Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нав 567 . нав тається (Бовч.)]; 3) (до кого, до чого, на що) обращаться, обратиться [Не навернеться до мене твоє серце, ні моє не навернеться до тебе (Фр.);— І от, християни, —кінчили панотець, — перед вами лежить такий сип марнотратний, такий грішник, котрий., тепер знов навернувся на путь істини (Фр.)]', 4) страд, з. (несоверш.) поворачиваться; обращаться; наворачиваться, наваливаться; ср. навертати 1—2. папертїти1 см. навірчувати2. павертїін2 см. навірчувати3. паверх нар. наверх; (на высоту — ещё) вверх; (на внешнюю сторону — ещё) наружу [Незгоди між революційними соціал-демократами Росії і польськими соціал-демократами в питанні про самовизначення виступили наверх ще в 1903 р., на з'їзді, який прийняв програму РСДР Партії.. (Ленін); Вуси ще білішими стали на червонім виду, і очі лізли наверх (Коцюб.); Правда — як олива, наверх вийде (Ном.)]. наверху, обл. наверха нар. наверху, вверху; (на поверхности) сверху [Десь наверху вили, дзвеніли ланцюгами собаки (перекл. з Полевого); — Пізнаєш, де ми? — Пізнаю,— кажу. — Ми вже наверха, не в ямі (Фр.); Куди оберни, то все діра наверха (Ном.)]. наверчення навёртка. навеселитися, -люся, -лйшея разг. навеселиться. навесні нар. весной, весною; при наступлении весны [Навесні 1944 року зенітний дивізіон, в якому служила Саша, прибув під Київ (Пани); Навесні пташки поверталися до рідного лісу (Іван.)]. павестй см. наводити. навештатися, -штаюся,-штаешся разг., фам. нашататься, натолкаться; нашляться, натаскаться. навзаводи нар. во всю прыть; разг. во весь опор; (обгоняя друг друга) наперегонки, взапуски [Текін на доброму коні Гаса навзаводи по полю (Граб.); На краю села діти поскочувались з воза і навзаводи помчали додому (Ст.); Танки мчали легко, навзаводи з вітром (Кач.)]. навзаклад нар. обл. об заклад [Побився Максим навзаклад (Мирн.)]. навзаході нар. обл. на закате, на заходе [Поки дійду, то й сонце навзаході буде І^Мирн.)]. навздогін, наздогін, разг. навздогінці нар. вдогонку, вслед; охотн. в угон [Стріляючи навздогін Семенові, жандарми погналися за ним і зникли в тому лісі, куди водив Василька вуйко Юра (Турч.); Дружна і гучна дівоча пісня линула нам наздогін, аж поки ми спустились в долину до річки {Смол.); Діти не видержали і., помчалися навздогінці коням (Мирн.)]. навзнак, навзнаки нар. навзничь; (при глаголах со значением упасть— ещё) плашмя [На широкому ліжку, рядом з білявим хлопчиськом, навзнак лежав Артем, одягнутий, тільки без чобіт (Головко); Скрикнув він раптом і полетів навзнаки в воду (Коцюб.)]. павзрйд нар. навзрыд [Цілу ніч він проблукав по днору, а Гали цілу ніч навзрид проплакала (Мирн.)]. навивальний спец. навивальный. навивальник спец. навивальщик. навивальниця спец. навивалыпица. навивания навивание, навйікі (спец.); наматывание. Ср. навивати. навивати, -вітаю, -вішаєш, навити, -в'ю, -в'єш и павину ти, -ну, -неш навивать, навить; (накручивать на что-нибудь — ещё) наматывать, намотать [Основа приготовлена, починає ткач навивати її на варстат (МУЕ — Сл. Г р.); В четвер моя мила рано встала, Навинула кужелину, та й не пряла (Грин. —Сл. Гр.)]. навиватися, -вивається, навитися, -в'ється 1) навиваться, навиться, наматываться, намотаться; 2) страд, з. (несоверш.) навиваться; наматываться; ср. навпвати. навйвка спец. навивка. навивний спец. навивной. навиворіт нар. 1) наизнанку; (прям. — ещё) навыворот (разг.) [Світогляд анархістів є вивернутий навиворіт буржуазний світогляд (Ленін); Хороший, як Микитина свита навиворіт (приказка)]; 2) (наоборот) разг. навыворот [Вона все робить навиворіт (Н.-Лев.); У нас звичайно навиворіт робиться: як мала біда, то чоловік бурчить, а як велика, то мовчить (Фр.)]. навигадувати, -гадую, -гадуєш разг. навыдумывать; (наврать) насочинить, насочинять [Вже знала я, яка дівчина від якого хлопця листа дожидає, і кожній щось навигадую (Іван.); Такого навигадують, чого зроду й на думці не було (Квітка)]. навиглядатися, -даюся, -даєшся разг. выглядеть глаза (разг.), высмотреть глаза [Ти мене накличешся ночами, Несучи розлуку за плечами, І навиглядаєшся одна (Мал.)]. нави датися, -даюся, -даєшся разг. редк. насмотреться, наглядеться [3 ким люблюся — не наговорюся, з ким кохаюсь — не навидаюсь (Чуб.)]. па вид іти, -джу, -диш обл. любить; уважать [Вони, знаєте, Ілаша дуже навиділи зроду (Федьк.); Він навидить цю дівчину (Борз. у. — Сл. Гр.); Саїнів усі в селі любили й навиділи (Черемш.)]. павйдіти, -джу, -диш обл. приметить; присмотреть; насмотреть, наглядеть [А в печі пироги кипіли, а його очі навиділи (Чуб.)]. Ср. набачити. навидітися, -димося, -дитеся обл. любить ДРУГ ДРУга*> уважать друг друга [Нені наші дуже обі на виділися (Федьк.)]. навйдітися, -джуся, -дишся (що и чого) обл. насмотреться (чего, на что), навидаться (чего), наглядеться (чего) [Що я тоді навидів- ся, аж серце пукало! (Фр-)]. навидумувати, -мую, -муєш разг. навыдумывать; (наврать) насочинить, насочинять. навик, -ку навык [Навики, здобуті робітниками в споживчих товариствах, дуже корисні.. (Ленін)]. навикати, -каю, -каєш, навикнути, -ну, -пені (до чого, уст. чого) разг. 1) привыкать, привыкнуть (к чему); разг. навыкать, навыкнуть (к чему) [Максимів Бик Навик |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)