Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нав 571 пав (Граб.); Була тільки п'ята година, а навкруги вже зовсім сутеніло (Гонч.)]; 2) предл. уст. вокруг [Він стояв, а хвиля гралась навкруги нього (Коцюб.); Чарка пішла навкруги стола (Н.-Лев.)]; см. ещё навкруг 1. навкружний окружающий; окрестный; окружный, окольный [А ці турбіни нам дають електрику потужну. Дроти блискучі струм несуть у просторінь навкружну (Забіла)]. Ср. навколишній 1. навкулачки нар. разг. на кулачки, на кулачках (Максим на вулиці з хлопцями навкулачки б'ється (Мирн.)]\ виходити ^>ки выходить на (в) кулачки [Виходь ^же завтра навкулачки (Котл.)]. павкучати, -чаю, -чаєш, павкучити, -кучу, -кучнш обл. надоедать, надоесть [Бач, навкучило воронам, Що сороки все цокочуть (Ф/>.)]. павкучитися, -кучиться обл. наскучить, надоесть [Переставляти меблі і перевішувати образи їй швидко навкучилось (Фр.)\. навлежачки нар. разг. лёжа, в лежачем положении. навмання нар. наудачу, разг. наугад; (при глаголах действия — ещё) наудалую (разг.), на авось (разг.), наобум (как придётся), втёмную (не зная существа дела); (без выбора — при глаголах приводить, цитировать и т. п. — ещё) па выдержку [Я навмання пустилась ліворуч (Вільде); Зовсім близько застрочив кулемет. — Б'є навмання, — сказав сапер (Борз.); Вибачайте, люди добрі, Що козацьку славу Так навмання розказую, Без книжної справи (Шевч.)]; іт й ~пя идти наудачу (наугад; всё равно куда без цели, разг. куда глаза глядят, обл. куда зря) [Понад рікою, перед світом Ідуть закохані — весна! Ідуть, побравшися за руки, По сизих травах, навмання (Воскр.)]. навмисне см. напмйспо. навмисний нарочитый, намеренный, умышленный, преднамеренный, предумышленный (уст-); (реже) рассчитанный; ~па г р у- б і с т ь нарочитая (намеренная; рассчитанная) грубость. навмисність, -пості нарочитость, намеренность, умышленность, преднамеренность; предумышленность. Ср. навмисний. навмисно, навмисне нар. нарочно, намеренно, умышленно, преднамеренно; предумышленно; (только при прил. 'и нар.) нарочито, рассчйтанно. [Данило навмисно не прискорював кроків (Коп.); Першим прокинувся Сабуров побачив недалечко від кіп двох жінок, що навмисне розмовляли голосно (Шиян); Як ждеш чогось — немов навмисне завжди повільно час іде (Забіла); Він навмисне завернув у глухий провулок поза городами (Донч.)]; сказати ~по (^не) сказать нарочно (умышленно; с расчётом). Ср. навмисний. наводження 1) наведение; (направление и покрывание чем-нибудь — ещё) наводка; 2) приведение; представление. Ср. наводити 1—2. иаводити, -джу, -дщл, навести, -веду, -ведеш 1) наводить, навести обращать в какую-нибудь сторону—ещ< / направлять, направить [Часник: Оо являю ім'я нашого загону. Нехай же наводить жах на ворогів паш партизанський загін імені великого сина України Тараса Шевченка! (Корн.); Сапери наводили переправу (Гонч.); Це всі панелі навела Під колір стиглого каштана Ця вміла дівчина старанно (Заб.); Ті гарні, щирі лиця, Ті серця, чисті ще, ті весняні цвітки Який- то зродять плід і на яку дорогу їх школа наведе? (Фр.)\; ^ти, ^ій на думку наводить, навести на мысль, ~ти, ~тй на розум образумливать <образумить; ^ти, ^¦>тй порядок наводи і ь, навести порядок [Коваленко: ..Д< війни я працював міліціонером у місті Лубнах і дуже люблю в усіх справах порядки наводити (Собко)\; ^ти, г^тй око (з і н й ц і) разг. глядеть, глянуть, взглянуть [3 трави на Кирила наводив око ромен (Коцюб ), Вона з від[ ами йшла від криниці.— Чи не можна,— питаю, — води?.. Усміхнулась, навела зіниці. ї до мене: —Ви звідки й куди? [Ол.)]\ ^/пі, ^тй тінь перен. разг. наводить, навести тень; 2) (о данных, примерах, чужих словах и т. п.) приводить, привести; (реже) представлять, представить [Можна навести безліч прикладів прекрасної роботи комуністів, яких партія посилала на село (Хрущов)]; ~ти, г^ій як приклад кого, що приводить, привести в пример когб, что; 3) (детёнышей, птенцов и т. п.) разг, приводить, привести [Собака навела цуценят (С л. Г р.)]. паводитися, -диться 1) наводиться; направляться; 2) приводиться; представляться. Ср. иаводити 1—2. паводка спец. наводка [На бронепоїзді, шо звався «Ворошилов», Громивши ворогів наводкою в упор, Десь біля Юзівки схилився і знесилів І так, як батько, вмер поранений Єгор (Важан)]. наводнений наводнённый. наводненість, -пості наводнённость. навбдпсппя наводнение. наводнити см. наводнювати. наводнитися см. наводнюватися. наводнюваність, -пості наводняемость. наводнювання наводнение. наводнювати, -пюю, -нювш и наводняти, -пяіо, -пяєш, наводнити, -ню, -пйш 1) наводнять, наводнить; 2) (только наводняти, наводнити) перен. наводнять, наводнить. наводнюватися, -нюється и наводнятися, -няється, наводнитися, -питься 1) наводняться, наводниться; 2) (только наводнятися, наводнитися) наводняться, наводниться. Ср. наводнювати 1—2. наводняти см. наводнювати. наводнятися см. наводнюватися. наводчик воен. -и пр. наводчик [Начальник штабу., направив його з наводчиком Петром Федоренком у третю батарею першого дивізіону (Ст.)]. паводчиця воен. и пр. наводчица. на вождения наваждение. навозити, -вожу, -возиш, навезти, -зу, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)