Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
наг 580 наг будинки (Десн.); Взяв ціпа... і нагорнув просе під сніп (Рудч.)]. пагортбтися, -рт&ється нагребеться; наворачиваться. Ср. пагортати. пагору нар. наверх; (реже) вверх [Тарас зайшов у ворота й подався до себе нагору Aльч.)\ Докійка пішла нагору стежкою, обережно ступаючи по слизькому снігу (В. Василевська—переклад)]. нагорюватися, -рююся, -рюєшся разг. па горе ваться; (натерпеться невзгод) намыкаться (разг.) [Я ж ужо нагорювалась і наскиталась із тобою (Мил.— Сл. Гр.)]. нагоряти, -рйє, нагоріти', -рйть 1) нагорать, \ нагореть [Свічка на триніжку неясно горіла: знай гніт нагоряв-жужелився (Мирн.)]; 2) (доставаться) безл. перен. разг. нагорать, нагореть [— Як ви думаєте?.. До начальства ще може полізти. — Еге,— той йому,— то й нам нагорить (Тесл.)]: па господарювати, -рюю, -рюєш разг. нахозяйничать. нагострений 1) прич. натбченный, наостренный; направленный, отпущенный [Старі слова говорить Гудзь, а вонц крають сьогодні, як нагострений ніж (Коцюб.)]; ер. иагбстрювати; 2) прил. точёный. яіагбстрешія натачивание; направка. Ср. нагострювати. нагострити см. пагбетрювати. пагбстрювания натачивание; на правка. Ср. нагострювати. нагострювати, -рюю, -рюєш, пагострйти, -гостри, -гостриш натачивать, наточить, наострить (только соверш.); спец. направлять, направить, отпускать, отпустить [Нагострили сокири дзвінкі ми,— То ж " і бритва не завжди така! І високих дубів перед нами Простелилася лава тяжка (Рил.); Вона випила молока, нагострила сапку й пішла обгортати картоплю (Донч.)]; ~рйти бритву, кбсу наточить (наострить; направить) бритву, кос^; ~рйти ш Є б л ю отпустить саблю. пагбстрюватися, -рюється натачиваться; направляться, отпускаться. Ср. пагбетрювати. и.ігостюватися, -гостююся, -гостюєшся разг. нагоститься. нагота наготи; преим. перен. обнажённость [Наготи Старої нічим одягти І витопить 8имою хату (ІПевч.); Мирний розкрив, показав в усій наготі звіряче обличчя української буржуазії (Вісник АН УРСР, 1949, наготований см. паготбвлепий. наготовити см. паготбвлювати. наготбвитпся см. паготбвлюватися. наготбві нар. наготбве [Коні наготові ждуть, Сурма кличе до походу!.. (Шер.)]. паготбвлсішй, наготований приготбвленный; иаготбвленный; еббранный; настряпанный [Верталися в хати, блукали з кутка в куток і ще раз обдивлялись наготовлену зброю (Коцюб.)\ Він старосвітський вдяг оздоблений каптан, Що наготований в кімнаті був зарання (перекл. Рильського)]. Ср. наготовлювати. наготовлювати, -люю, -люєш/н наготовляти, -ліио, -ляєга, наготувати, -готую, -готуєш и наготовити, -влю, -виш приготавливать, приготовлять, приготбвить; (много; впрок — обычно) наготавливать, наготбвить; (еду разг.— ещё) собирать, собрать; (только со- верш.—наварить, напечь) настряпать [Галина Михайлівна наготувала мені цілий чемодан усякої їжі (Шовк.); Онися наготувала на столі полудень (Н.-Лев.); Сьогодні усе й поїли, що вчора для вас наготовили (Барв.); Наготовивши рушниці, Йдуть на поле два стрільці (Ол.)]. наготовлюватися, -лююся, -люєшся и наготовлятися, -ляюся, -ляєшся, наготуватися, -готуюся, -готуєшся и наготбвптися, -влю- ся, -вишся 1) (чего) разг. наготавливаться, наготбвиться; 2) (только соверги.— привести себя в состояние готовности к чему-нибудь) приготовиться [Роман наготувався стрибнути братові на допомогу (Гонч.); Він зітхнув і наготовився спухати (перекл. з Гор. батова)]; 3) страд, з. (несоверш.) приготавливаться, приготовляться; наготавливаться; ср. наготовлювати. паготовлятц см. паготбвлювати. наготовлятися см. паготбвлюватися. наготувати см. наготовлювати. па готуватися см. паготбвлюватися. нагофрований нагофрированный. нагофрувати, -рую, -руєш нагофрировать. награбований награбленный [Раз на північ ішов караван, щоб одправить за море Награбовані скарби з руїн фараонів забутих (Й. Упр.)]. паграбувати, -бую* -буєш нагрубить. награвати, -раю, -раёш, награти, -рЦ -раєш наигрывать, наиграть [Увечері Барабані знову виніс на лаву під казарму гармонію і тихенько одноманітно щось награвав (Сміл.); Хмарки оркестрові пісні награють, Піднімаючись десь за Дніпром (Ус)]. , па гра вірувати, -рую, -руєш награвировать, н&грашш наигранный. награти см. награвати. пагратися, -раюся, -расшея наиграться [А старого нема дома, То їм—своя воля Награтися (Шевч.); Е, там буде чим Кузьмі награться! (Лом.)]. нагребти см. нагрібати. нагрижник мед. нагрыжник. нагризати, -з&го, -заєіп, нагризти, -зу, -зеш нагрызать, нагрызть. і нагризений нагрызенный [Під танками кресались іскри, нагризений залізом щебінь стріляв від машин, б'ючи в дерева і і мерзлу землю (Гонч.)]. пагрйзти см. нагризати. нагризтися, -зуся, -зешся \)разг. нагрызться; (обгрызая что-нибудь твёрдое — еще) наглодаться; 2) (с кем) перен. фам. нагрызться. нагримати, -маю, -маєш накричать; (сильна) наорать (разг.) [Нагримав на дітей, щоб не пустували (Вас); Параска: Нагримай на старих дідів, ну, чого ти мовчиш... (Корн.)]. нагрйматися, -маюся, -маєшся разг. накрн. чуться; наорбться [Будете старі,., нагри- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)