Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пав 572 пав -зсш навозить, навезти [Чути було, що., усякого купця із усяких місць наїжджає [на ярмарок] і усякого товару навозять (Квітка); Дідова дівка навезла усякої всячини (Рудч.)]. навозити, -вожу, -возиш навозить. наволікати, -каю, -каєш, наволокти, -лочу, -лочёш разг. наволакивать, наволочь. наволока наволока. наволокти см. наволікати. наволоч, -чі вран, сволочь [Л и х в я р: Боронять [адвокати] усяку наволоч! (Л. Укр.); Ой, втікали інтервенти, Наволоч проклята! (Шпак); Оголошую себе ударником «у боротьбі за більшовицьку весну проти націоналістичної наволочі! (Ле)]. наволочитися, -лочуся, -лочішіся разг. нашататься, натаскаться. п&волочка уменьш. наволочка. павонятн, -няю, -няєш разг. фам. навонять. наворожити, -рожу, -рбжпш нагадать (предсказать); (повлиять на судьбу) наворожить [Наворожила, та не мені, а собі наворожила... (Коцюб.)]. наворсувати, -сую, -суєш и наворсити, -ршу, -рсйш спец. наворсовать, наворсить. навоскований 1) прич. навощённый; 2) прил. вощёный. навосковувати, -новую, -ковуєш, навоскувати, -кую, -куєш наващивать, навощить. навосковуватися, -ковується наващиваться. навоскувати см. навосковувати. навощений 1) прич. навощённый; 2) прил. вощёный. навощити см. навощувати. навощування наващивание. навощувати, -щую, -щуєш, навощити, -щу, -щйш наващивать, навощить. навощуватися, -щуеться наващиваться. навпаки 1) нар. наоборбт; (иногда — ещё) обратно (разг.); (о действиях — ещё) навыворот (разг.), шиворот-навыворот (фам.) [Матеріалізм бере природу за первинне, дух — за вторинне, на перше місце ставить буття, на друге — мислення. Ідеалізм робить навпаки (Ленін)]; 2) (противореча; назло) нар. напротив [Колісник уражений пішов від неї, не сказавши ні слова навпаки (Мирн.)]; 3) (вводное слово) напротив, наоборбт [Не свідомість людей визначає їх буття, а, навпаки, їх суспільне буття визначає їх свідомість (Маркс); Барвисті ліси на схилах обабіч дороги не тільки не гасли під скісним промінням вечірнього сонця, а, навпаки, розжеврювались ще яскравіше, ніж удень (Гонч.)]. навперебій, разг. навперебивки нар. наперебой; разг. наперерыв, вперебой, вперебивку; уст., обл. наперехват [Забачивши машину, діти веселою юрбою біжать назустріч, навперебій вітаються, запрошують в класи (Гонч.); До брудної одежі тислися діти, обіймаючи батька, навперебивки розповідали йому про всі новини свого життя (Шиян)]. павпереваги см. напереваги. навперейми нар. 1) наперерез; обл. наперехват [Мавка кидається їм навперейми до дверей (Л. Укр.); Навперейми льодом мчали вже гусари пана ротмістра Гулє- вича (Кач.)]; 2) (перебивая, прерывая друг друга) наперебой; разг. наперерыв, вперебой, вперебивку; уст., обл. наперехват [Коники один перед другим навпереіми сюрчали... (Мирн.); Усі навперейми кликали його до себе в гості (Кач.)]. навперемінки нар. разг. попеременно [Двоє.. бійців, сидячи під деревом, мирно бесідували, навперемінки сьорбаючи з казанка (Гонч.)]. навперемінний попеременный. навперемінно нар. попеременно [Баяністи, щоб не замерзнути, грали навперемінно: двоє на вулиці, двоє в школі (Ковпак)]. навпіл нар. пополам [Залізнична колія пав- піл перерізає степ (Риб.); Вони ділили й ділять все навпіл, Все, що буває на солдатській службі (Дмитр.)]. павпісля нар. обл. после, потом [Гляди, щоб навпісля не жалкував (Н.-Лев.)]. навпомацки нар. ощупью [Василь зовсім легко, навпомацки, знаходив потрібні йому речі (Вл.)]. навпочіпки, напочіпки нар. 1) (с глагот сесть и т. п.) на корточки [Іван Сергійович, відповідаючи, як умів, на жарти, сів навпочіпки (Донч.)]; 2) (с глаголом сидеть и т. п.) на корточках [На березовому пеньку стояла невелика, акуратно зроблена скринька. Біля неї навпочіпки сидів Стражніков (Ст.); Він в тій хвилі побачлі Панталаху, що сидів-напочіпки на краєчку даху (Фр.)]. навправлятися, -ляюсл, -ляєшся наловчиться, разг. набить руку; искуситься, изощриться' павправцГ нар. обл. напрямик [Вони їхало до Лютовиськ заздалегідь, від села до со- ла, оказіями, іноді йшли пішки навправщ (фр-А навприсідки, навприсядки, наприсядки м? вприсядку [І знову ліри заревли, ] зні дівчата мов сороки, А парубки, узявшись в боки, Навприсідки пішли (Шевч.)\ Сої дат навприсядки пустився: І на коліно,і так, і сяк... (Мур.); А я скоки, та в боки, Та наприсядки (Чуб.)] навпростець, разг. навпрост нар. 1) на прямйк, прямиком; разг. напрямки [Товариші погнали худобу до хат дорогою, а Юркові порадили йти навпростець стел кою (Коал.); Ворона навпростець літає,р дома не буває (Ном.); Простір вимагав,і.' ЙОГО ПереСІКЛИ НаВПрОСТ, бо КОЛИ ЗВЄ[ неш убік, потрапиш у поле — тоді шуві дорогу (Коп.)]; 2)^ (перен.: не стесш без утайки) напрямик, без обиняков [-Уд я дев'ять літ про свою жінку чую, пщ не діймаю, — почав навпростець свою са- відь сумний Харченко (Баре.)]. навпроти, напроти 1) нар. напротив; ом насупротив [— Марія... Вона зразу сі навпроти на стілець. Стахурськии її, сів і зачудовано дивився на неї (Сш Трактористам і не в мислі, не приході і в толк, що напроти наступає бабські власницький полк (Тич.)]; с т о я т и мі стоять напрбтив; перен. книжн. протіь |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)