нав , 570 нав павшіанин навешанный [— Маковею, — спокійно вів Роман, — ..Ти., в боях авторитет здобув... І грамотніший за багатьох з нас, і медалі тобі не дурно навішано... (Гонч.)]. Ср. намішувати1. навішати см. навішувати1. навішений навешенный [Шалапут [кінь] стояв біля воза й мотав головою з навішеною торбою, бо вівса, мабуть, залишилось тільки на дні (Донч.)]. Ср. навішувати2. повішення навеска. навішування навеска, навешивание [Садово- городні і просапні трактори нових конструкцій пристосовані для навішування на них с- г. знарядь (Колг. вироби, енцикл.)]. навішувати1, -тую, -шуєш, навішати, -шаю, -шасш навешивать, навешать. *• навішувати2, -тую, -шуєш, навісити, -віту, -вісиш навешивать, навесить [Навісивши рушниці в тюленячих чохлах, вони йшли на кригу (перекл. а Сьомугикіна)]. навіщати, -щаю, -вдаєш, навістити, -віщу, -вістйш навещать, навестить [Я навіщатиму вас, коли буде змога (Шиян)\ От і відпочили, Друга навістили У селі Кривому, А тепер додому, Бо чекають нас {Шпак)]. навіщатися, -щаюся, -щасшся навещаться. навіщо нар. зачем, для чего, к чему; разг. куда, чего, чего ради; уст., обл. почто [Лицар..: Ні, стій! Ти мусиш відповісти зараз, навіщо ти мене сюди замкнула? (Л. Укр.); Без землі... все по боку! Нащо воно? Навіщо тепер корова, кобила, вівці?.. (Мирн.)\ Навіщо сліпцеві дзеркало? (Ном.)]. навіщось нар. за чём-то, для чего-то [Потім "він почав навіщось перегортувати листки, неначе чогось шукав у книжці (Н.-Лев.)]. навіщувати, -щую, -щусш напророчить [Вона мені навіщувала мою недолю! (Вовч.)]. навіюваність, -пості мед. внушаемость. навіювання 1) см. навівання; 2) с.-х. навёи- вание. навіювати см. навівати. навіюватися см. навіватися. навіяний 1) навеянный; внушённый; вселённый [Ломаччя, каміння і навіяне від давніх-давен листя загороджувало, бачилось, усякий приступ до природної твердині (Фр)\ Крізь навіяний смуток просяяла в його очах тиха радість (Вас.)\ Образ матері Катрі Гармаш навіяний А. Головкові творчістю великого російського пролетарського письменника О. М. Горького (Рад. літер., 1949, 11)]; 2) навеянный. Ср. навівати 1—2. павіянпя внушение. навіяти см. навівати. нанкар&чки нар. разг. і) (с глаголом стать и т. п.) 'на четвереньки [Спритно ставши навкарачки, стара витягла з-під ліжка його вихідні хромові чобітки (перекл. з Павленка)]', 2) (с глаголом стоять и другими, обозначающими передвижение) на четвереньках [Хлопець не міг іти. Він повз навкарачки, спираючись на лікті (В. Василев- ська— переклад)]. навкидь, навкидя нар. обл. броском [—Трах!— кілком, мабуть, навкидь у ворота (Головко); Данило торопко махнув з плечей гвинтівку й навкидя прорізав повітря, що колихалося від пострілу (Ле)]. навкіл нар. реок. вокруг, кругом [Навкіл Снаряди били по німецьких порах (Важан); Навкіл була лісова тиша (Смол.)]; см. ещё навколо 1. навкіс см. навскіс. иавкблишпій 1) окружающий; (о местности, селениях — ещё) окрестный, уст. окружный, окольный [Ленін рано почав задумуватися над навколишнім життям (Віогр. Леніна); Такого врожаю ще ніхто не бачив, не тільки в їхньому колгоспі, а і в навколишніх селах (Десн.)]; ~піії світ окружающий мир, окружающее, «^нє жит- тя окружающая жизнь; ~ия обстановка окружающая обстановка; 2) (род. навколишнього) сущ. окружающее [Тепер, наче заспокоївшись, він обвів очима навколишнє (Риб.)]. навколінці см. навколішки. навколішках, (реже) навколюшках нар. на коленях [Навколішках лицар стоїть (Л. Укр.); Сумним силуетом навколюшках хлопчик стоїть (Сос.)]. навколішки, (реже) навколюшки, обл. навколінці нар. 1) (с глаголом стать и т. п.) на колени [Л у каш., стає навколішки і п'є з відра (Л. Укр.); Але навколюшки не стала Україна, А мовила гнобителям: — Не дам! Ні шмат металу, ні одна зернина Без бою не належатиме вам! (Важап)\ Гордій упав навколінці, натиснув на двері (Ноп.)]; 2) (с глаголом стоять) на коленях [Стоїть Галя навколішки, жива і здорова, серед високої трави, і так лагідно поіла- джує пальчиками верхів'я квіточок (Куч.)]. навколо 1) нар. вокруг, кругом, уст. вкруг, окрест [Навколо ліс, а перед нами сам Дніпро (Тич.); Сніг та й сніг навколо ліг (Рил.); Навколо було тихо, тільки тріщало гілля від сильного морозу (Шер.)]\ ходити кругом та ~ло ходить вокруг да около; 2) предл. вокруг, (реже) кругом [Навколо стола на підлозі но- розкидані важкі старовинні фоліанти в шкіряних оправах (Гонч.)], земля ру. хається ^»ло своєї осі земля движется вокруг своей оси; п 6 д о р о ж чіо світу путешествие вокруг света. навколоплідний фиал., анат окплпплбдный, навколосерцевий анат. околосердечный. навколососковий анат. о колоше ковы ц навколюшках см. навколішках. навколюшки см. навколішки. навкоси см. навскоси. навкруг 1) предл. вокруг, (р»же) кругом [Мама влаштовує танок навкруг ялинки (Іван.); Проте сенсація у тисячах розмов Навкруг інспектора ще довго не віавала... (Рил.)]; ~т озера ростуть дерева кругом (вокруг) озера растут деревья, 2) нар. вокруг [Світає Сплеску є навкруг гармонія струнких конструкцій (Тер.)\ В тихім плеску навкруг сріблилась Ламп скорена течія (Заб.)], см ещё ііаккруїп 1. навкруги 1) нар. вокруг, круїом, уст вкруг, окрест [Прокидалось усе та цвіло навкруги
|