Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нлй 604 най тому: Багатий не знає Ні приязні, ні любові — Він все те наймав {Шевч.)\ Дід найняв дві темні кімнатки в підвалі старого буланку (перекл а Горького); Не схочемо ми (жати), наймуть ямищан (Коцюб.)]] 2) (кому-нибудь) сдавить (внаймы иливнаём^, Сдать (внаймы или внаём), отдавить внаймы, отдать внаймы, отдавать виаём, отдать внаём. на її матися. - маюся, - маєшся, пай питися (па й- муся, наймешся) 1) наниматься, наняться, (с указанием вида работы разг. уст. — ещё) подряжаться, подрядиться [Зосталися три брати сиротами — ні батька, ні неньки. 1 дома нема нічого — ні хазяйства, ні хати. Ого й пішли вони всі втрьох найматися (народна каака)\ Найнявсь — як продавсь: скажуть дверима скрипати, то скрипай (приказка)], 2) страд, в. (несоверш ) наниматься; сниматься; сдаваться (внаймы или внаём), отдаваться внаймы, отдаваться внаём; ср. пайм&ги 1 — 2. наймалцькии нанимательский. нанмАч, -чб наниматель; разе, наёмщик; съёмщик [Давай, отамане, добру вечерю, а то полатаю боки оцим києм.. Знайдемо кращих, здатливіших од тебе наймачів (Н -Лев.)]. Ср. наймити 1. наймбчка нанимательница; наёмщица; съёмщица. Ср. пай мати 1. наймення редк. имя [3 того часу, як він оженився, Маланка не могла чути його наймення (Коцюб.)], см. также імення. найменування наименование (Прикордонник, читаючи Чернишеві документи, перепитав найменування частини (Гонч.)]. найменувати, -пую, -нуєш наименовать. найменше (прил. и нар), найменш (нар.) 1) прил. см. найменший; 2) нар. меньше всего (или всех); (при прилагательных) наименее; (при количественных выражениях) сбмое меньшее [Він рибу варитьі Лина, що спіймав уранці! Такого ситого! Що важив найменше чотири хунти! (Коцюб.)]; ~т успішний наименее успешный. на і меншенький разе, уменъш., ласк, от найменший. найменший 1) наименьший; (реже) ебмый милый; (в сказуемом — ещё) меньше все гб (или всех); (незначительный) малейший, разе, маломальский [Розпечена, гаряча 80 мл я від найменшого подиху вітру чаділа димом (Скляр.); Діти сторожили шлях за селом, найменший галас будив тривогу (Коцюб.)]; н і —'того сумніву ни малейшего сомнения; ни тени сомнения; но лінії міного 6 п о р у по линии наименьшего сонротивлёиия; 2) (по возрасту) наименьший, (самый) млйдщий; разг. сёмый миленький [Обніміте ж, брати мої, Найменшого брата (Шевч.); Од скарбового току летіли з гори три найменші сестри Ганині (Н.-Лев.)]. нбГши, -мів служба (по нбйму), раббта по ибйму; (в сельском хозяйстве — обычно) батрачество [Голод не тітка, найми не свій брат (приказка)]; в ^мах на службе, (в сельском хозяйстве — обычно) в батраках, (о женщине) в батрачках [Нащо мені молоді літа та вік довгий, коли я проживу його в наймах (Н.-Лев.)]; іти в *^ми идтй служить; (в сельском хозяйстве — обычно) идти в батраки [Старшина: ..Іди куди в найми, скажи, що кохаєш другу — одкинься від неї! (Тоб.)]\ піти в ~ми наняться, пойтй служить; (пойтй) батрачить [Я з тринадцяти літ у найми пішла... (Тесл.)\% віддавати, віддати в ~дш нанимать, нанять; (о помещении и т. п. —ещё) сдавать, сдать (отдавить, отдать) внайш І внаём) [Нащо ж ви радите оддати Га« )ійку в найми? (Коцюб.); I на апостола ськім престолі Чернець годований сидить. Людською кровію шинкує І рай у найми оддає! (Шевч.)]. иаймилостішшній (в обращении) дорев. всемилостивейший. наймит 1) наймит; (в сельском хозяйстве — обычно) батрак; (дляработы по дому, двору— обычно) раббтник; книжн. уст. наёмник [Однаково мені, чи я наймит на своїй землі, чи на чужій. А все наймит (Коцюб.); Наймит запріг коні й поклав на віз кілька кавунів і динь (Н.-Лев.); ..капіталізм все більше й більше віднімає самостійне становище у інтелігента, перетворює його в залежного наймита.. (Ленін)]; ^*тй (мн.ч) батраки; собир. батрачество; 2) воен. ист. наёмник; уст. наёмник; 3) презр. наёмник, наймит [Ваші господарі—Наймити татарам, Турецьким султанам (Шевч.); Рід наш роботящий, та не всі в роді путящі. Є., пролетарської науки люди, а є злодюги і несвідомі, вороги й наймити ворогів (Янов.)]. наймитівський редк. батрацкий [Звістка про наймитівський бунт блискавично облетіла шляхту і військо князя (Ле)]. наймитський 1) наймйтекий; батрацкий [Ціле правління хороше й лагідно сміялося з того, як глибоко в дідову душу в'їлося старе наймитське життя (Янов.)]; 2) наёмнический ; наёмнический; 3) наёмнический, най- мйтекий. Ср. наТшит 1—3. иаймитупшшя батрачество; см. ещё пайми. на її миту нат н, -митую, -митуєш батрачать (только в сельском хозяйстве); служить, работать по найму [Досить чоловік наймитував, ..на чужих робив (Фр.)]. палімичка дорев. батрачка; (домашняя работница) службика, дорев. прислуга [В куіві поралась наймичка біля печі (Головко); Л у к а ш: ..Чужу все до роботи заставляти не випадає... Наймички — не дочки.,. (Л. Укр.)]. паймичкувати, -кую, -кусні батрачить (только в сельском хозяйстве); служить; быть служанкой, быть прислугой [Тяжко їй робилося на душі, гірко на серці, як подумав, що на старості літ прийшлося наймичкувати в людей (Мирн.)]. Ср. наймичка. панмолодіпші сЗмый молодой; (реже) паибб- лее молодбй; (в сказуемом — ещё) молбже всех; (в семье и о детях—ещё) (сй\шй) младший; м і й *ч»ший брат мой (еймый) младший брат. / найнижчий самый низкий; (в сказуемом^- ещё) ниже всегб (или всех); (только 6а сравнения) пониже; уст, нижайшяй, все» |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)