Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
наг 582 над рйть і|уСогтей, разг сгрубить; наговорить дерзостей, надерзить пагр\біяіінти, -нк>, -шин равг. нагрубиянить; *надерзить Псігрулниіі нагрудный |Олексій мовчки вийняв з нагрудної кишені фотографію (пе- рекл. з Ажаевп)]. нагрудник 1) нагрудник; 2) (часть упряжи) наперсник. нагрунтупати, -тую, -птуєш жив., техн. нагрунтовать. па грюкати, -каю, -каєш разг. настучать, нагреметь; нашуметь. нагрянути, -ну, -пені рит , разг. нагрянуть [Ночувати у Високому Дідок відмовив я: — В «Паризьку комуну» шхпішаю 6 сигнали, що на фермі там безгосподарність. Вночі хочу нагрянути, так буде певніше (Збан)]. гинула біда нагрянула беда, ~пули гості разг. нагрянули гбсти. паїугоіїти, -гоїить разг. на гудеть нагудіти и ііагусій, -гуду, -гудеш разг. на- гудёть; (о насекомых и перен. — обычно) нажужжбть [Ідіть собі, йдіть! Іще мало голову нагули? (Вас.)]. нагукувати, -кую, -кує.т, нагукати, -каю, -кавш 1) пок[йкиваіь (только несоверш.)\ (кого) окрикивать, окрикнуть, окликать, окликнуть [Двірник у білому фартусі з мітлою нагукує: — Проходь звідсіль, братець, не велено тут стояти всім (Куч.)]; 2) (когб и разг. на кбго) звать, позвать (кого) [Коли це нагукує пан профе(ор. Пішов (Янов.), Я знаю, ти зараз можеш нагукати солдатів, але не клопочися даремно,— вони мене не впіймають (Куч.), Трохи згодом біжить і півень. —А, сякі-такі, —кричить, — як я, де не найду зернятко, сам не їм та вас скликаю, а ви па мене так і не нагукали (народна казка)]', 3) (только соверги. —на кого) накричать [Коли батько нагукає на його, він., піде з двору, то хіба на обід присуне (Мирн.)]. нагул, -лу с.-х. нагул; (прибавка в весе— еще) пригул [Нагул великої рогатої худоби, як і відгодівля, — важливий засіб збільшення м'ясних ресурсів у країні та підвищення якості продукції (Колг. вироби, енцикл.) Треба використати ставки для нагулу водоплавної птиці (Колг. село, 1954, VII)]. пагулюнати, -люю, -люєш, нагуляти, ляю, -ляєіп разг. нагуливать, нагулять [Сини відпочивали, сили нагулювали на наступний рік трудовий (Козач.)', Ой літа ж мої молоденькі, все ви те нагуляли (Чуб.)\—Чи в тебе вже й так синець ось під оком,— помітив Давид підбите око в братухи.— Де це ти нагуляв собі? (Головко)]', ~лятп тіла фам. раздобреть. нагулюватися, -лююся, -люешся, нагулятися, -ляюся, -ллєшся разг. 1) нагуливаться, нагуляться |Гуляють молоді допризовники, пиячать, з піснями ходять по вулицях і вдень і ввечері — нагулюються (Шиян); «Той, що греблі рве» з реготом: Поки що буде я ше нагу ляюсь! 'Л Укр.)]. 2) (только соверш— во что нибудь, наш рыться [От нагулялись і иол я гали сиаіь усі (Рудч.)]. нагуляти см. нагули гати. наїулятиея см нагулюватися. нагульний с.-х. нагульный [Для овець, па- гульних гуртів великої рогатої худоби на Поліссі і в деяких районах Лісостепу пико ристовують переважно природні пасовиша (Колг. Укр . П/56 8)] нагуркати, -каю, -каєш, усилит, пагурко» тни, -кочу, -котиш 1) нагрохотать, на- громмхлть, 2) (о человеке) разг нагреметь, нашуметь (Прибігла, нагуркала, налепетала як у корчмі (Н.-Лев.)]. на гус їй см. нагудпи. нагутбрити, -рю, -риш обл. нагутбрить. над, (реже) надо, паді пред л. 1) (с твор. п,) а) над (кем, чем), (перед некоторыми сочетаниями согласных) надо; редк. поверх (чего) [Над озером стає білий туман (Л Укр.)\ А жіночки., лихий їх знає! Уже сміялися над ним! Вони цю справу носом чують (Шевч.)', Багатого губатого Дівчина шанує, Надо мною, сиротою, Сміється, кепкує (Шевч.)', В небі наді мною| Залиті сонцем, линуть літаки (Дор.)], віддавати (давати) перевагу корисному ^д приємним предпочитать полезное приятному; заду- матися (замислитися) ^д питанням задуматься над вопросом, пачальник ^д ким начальник над кем; працювати ~д складанням підручника работать над составлением учебника; сидіти ^д роботою сидеть над работой; б) (при обозначении положения, пребывания в местности) редк. бколо (чего), возле (чего), (особенно близкого— ещё) у (чеіб), (при названиях рек) на (чём) [Я люблю море, може тим, що я зріс над морем! (Н.-Лев.)\ Тільки діждав Чіпка тепла, зараз накупив дерева, найняв майстрів і заложив над самим шляхом не хату, а цілий невеличкий будинок (Мирн.)]', 2) (с вин. я.) а) (при обозначении направления) к (чему) [Вітер поніс звуки голосу над воду Aльч.)\ То ж нарвала барвіночку, Віночок звила, Походила по садочку, Над річку пішла (Л Укр.); Цікавіші подались навіть горою над Прут, ,відки можна було бачити все (Коцюб.)] б) (при обозначении времени)^ под, ^д вечір к вечеру, ибд вечер [Над вечір пустилася мряка (Головко)], *д з ? х і д ебнця перед захбдом (закатом) сблнца [Над захід сонця Сяїд-Алі переїхав останнє провалля (Ле)] ^лпів- н . ч к пблночи, к- полуночи, около полночи, около полуночи. *ч,д ранок под утро к утру; в) (при обозначении мщ степени) бблыпе (чегб); (при словах I количественным значением — ещё) сверх (чегб), свьіше (чегб); (при сравн. ст) чем, нежели (уст.), чаще передаётся родитель иым падежом без предлога [Тільки тебе, міі миленький над життя кохаю (Чу6.)\ Я принесла грошей додому над сотню (%».); Чи є краші між квітками Та над веснянії? Чи є кращі в житгю літа Та над молоді? (Л. Укр.). У дружбі він свої чуття гартіє, У нім сильніше «наше» над «моє» (Д%)]; |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)