); Колектив львівського симфонічного оркестру прагне наблизити своє мистецтво до широких мас трудящих (Рад. Укр., 1955, II)]; 2) (до кого, до чого — делать сходным) сближать (с кем, с чем), роднить (с кем, с чем); 3) (с непереходным значением) ред/г. приближаться, приблизиться [Марко к дому наближає — Встала курява над шляхом (Тич.)]. наближатися, -жаюся, -жаєшся и (реже) наближуватися, -жуюся, -жуєшся, наблизитися, -ближуся, -близишся 1) приближаться, близиться (преим. о событиях, о времени, о состоянии), приблизиться; (о значительных событиях, о чём-нибудь тяжёлом, неприятном и т. п. — ещё) па двигаться, надвинуться; (о времени — ещё) наступать, наступить [Димок на обрії густішав. То наближався Денис Жердяга з своїми товаришами (Скляр.); Російська революція вказала всьому світові шляхи до соціалізму і показала буржуазії, що наближається кінець її торжества (Ленін); Наближався вечір (Коцюб.); Поїзд наблизився до станції Луганськ (ІІанч); Учителька підвелася й наблизилася до гостя (Ле)]\ ^жатися до кінця приближаться (близиться, подходить) к концу [Ремонт мартенівської печі наближався до кінця (Ле)]; ^жається осінь близится (приближается, наступает) бсень, дело идёт к осени; 2) (до кого, до чого—приобретать сходство) сближаться (с кем, с чем), родниться (с кем, с чем). наближений І) прич. приближенный; 2) прил. мат. приближённый. наближеність^ -пості мат. приближённость. наближення приближение [Риба почула наближення теплих днів (Донч.)]. наближено нар. мат. приближённо. наближувати см. наближати. наближуватися см. паближатися. наблизити см. наближати. наблизитися см. наближатися. наблукатися, -каюся, -каєшся разг. наскитаться; разг. намыкаться. набльовувати, -льовую, -льбвуєш, наблю- вати, -люю, -любш вульг. наблёвывать, наблевать. .пабоб набоб. набовтувати, -втую, -втуєш, пабовтати, -бовтаю, -бовтаєш набалтывать, наболтать [Набовтала помий повне відро (Сл. Гр.)]^ пабожёпство церк. обл. богослужение [То й любо було в церкві постояти, набоженства послухати (Свион.)]. ЗЗ-ЗіО |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)