Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
на.) 601 паї назублюватися1, -люється техн. назубриваться. назублюватися1, -люється, пазубйтися, -зубиться (о растениях) обл. давать ростки (или ростбк), дать ростки {или ростбк), пускать ростки (или ростбк), пустить ростки (или ростбк) [Уже котре зерно на мокрій землі, те назубилося (Миус. окр. — Сл. Гр.)]. назубок, -бка техн. назубок. назубок нар. разг. назуббк. пазувЛппя обувание, надевание. пазувати, -в&ю, -ва>.га, пазути, -зую, -зуєт обувать, обуть, надевать, надеть [Настали жнива — давай нашу ціну; незгода,— на- 8увай сам постоли та й гайда з серпом на поле (Коцюб.)]. пазуватися, -вається разе, обуваться, надеваться. назустріч нар. навстречу [Жодна підвода не йшла назустріч, на схід (Гонч.); Дівчина покинула копати і побігла назустріч школярам (Донч.)]. пазути см. пазувати. наїб ист. наиб. наївний наивный [У неї було зовсім наївне дитяче обличчя (Донч.)]; удавити ~но- го, нрикидбтися ^тіим наивничать. наїкничатп, -чаю, -часш разе, наивничать. паївпість, -пості наивность [Радість Данькова була така щира, чиста, зворушуюча своею наївністю, що вона передалася й іншим присутпім (Гонч.)]. паі'впо нар. наивно ЇРудін наївно уявляв, що він гепій, якого ніхто не може зрозуміти (перекл. з Добролюбова)]. наїдати, -даю, -даєш, наїсти (наїм, наїси) разг. наедать, наесть [Як прийду в Зарвап- ці, то такого наїм, що аж дивуюся (Коцюб.)]. наїдатися, -даюся, -даєшся, наїстися (на- Імся, наїсися) наедаться, наесться; (о людях соверш. — ещё) накушаться; (досыта — еще) насыщаться, насытиться, разг. напитаться (только соверш.) [— Сідайте снідати, — сказала вона, — та добре наїдайтесь, бо повернетесь, мабуть, аж увечері (Донч.); Курка по зерні клює і то наїдається (Ном.); Наївшись всмак, напившись вволю, Пішов Косар траву косить по полю (Боров.)]; їстися маку см. мак. ніІдки, -ків кушанья (приготовленные блюда); еда, арх. яства [А там уже повен стіл стояв усяких напитків та наїдків (Мирп.)\ Старий християнин проходить до диякона і віддає йому святі дари і кошик з хлібом та всякими наїдками (Л. Укр.)]. нйїдок, -дку разг. сытость; насыщение [Півень., там дещицю клював, — Наїдку не було, а так — аби клювати (Гл.); По кавунах малий наїдок (Лебед. у. — Сл. Гр.)]. наїжачений 1) (о чём — поднятый) ощетиненный [Микола гладив наїжачену шерсть (Куч.)]; 2) (о ком) ощетинившийся [Та де там спинити собаку. Наїжачений, лютий, він прибіг на подвір'я (Шиян)]. наїжачити см. паїж&чувати. наїжачитися см. наїжачуватися. наїжачувати, -чув, наїжачити, -чить щетинить, ощетинить [Пес злий, аж моторошно стає, коли він вишкірить свої зуби, наїжачить темносіру шерсть і загарчить (Грим.)]. наїжачуватися, -чується, наїжачитися, -чить- ся 1) щетиниться, ощетиниться [При посмішці вуса його ворушилися, наїжачувалися ще більше, ніж звичайно (Собко); Червоноармійці нахилилися над зошитами, від чого на кімнату наїжачилися з-за їх спин рушниці (Панч)]; 2) щетиниться, ощетиниваться, ощетиниться. Ср. наїжуватися 1—2. наїжджати, -джбю, -джаєпі и паїзлйти, -їжджу, їздйіп, наїхати, -їду, -їдеш 1) наезжать, наехать (о многих; прибывать внезапно); (реже) приезжать, приехать; (собираться) съезжаться, съехаться (Поїхали вони., на ярмарок. Ну, туди наїжджало тоді всякого пароду з далеких країн (Варе.); Наїздили іноді до генеральші гості й з сусідніх повітів (Мирн.)\ До мене на святкам наїхало гостей: Дядьки, брати та дехто із людей... (Гл.); Цього ж ранку, як пеждапо наїхав був князь, так неснодівапо й виїхав (Головко)]; 2) (только несоверш. — бывать иногда) разг. наезжать [Почали вони наїжджать у гості, й частенько (Вовч.)]; 3) (наталкиваться) наезжать, наехать; (при быстрой езде разг. — ещё) накатывать, накатить [На вулиці небезпечно. Ляжеш під тином спочити—собаки стягнуть; иосеред вулиці — наїде хто (Мирн.); Я їду, їду, не свищу, А як наїду, не прощу! (перекл. з Пушкіна)] паї кджепий наезженный [Машини швидко просувалися по наїжджепій, протоптаній танками дорозі (Ле і Левада)]. наїждження спец. наездка. наїжджий разг. 1) прил. приезжий; разг, иаезжиіі [Тільки геть вже за північ поодин- цю почало гаснути світло у вікнах, даючи ознаку, що наїжджі гості укладалися спати '(Мирн.)]; 2) (род наїжджого) сущ. приезжий [Скільки видно, таборяться по пісках наїжджі, біліють ятки та намети (Гонч.)]. наїжджування спец. наездка. наїжджувати, -джую, -джувш, наїздити, -їжджу, -їздиш І) (дорогу, лошадь и т. п.) наезживать, наезжать, наездить; 2) (только соверш. — покрыть большое расстояние) разг. наездить. наїжений 1) ощетиненный; встопбрщенный; ср. наїжувати; 2) ощетинившийся; нахбх- ливпшйсн [Я так любила той першок [гори], голий, наїжений сірими каменями (Фр.)], ср. наїжуватися 2. паї іг.їти см. наїжувати. наїжитися см. \\Л куватися. наїжувати, -жую, -жуєіп, наїжити, -жу, -жнпі щетинить, ощетинивать, ощетинить; разг. топорщить, встопбрщить, топырить (только несоверш.); (о перьях) нахбхли- вать, нахохлить [Він [зубрі пелехату гриву Наїжив з остраху (перекл. Рильського)]; ~иатн вуса топорщить (топырить) усы. наїжуватися, -жуюся, -жуєшся, наїжитися, -жуся, -жншся 1) (подниматься — о ьиерс- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)