пак 609 наг; -леїш наклеивать, наклеить [Василько і сам з тої хвилини, як замазав ^фашистський напис на стовпі і наклеїв свій, почував себе зовсім великим (Турч.)]. паклёюватися, -леюється, наклеїтися, -леїть- ся наклеиваться, наклеиться. наклеювач спец. наклейщик. наклеювачка спец. наклейщица. накликаний 1) созванный; названный; вызванный; 2) навлечённый; накликанный. Ср. накликати 1—2. накликати, -каю, -кбєш, накликати, -личу, -лйчеш 1) созывать, созвать; разе, называть, назвать; (реже — без оттенка — многих) призывать, призвать; (о мыслях и т. п.) вызывать, вызвать [Накличу веселих гостей (Н.-Лев.); Журбою Не накличу собі долі, Коли такне маю (Шевч.); Чимало день Думок накличе (Граб.)]; 2) (на'кого, на что — о чём-нибудь неприятном) навлекать, навлечь; (разговорами уст.— обычно) накликать, накликать [Галя: Тяжко бачить, що ви нам щастя готуєте, а собі напасть накликаєте (Тоб.); Я сказав се не для того, Щоб накликати щось злого (Ф/>.); Гелена: Геть іди! Чого ти смерть на мене накликаєш? (Л. Укр.)]. накликатися, -лйчуся, -личешся разг. дблго звать [Ти мене накличешся ночами, Несучи розлуку за плечами, І навиглядаєшся одна (Мал.)]. накликатися, -кається 1) созываться; называться; вызываться; 2) навлекаться; накликаться. Ср. пакликати 1—2. наклопотатися, -почуся, -пбчешся разг. нахлопотаться. наклювати см. накльовувати1. наклюватися см. пакльбвуватися1. наклюкатися, -каюся, -каєшся фам. наклюкаться [Щоб позбутися досади, вона за обідом наклюкалася і лягла спати (Мирн.)]. наклюнути см. накльовувати2. наклюнутися см. накльовуватися2. паключйтися, -читься обл. начать прорастать, пустить ростки [Вже наключилося зерно (Черк, у.— Сл. Гр.)]. пакляузничати, -чаю, -чаєш разг. накляузничать. накльовувати1, -льбвую, -льбвуєш, наклювати, -люю, -люЄш (о разных птицах) наклёвывать, наклевать. накльовувати2, -льбвує, паклюпути, -не (о выводящемся птенце) спец. наклёвывать, наклюнуть. накльовуватися1, -льбвуюся, -льбвуєшся, наклюватися, -лююся, -люєшся (о ком — наедаться), разг. наклёвываться, наклеваться [Тільки птахи не робили запасів навіть на завтрашній день. Вони просто досхочу накльовувалися смачних пшеничних зерен (Іван.); Ой не клюйте, гайворони, Чумацького трупу, Наклювавшись, подохнете Коло мене вкупі (Шевч.)]. накльовуватися2, -льбвується, паклюпутися, -неться (о ком, о чём) 1) спец. наклёвываться, наклюнуться [Коли наклюнулось, то й вилупиться (Ном.); Якщо на 3—4 день від початку яровизації наклюнеться зерна менше 3%, провадять додаткове змочування (Колг. вироби, енцикл.)]; 2) перен. зарождаться, зародиться; (реже) показываться, показаться, начинаться, начаться [Він уже давненько любив Настусю, і в нього вже накльовувалась думка її сватати (Н.-Лев.); Дивне щось наклюнулось у серці І росте, всю душу обгортає (Фр.)\ Час був ранній, сонце тільки-тільки наклюнулось з-за лісків (Скляр.)]. накбвзаний накатанный; укатанный [Машина м'яко слалась по шелесткому бруку, По восьмигранних шашках наковзаних торців (Важан)]. наковзатися, -заюся, -заєшся накататься. наковка 1) (действие) спец. наковка; 2) (узор) редк. насечка [Парубок не знав, на чому зупинитися, на віщо подивуватись: чи., дверима, над котрими висіла або стояла по боках здоровенна червона або блакитна дошка з золотою наковкою1..чи дзеркальними, в чоловічий ріст, вікнами (Мирн.)]. наковтатися, -втаюся, -втаєшся наглотаться. накбвувапня наковка. наковувати, -кбвую, -кбвуєш, накувати, -кую, -куєш накбвывать, наковать [Д і д: ..Піду ж я до млина. Ще треба камінь накувать (Тоб.)]. накожні, -нів кожаные рукавицы; обл. голицы. накоїти, -кою, -коїш натворить, наделать; (созорничать разг. — ещё) накуролесить [А тепер накоїв біди, клопоту, хоч у хату не ходи (Горд.); Хвора, розуміючи, що накоїла чогось страшкого, вже рвонулась до дверей (Ільч.)]; ~ти багато зла (лиха) натворить (наделать) много зла. па коксова ний техн. накоксованный. накоксувати, -сую, -суєш техн. накоксовать. наколений см. наколотий. наколи обл. 1) (союз временной) когда; 2) (союз условный) если; ^ли б а) если бы [Дівчина була б її дверима звалила, наколи б в рішучій хвилі не подалася за світлом назад (Коб.)]; б) (в предвидении чего-нибудь) на случай, если (бы). па кол пхатися, -лишуся, -лйшешся накачаться. наколїпиий наколенный. наколінник наколенник [Дружно зійшли наші бурячки. Я вже їм годила, я вже їх плекала.. Аж мені родима шкіра на колінах пооблазила, мусила пошити наколінники з полотна (Ґонч.)]. наколка1 (украшение) наколка [Тяжкі дубові двері ґанку відчинила молода покоївка в білому фартусі й мереживній наколці на гарно причесаній голові (перекл. з Горького)]. наколка3 (действие) накалывание, наколка. наколобродити, -джу, -диш разг. наколобродить, набедокурить, накуролесить [Гривеника дав би, щоб дізнатися, чого він наколобродив? (перекл. з Горького)]. наколоти см. наколювати. наколотий наколотый; нащепанный. Ср. наколювати 1. наколотися см. пакблюватися. наколотити см. паколбчувати. наколочений наболтанный, намешанный.. наколочувати, -чую, -чуєш, наколотити, 39-380
|