Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 784):
Попередня 
Наступна

наг
580
наг
будинки (Десн.); Взяв ціпа... і нагорнув
просе під сніп (Рудч.)].
пагортбтися, -рт&ється нагребеться;
наворачиваться. Ср. пагортати.
пагору нар. наверх; (реже) вверх [Тарас
зайшов у ворота й подався до себе нагору
Aльч.)\ Докійка пішла нагору стежкою,
обережно ступаючи по слизькому снігу
(В. Василевська—переклад)].
нагорюватися, -рююся, -рюєшся разг. па
горе ваться; (натерпеться невзгод) намыкаться
(разг.) [Я ж ужо нагорювалась і
наскиталась із тобою (Мил.— Сл. Гр.)].
нагоряти, -рйє, нагоріти', -рйть 1) нагорать,
\ нагореть [Свічка на триніжку неясно
горіла: знай гніт нагоряв-жужелився (Мирн.)];
2) (доставаться) безл. перен. разг. нагорать,
нагореть [— Як ви думаєте?.. До
начальства ще може полізти. — Еге,— той йому,—
то й нам нагорить (Тесл.)]:
па господарювати, -рюю, -рюєш разг.
нахозяйничать.
нагострений 1) прич. натбченный,
наостренный; направленный, отпущенный [Старі
слова говорить Гудзь, а вонц крають
сьогодні, як нагострений ніж (Коцюб.)]; ер.
иагбстрювати; 2) прил. точёный.
яіагбстрешія натачивание; направка. Ср.
нагострювати.
нагострити см. пагбетрювати.
пагбстрювания натачивание; на правка. Ср.
нагострювати.
нагострювати, -рюю, -рюєш, пагострйти,
-гостри, -гостриш натачивать, наточить,
наострить (только соверш.); спец.
направлять, направить, отпускать, отпустить
[Нагострили сокири дзвінкі ми,— То ж
" і бритва не завжди така! І високих дубів
перед нами Простелилася лава тяжка
(Рил.); Вона випила молока, нагострила
сапку й пішла обгортати картоплю (Донч.)];
~рйти бритву, кбсу наточить
(наострить; направить) бритву, кос^; ~рйти
ш Є б л ю отпустить саблю.
пагбстрюватися, -рюється натачиваться;
направляться, отпускаться. Ср.
пагбетрювати.
и.ігостюватися, -гостююся, -гостюєшся разг.
нагоститься.
нагота наготи; преим. перен. обнажённость
[Наготи Старої нічим одягти І витопить
8имою хату (ІПевч.); Мирний розкрив,
показав в усій наготі звіряче обличчя
української буржуазії (Вісник АН УРСР, 1949,
наготований см. паготбвлепий.
наготовити см. паготбвлювати.
наготбвитпся см. паготбвлюватися.
наготбві нар. наготбве [Коні наготові ждуть,
Сурма кличе до походу!.. (Шер.)].
паготбвлсішй, наготований приготбвленный;
иаготбвленный; еббранный; настряпанный
[Верталися в хати, блукали з кутка в
куток і ще раз обдивлялись наготовлену зброю
(Коцюб.)\ Він старосвітський вдяг
оздоблений каптан, Що наготований в кімнаті
був зарання (перекл. Рильського)]. Ср.
наготовлювати.
наготовлювати, -люю, -люєш/н наготовляти,
-ліио, -ляєга, наготувати, -готую, -готуєш
и наготовити, -влю, -виш приготавливать,
приготовлять, приготбвить; (много; впрок —
обычно) наготавливать, наготбвить; (еду
разг.— ещё) собирать, собрать; (только со-
верш.—наварить, напечь) настряпать
[Галина Михайлівна наготувала мені цілий
чемодан усякої їжі (Шовк.); Онися
наготувала на столі полудень (Н.-Лев.); Сьогодні
усе й поїли, що вчора для вас
наготовили (Барв.); Наготовивши рушниці, Йдуть
на поле два стрільці (Ол.)].
наготовлюватися, -лююся, -люєшся и
наготовлятися, -ляюся, -ляєшся, наготуватися,
-готуюся, -готуєшся и наготбвптися, -влю-
ся, -вишся 1) (чего) разг. наготавливаться,
наготбвиться; 2) (только соверги.— привести
себя в состояние готовности к чему-нибудь)
приготовиться [Роман наготувався
стрибнути братові на допомогу (Гонч.); Він
зітхнув і наготовився спухати (перекл. з Гор.
батова)]; 3) страд, з. (несоверш.)
приготавливаться, приготовляться; наготавливаться;
ср. наготовлювати.
паготовлятц см. паготбвлювати.
наготовлятися см. паготбвлюватися.
наготувати см. наготовлювати.
па готуватися см. паготбвлюватися.
нагофрований нагофрированный.
нагофрувати, -рую, -руєш нагофрировать.
награбований награбленный [Раз на північ
ішов караван, щоб одправить за море
Награбовані скарби з руїн фараонів забутих
(Й. Упр.)].
паграбувати, -бую* -буєш нагрубить.
награвати, -раю, -раёш, награти, -рЦ
-раєш наигрывать, наиграть [Увечері
Барабані знову виніс на лаву під казарму
гармонію і тихенько одноманітно щось
награвав (Сміл.); Хмарки оркестрові пісні
награють, Піднімаючись десь за Дніпром
(Ус)]. ,
па гра вірувати, -рую, -руєш награвировать,
н&грашш наигранный.
награти см. награвати.
пагратися, -раюся, -расшея наиграться [А
старого нема дома, То їм—своя воля
Награтися (Шевч.); Е, там буде чим Кузьмі
награться! (Лом.)].
нагребти см. нагрібати.
нагрижник мед. нагрыжник.
нагризати, -з&го, -заєіп, нагризти, -зу, -зеш
нагрызать, нагрызть. і
нагризений нагрызенный [Під танками
кресались іскри, нагризений залізом щебінь
стріляв від машин, б'ючи в дерева і і
мерзлу землю (Гонч.)].
пагрйзти см. нагризати.
нагризтися, -зуся, -зешся \)разг. нагрызться;
(обгрызая что-нибудь твёрдое — еще)
наглодаться; 2) (с кем) перен. фам.
нагрызться.
нагримати, -маю, -маєш накричать; (сильна)
наорать (разг.) [Нагримав на дітей, щоб
не пустували (Вас); Параска:
Нагримай на старих дідів, ну, чого ти
мовчиш... (Корн.)].
нагрйматися, -маюся, -маєшся разг. накрн.
чуться; наорбться [Будете старі,., нагри-

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)