Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нав 569 нав убив твого, Явтух, з папами батька, I дядину, і дядька За ласку їх!..» — сказав Рябко тут наодріз (Г.-Арт.)]. павідування І) навещание; провёдывание; ср. павїдувати 1; 2) (приход) посешёние [Неждане ївжине навідування на який час перервало веселу бесіду (Мирн.)]. навідувати, -дую, -дуєш, навідати, -даю, -даєш 1) навещать, навестить; разг. проведывать, проведать [Часто Христя під свято приходить до Мотрі побалакати, розважитись. Мотря й собі навідувала не вряди-годи Христю (Мирн.); Там, далеко, на Вкраїні, Сяє сонечко ясне, Світить людям, та в чужині Не навідає мене (Граб.)]; 2) (находить, отыскивать) обл. узнать, увидеть; разг. проведать [Навідала кубелечко, де вутка несеться (Метл.)]. павїдуватися, -дуюся, -дуєшся, паві датися, -даюся, -даєшся наведываться, наведаться; (соверш. разг. — ещё) понаведаться [Вподобав Грицька Чіпка і частенько став навідуватись до його (Мирн.); Семен частенько навідувався на пошту (Коцюб.); Князь: ..Дуже впору Навідавсь ти (Фр.); Якось навідавсь батько до двора (Мал.)]. павіжепип 1) безумный, шальнбй; разг. полоумный [Панас Кандзюба бігав по хатах, як навіжений (Коцюб.)]; 2) (лишённый рассудительности) взбалмошный, сумасбродный, сумасбрбд (о мужчине), ^сума- сбрбдка (о женщине); разг. шальнбй, шалый [Слухайте ж моєї поради, покиньте того Павла навіженого: нехай йому всячина! (Вовч.)]. иапіжепість, -пості безумство; редк. шалость [Я говорив до нього як до хворого, боя^ чись чимсь не догодити й викликати новий напад навіженості (Смол.)]. навіженіти, -нію, -нісш без уметь; терять рассудок; разг. шалеть [Я навіженію, я швидко эбожеволію (Н.-Лев.)]. навіженство 1) безумство; 2) сумасбрбдетво. Ср. навіжений 1—2. п?віз, -возу обл. подвбз, привбз [На ярмарку не купив кавунів, бо навозу не було (Ле- бед. у. — Сл. />.)]. навій, -вою текст, павбй. вавїк, навіки нар. навек, навеки, навечно [За мир у світі всьому — Це. за братерство клич, За те, щоб дню ясному Навік збороти ніч (Рил.); Наші народи могутні, як ріки. З російським братом — навіки, навіки! (Шп.)]; ~к-в і к и, ~ к-в і к і в на веки вечные; уст. на веки векбв [Поїзди гуділи дальні, Лісові шуміли ріки, 3 шахтарями у копальні Я здружився навік-віки (Мал.);. Міцній і дужчай, Будь славна нині і навік-віків, Могутня Партія Більшовиків! (Нех.)]. вавікбпшш паокбнный. павірчування спец. навёртка. навірчувати1, -чую, -чуєш, паверпути, -верну, -вернеш (навинчивать) навёртывать, навернуть. навірчувати2, -чую, -чуєш, навертіти, -рчу, -ртйш (изготовлять верчением) наверчивать, навертеть. навірчувати3, -чую, -чуєш, навертіти, -рчу, -ртйш и паверпути, -верну, -вернеш (наматывать) навёртывать, навертеть, навернуть [Заболіла головонька, заболіла, Що велику куделицю навертіла (народна пісня)]. навірчуватися1, -чується, павернутпся, -вернеться навёртываться, навернуться. Ср. навірчувати1. навірчуватися2, -чується страд, з. 1) наверчиваться; ср. навірчувати2; 2) навёртываться; ср. навірчувати3. навіс, -су навес [Під великий навіс над платформою вкотився потужний наровоз (Трубл.)]. навісити см. павішувати2. > навіска иавёска. навісний (о снаряде, огне) навесный. навісний1 (навешиваемый) навеенбй [При збиранні цукрових буряків навісний'тракторний бурякопідіймач обслуговується одним трактористом (Колг. вироби, енцикл.)]. навісгійіг 1) безумный, шальнбй; разг. полоумный [Віп скочив з постелі, ухопився за гарячу голову своїми холодними руками— і, мов навісний, забігав по хаті... (Мирн.); — Я не піду, мамо,!— говорила дівчина, — я його не люблю. — Навісна!— скрикнула стара (перекл. в Вовчка)]; 2) (не- обыкновенный, чрезвычайный) безумный; (буйный) неистовый [Чи тільки в казці лебідь умирає Не з криком навісним, а з любим співом?.. (Л. Укр.); Гули вітри полярні навісні (Руденко)]; 3) (внушающий отвращение) противный; (сильнее) ненавистный [А як гляне ясне сонце на весну — Забудемо тую зиму навісну (Гл.); Рветься серце назад, у село, бридка та навісна стає мені сторона чужа... (Коцюб.)]. павісніти, -цію, -нїєш сходить с ума1, терять рассудок; (о поведении) безумствовать [Щоранку навіснів Фархад, Шукаючи у небесах порад (перекл. Бажана)]. павістйти см. навіщати. навітряний наветренный [Почалося этого, що бійця, який сидів з навітряного боку, зненацька обдало з ніг до голови водою (Гонч.)]. навіть част, даже [І він схилився, свіжий, ще навіть вогкуватий Останній номер «Правды» розклавши йа столі (Важан); Сонце стояло якесь безпомічне і нерішуче. Боялось навіть моргнути (Коцюб.)]. навіч нар. 1) воочию (своими глазами); наяв^ (в действительности) [Ви ж так злякалися колись перспективи злиднів, а тут же по* бачили їх навіч... (Л. Укр.)]; 2) (ясно для всех) явно [Командор: ..Я зумію одважно боронити прав лицарських, та тільки треба, щоб вони були всім на1 віч безперечні (Л. Укр.)]; 3) (при глаголах со значением быть) перед глазами, на глазах, в глазах; (со значением явиться) на глаза* [Л ю ц і й: ..Я вірю, що як не тепер, то згодом, а правда виявиться всім їм навіч (Л. Укр.)]. навічно нар. навечно [Земля, яку займають колгоспи, закріпляється за ними в .безплатне і безстрокове користування, тобто навічно (Конст. УРСР)\. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)