Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нам 623 паль намовити см. намовляти. намовитися см. намовлятися. намовлення подговор; подстрекательство, наущение; уст. подущёнис. Ср. намовляти. намовляння подговаривание; подстрекание, подстрекательство, наущение; уст. подущён не; уговоры. Ср. намовляти. намовляти, -ляю, -ляєпг, намовити, -влю, -виш подговаривать, подговорить; (на плохой поступок — ещё) подстрекать, подстрекнуть, уст. наущать, наустить, подущать, подустить; (убеждать) уговаривать, уговорить [Ти, Миколо, бунтуєш мені усіх забродчиків, бо їх намовляєш (// -Лсв.)\ Я те зпала, що вугілля по війні як хліб для нас, Через те і намовляла подруг їхати в Донбас (Воскр.)]. намовлятися, -ляіося, -ляєшея, памовптися, -влюся, -вишен разе, уговариваться, уговориться, сговариваться, сговориться [Чіпка похваливсь йому своєю пригодою. Не втаїв він нічого: ..розказав, як пани намовлялись не пустити мужиків у земство, як були вибори... (Мирн.)\ Вони [пани], бач, намовились, щоб не зразу свої панські руки покаляти... (Мирн.)]. памовник подстрекатель [Для таких намовників на змагання та колотнечу в мене нема місця (И.-Лев.)]. намогильний намогильный. памогорйчитися, -чуся, -чишся разг. шутл. напиться (неточно) [Намогоричився до самого підборіддя (приказка)]. памогтйся см. намагатися. намозолений покрытый мозблями; натруженный [Руки у нас немощні уже, добре намозолені, не працюють, як колись... (Варе.)]. Ср. намозолити. намозолити, -лю, -лиш натереть мозбль (или мозоли), перен. наїрудйть. намокати, -каю, -каєш, намокнути и намокти, -кну, -кпеш намокать, намокнуть; разг. взмокать, взмокнуть [Все дужче намокала шинель (Шиян)\ Документи, які пірат хотів знищити назавжди, не встигли навіть намокнути (Трубл.)\ Намокли дерева, Схилився овес... (Тич.)]. намоклий намбкший; взмокший [Намоклі сукняні штани прилипали до ніг (Борз.); Скликаються в траві деркачі, ловлять намоклих коників (Горд.)]. Ср. памокатн. намокнути, намокти см. намокати. намолот, -ту с.-х. намолбт, умолот [Відрадним є те, що в цьому році намолот багатьох комбайнових агрегатів перевищує 7 000 центнерів хліба (Рад. Укр., 1951, VIII)]. намолоти см. памелювати. намолотий намолотый. намолотися, -мелюся, -мелешся разг. намолоться. намолотити см. намолочувати. намолотитися, -лочуся, -лотипіся разг. намолотиться. памолочуватп, -чую, -чуєш, намолотити, -лочу, -лбтиш намолачивать, намолотить [Вдвох з батьком вони намолочували гори збіжжя (Бойч.)*; Це — перший хліб, що колектив 3 артільних нив намолотив (Воронько)]. памолочуватися, -чується намолачиваться. намордник намордник. намордуватися, -дуюся, -дуєшся разг. намучиться. наморений 1) наморённый; ср. наморити 1; 2) наморённый, утомлённый, усталый; намаявшийся [Савка пішов за нею широким, важким кроком намореного чоловіка (В. Василевська — переклао)]; ср. наморитися. наморити, -морю, -мориш 1) (уничтожить)* нампрйть; 2) (изнурить) разг. наморить, утомить. наморитися, -морюся, -моришся разг. намориться, утомиться, устать, (от работы — ещё) намаяться (разг.) [ — Бува, і наморюся, а виду не подам,— хвалилася вона (Шиян)]. наморочитися, -чуся, -чигася разг. нахлопотаться, (с кем, с чем — ещё) навозиться, фам. намаяться. наморщеним наморщенный [Варивон не від^ ривав широкої руки од наморщеного чола (Ст.)]. наморщити см. наморщувати. наморщитися см. наморщуватися. наморщувати, -щую, -щуєні, наморщити, -щу, -щиш морщить, намбрщить [Вивертався [Лазар] у кріслі, одкидав ноги у довгих халявах, підпирав боки у жовтій сорочці й сердито наморщував сіре у цеглястих плямах обличчя (І(оцюб.)\ — Хто ж це може зробити? — спитав лейтенант, наморщивши чоло (Панч)]. наморщуватися, -щуюоя, -щуєніся, наморщитися, -щуся, -щишся морщиться, наморщиться [Чоло його наморщилось і уста міцно стиснулися (Фр.)]. намостити см. намощувати. намотаний намотанный; навёрнутый, навитый. Ср. намотувати. памотати см. намотувати. намотатися1 см. намотуватися. намотатися2, -мотаюся, -мотаєшся (в хлопотах и т. п.) разг. намотаться. намотка намотка. намотувальний спец. намоточный. намотування наматывание, намотка; навер-- тывание, навивание, навивка. Ср. памоту- вати. памотувати, -мотую, -мбтуєгп, намотати, -мотаю, -мотаєш наматывать, намотать; (преим. о производстве нных процессах — ещё) навёртывать, навернуть, навивать, навить [Актриса лежала тихо і поволі намотувала пасмо., волосся на топкий, блідий- палець, намотувала і знов розмотувала (Л. Укр.); Тріскотіли лебідки, намотуючи бокові троси (перекл. з Ажавва)', [Скоряк] намацав вірьовку й намотав собі па руку- (Головко)]; ^тати па вус см. вус 1. намотуватися, -мотується, намотатися, -мотається наматываться, намотаться; навёртываться, навернуться, навиваться, на^ виться [Сталевий трос намотувався, відтягував струга назад (Янов.)]. Ср. памотувати. намочений намбченный [Від таких морозів можна було рятуватися нерш за все добр им/ |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)