Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 784):
Попередня 
Наступна

нан
625
нао
Нанкін Нанкин.
нанкінський нанкинский.
нйпковий текст, нанковый [Одягнутий він
був, як глід, у сірий нанковий каптан (пе-
рекл. з Тургенева)].
наново нар. 1) наново (разг.); вновь, заново;
снова, сначала [Прийшлося ясла розібрати,
У клуню однести І наново плести (Гл.);
Після пожежі, що сталася в XVI ст., Львів
довелося відбудовувати, власне будувати
наново (Гал.)]; 2) обл. опять [Над ухом у
нього знов розлягався страшний окрик і
будив його наною (Ф/>.); І наново скотився
у пропасть (Стеф.)\.
нанос, -су геол. и пр. нанос.
наносити, -ношу, -носиш, нанести, -су, -сёш
' наносить, нанести [Чого тобі ходити до нас
та страму наносити? (Барв.); Ад'ютант Вату-
тіна швидко наносив на карту обстановку,
що склалася на фронті на дванадцять годин
дня (Ле і Левада); На шар алюмінію
осаджували клиноподібний шар сірчастого
цинку. Потім на половину цього шару
(вздовж клина) наносили шар олова
товщиною в кілька мікронів (Допов. АН УРСР,
1954, 6); Максим нанесе їй [Явдосі] на
другу ніч того й другого; дарує, жалує
Мирн.)];^ти, ~тй грязі (грязюки)
наносить, нанести грязи; (соверш.—ещё)
нагрязнить; ^>ти, ^тй снігу наносить,
нанести снегу; обл. снежить, наснежить
[Нанесло снігу гори (Риб.)]; ~тй удар
нанести удар; ^тй яєць нанести яйц.
наносити, -ношу, -носиш наносить [Соломи
в сіни наносили (Шевч.); Сама води
наносить, сама розведе, піч затопить,
вечеряти варить (Квітка)].
наносний наносный [Висхідні джерела
звичайно пробиваються на поверхню землі
через шар наносного грунту (Колг. вироби,
ещикл.)].
п л нотування нанесение.
нансук, -ку текст, нансук.
Кант Нант.
нанюхати см. нанюхувати.
нанюхатися см. нанюхуватися.
нанюхувати, -нюхує, нанюхати, -нюхає разг.
нанюхивать, нанюхать; (соверш. — ещё)
учуять [Кадошка [собака] потихеньку
відійшов і ліг під лісу.. Потім він, лежачи,
почав нанюхувати щось крізь лісу (Янов.);
Шарко підняв морду, щось нанюхав і
бочком шмигнув під кущик, де лежали
довгасті бляшанки (Панч); Живу, як знаєте,
я на хуторі і якраз на узліссі.. От вовк і
нанюхав моїх овечок (Вишня)].
напюхуватися, -нюхуюся, -нюхуєшся,
нанюхатися, -нюхаюся, -нюхаєшся разг.
нанюхиваться, нанюхаться [На час
заснування комуни йому було двадцять два роки,
за цей недовгий вік він встиг гаразд
нанюхатись порохового диму по різних фронтах
(Янов.)].
наняньчитися, -чуся, -чишся разг.
нанянчиться.
наняти разг. см. найняти.
иапятий разг. см. найнятий.
панятися разг. см. найнятися.
наобіцяти, -цяю, -цяєш разг. наобещать;
разг. насулить [Хай спробує [Гасанчук]
за п'ятиденну обкоситись, як наобіцяв!
(Гонч.)].
наодинці нар. 1) (один на один) наедине
[Наодинці вони бували тільки вечорами,
коли Григорій Гаврилович проводжав Настю
додому (перекл. з Вовчка); Василько любив
раніше залишатися наодинці з природою,
коли вона була тиха і ясна (Турч.)];
2) (без других) в одиночестве; одиноко;
один (в соответствующем роде, числе и
падеже) [Он пішов один мисливець. Він
любить полювати наодинці (Коп.); Мар'я*
н а: ..Ох!.. Голова горить! Дай подумать
наодинці. Бо серце заболіло зараз (Тоб.)].
наодмаїп см. навідмаш,
наодріз см. навідріз,
н ао кол о редк. см. навколо,
наокбльний редк. окружающий [Не міг я за
густою млою До наокольних приглядатись
див (Рил.)].
наокруг, обл. наокруга см. навкруг,
наолієний разг. намасленный (растительным
маслом), масленный (растительным маслом).
наоліювати, -ліюю, -лїюєш, наоліїти, -лію,
-лїєш разг. намасливать (растительным
маслом), намаслить (растительным маслом).
наопашки, разг. наопаш, наопашку нар.
внакидку; обл. набпашь, наопашку [Йшов
молодий чоловік. «Не багатого роду!» —
казала проста свита, накинута наопашки
(Мирн.); Сидить він на покуті. Куртка
шкіряна наопаш висить на крутому плечі
(Пере.); Ой чи се ж той Микитка, Що
наопашку свитка? (Чуб.^].
набраний 1) напаханный; 2) вспаханный
[Повільно, надто повільно чорнів шмат землі,
наораної кіньми (Скляр.)]. Ср. паорювати
1—2.
наорати см. наорювати.
наоратися (наорюся, наорешся) разг.
напахаться [ Чимало Грицько наорався чужог о
поля (Ст.)].
наорювати (наорюю, наорюєш), наорати
(наорю, наореш) 1) напахивать, напахать;
2) (без указания количества) разг.
вспахивать, вспахать [Наори мілко та посій
рідко, то й уродить дідько (Ном.)].
наосліп нар. вслепую; (наугад — ещё)
втёмную {(разг.); {не подумав, наобум) г
чертя голову; (безрассудно смело — ещё)
наудалую; (при глаголах со . значением ре»
шать — ещё) сплеча (разг. неодобр.) [—Хто
там?.. — кинув у пітьму кордонний козак
і, не дочекавшись одповіді, бахнув
наосліп з рушниці (Коцюб.); От дурна псина.
Очі заплющила, голову вбік, взяла рачом
ногами — і без пам'яті мчиться наосліп
(Коцюб.)].
наостанку, наостанці нар. напоследок; разг.
напоследках; обл. напоследях; под конец
[Маруся: ..Давно ми з тобою вкупі не
сиділи... Посидьмо ж хоч наостанку (Стар.);
Посивівши, заблимав наостанці Пухнатий
вуглик... (Важан)].
паохрест разг. см. навхрест,
наочний 1) (надеваемый на глаза) спец.
наглазный; 2) (основанный на показе, [служащий
для показа и перен.— убедительный) нагляд-
40-380

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)