Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нам 624 над одягом та теплим взуттям.. Лице, руки натирали спиртом, а на ноги надівали намочені в спирті шкарпетки (Панч)]. намочити см. намочувати. намочитися см. намочуватися. намочування нама*чивание. намочувати, -чую, -чуєш, намочити, -мочу, -мочиш намачивать, намочить [Щоб тебе дощ намочив! (приказка)]. намочуватися, -чуюся, -чуєшся, намочитися, -мочуся, -мочишся намачиваться, намочиться. намощувати, -щую, -щуєш, намостити, -мощу, -мостиш намащивать, намостить; (о мосте, поле и т. п. — ещё) настилать, настлать [Довелось намощувати іще один настил (Шиян); Любив він пахощі — і всякої трави Намощує, було, в тім курені надводнім (Рил.)]. намощуватися, -щується намащиваться; настилаться. Ср. намощувати. намріятися, -ріюся, -рієшся 1) намечтаться; 2) (представиться в воображении) нагрё- зиться [Люди хочуть іншої волі. І десь вона мусить бути багато разів краща за те, що намріялося йому в тюрмі, — раз вони такі муки приймають за неї (Турч.)]. намудрувати, -рую, -руєш разг. неодобр, намудрить, намудровать, наумничать. намул, -лу 1) ил [Жаба., шубовснула у воду, витягати задні ноги та піднявши зо дна стовп намулу (Коцюб.); У низинах поля затоплено водою й занесено намулом (Смол.)]; 2) (слой, нанесённый водой) нанос, найлок; 3) (пе- рен.— неприятное чувство) осбдок [Хотів заговорити [Дорошенко], але неприємний якийсь намул від недавньої розмови., не давав цього зробити (Головко)]. •намулений1 геол. намывной. Ср. намулювати1. намулений2 см. намуляний. намулистий илистый [Життя текло, мов річка, плитка і намулиста, і бачилось, що так воно буде плисти довіку (Фр.)]. намулити1 см. намулювати1. намулити2 см. намулювати2. намулювання1 намывание. Ср. намулювати1. намулювання2 натирание. Ср. намулювати2. намулювати1, -лює, намулити, -лить (наносить течением воды) намывать, намыть. намулювати2, -люю, -люєш, намуляти, -ляю, -ляєш и намулити, -лю, -лиш (причинять раздражение) натирать, натереть; наминать, намять [Валянок намуляв йому ногу (Янов.); А мені, серденько, так паляниці .намулили спину, так намулили (Тесл.)]; 0 ^ляти, ~лити 6 ч і разг. намозолить глаза [Вузлики з зерном так довго висіли під образами в хаті, аж намулили очі (Коиюб.)]. -намулюватися1, -люється намываться. Ср. намулювати1. намулюватися3, -люється натираться; наминаться. Ср. намулювати*. намуляний натёртый; ~не місце натёртое место, потёртость. намуляння натирание [Найкраще від намуляння ніг — частіше мити ноги (Вишня)]. намуляти см. намулювати2. •намурмоситися, -мошуся, -мбсншся обл. фам. накукситься [Ну, вже намурмосилась (Ном.)\ —Пхи!— намурмосилась тая [Яринка]. Намистом себе загнуздавши, баско, як кінь, басувала, все пирхала, чмихала носом (Тич.)]. намурувати, -рую, -руєш настрбить. намутити, -мучу, -мутиш 1) намутить; 2) перен. разг. намутить. намучений намученный; измученный. Ср. намучити. намучити, -чу, -чиш намучить (разг.); измучить [Вставати на цей раз Данило не поспішав. Чудернацький соп намучив (Коп.)]. намучитися, -чуся, -чишся намочиться (разг.), измучиться; (от боли, от переживаний — ещё) настрадаться, исстрадаться; (сильна устать разг.— ещё) намаяться, перемаяться [Доки не намучиться, доти не научиться (Ном.)]. намуштрованин намуштрованный. намуштрувати, -рую, -руєш намуштровать. нам'якати, -кає, нам'якнути, -не намякать, намякнуть. нам'яти см. наминати. нанаєць (род. нанайця) нанаец. нанайка нанайка. нанайський нанайский. нанайці, -цїв нанайцы. нанашка обл. крёстная мать [Коли корова заяловиться вдома, а Юркові хочеться молока, він мовчки бере тоді кварту й біжить до нанашки—Григорчихи (Козл.)]. ианашко обл. крёстный отец [Кождий старший чоловік був для нього нанашком, себто хресним батьком (Фр.)]. нанду нескл. сущ. м. р. орн. нанду. нанесений 1) прич. нанесённый; 2) прил. геол. наносний. нанесення нанесение. нанести см. наносити. наниз нар. вниз [Багато снігу і дружна весна сповнили ріку водами, які враз розламали кригу, закрутили й з шаленою хуткістю понесли наниз, до моря (Панч)]; ^з до річці (річкою) вниз по реке. нанизаний нанизанный [Дужки були нанизані на товсту дротину, мов в'язка бубликів ^Коп.)]. нанизати см. напйзувати. нанизу нар. внизу; разг. нанизу. ііаіійзуванпя нанизывание. нанизувати, -зую, -зуєш, нанизати, -ішжу, -нижеш нанизывать, нанизать [У неї в покоях нрацюють дівки, все шати гаптують, мережать хустки, нанизують перли дрібненькі (Л. Укр.)]. нанизуватися, -зується нанизываться [Отак вони довго балакали. Слово за слово чіплялося; одна думка нанизувалась на другу (Мирн.)]. нанівець нар. разг. на нет; насмарку [Ліберальна буржуазія, однією рукою даючи реформи, другою рукою завжди відбирав їх назад, зводить їх нанівець.. (Ленін); Причина, що порушила була його спокій, поступово зійшла нанівець (Янов.)\. нанізм, -му антр. нанпзм. наика текст, нанка. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)