нан 625 нао Нанкін Нанкин. нанкінський нанкинский. нйпковий текст, нанковый [Одягнутий він був, як глід, у сірий нанковий каптан (пе- рекл. з Тургенева)]. наново нар. 1) наново (разг.); вновь, заново; снова, сначала [Прийшлося ясла розібрати, У клуню однести І наново плести (Гл.); Після пожежі, що сталася в XVI ст., Львів довелося відбудовувати, власне будувати наново (Гал.)]; 2) обл. опять [Над ухом у нього знов розлягався страшний окрик і будив його наною (Ф/>.); І наново скотився у пропасть (Стеф.)\. нанос, -су геол. и пр. нанос. наносити, -ношу, -носиш, нанести, -су, -сёш ' наносить, нанести [Чого тобі ходити до нас та страму наносити? (Барв.); Ад'ютант Вату- тіна швидко наносив на карту обстановку, що склалася на фронті на дванадцять годин дня (Ле і Левада); На шар алюмінію осаджували клиноподібний шар сірчастого цинку. Потім на половину цього шару (вздовж клина) наносили шар олова товщиною в кілька мікронів (Допов. АН УРСР, 1954, 6); Максим нанесе їй [Явдосі] на другу ніч того й другого; дарує, жалує Мирн.)];^ти, ~тй грязі (грязюки) наносить, нанести грязи; (соверш.—ещё) нагрязнить; ^>ти, ^тй снігу наносить, нанести снегу; обл. снежить, наснежить [Нанесло снігу гори (Риб.)]; ~тй удар нанести удар; ^тй яєць нанести яйц. наносити, -ношу, -носиш наносить [Соломи в сіни наносили (Шевч.); Сама води наносить, сама розведе, піч затопить, вечеряти варить (Квітка)]. наносний наносный [Висхідні джерела звичайно пробиваються на поверхню землі через шар наносного грунту (Колг. вироби, ещикл.)]. п л нотування нанесение. нансук, -ку текст, нансук. Кант Нант. нанюхати см. нанюхувати. нанюхатися см. нанюхуватися. нанюхувати, -нюхує, нанюхати, -нюхає разг. нанюхивать, нанюхать; (соверш. — ещё) учуять [Кадошка [собака] потихеньку відійшов і ліг під лісу.. Потім він, лежачи, почав нанюхувати щось крізь лісу (Янов.); Шарко підняв морду, щось нанюхав і бочком шмигнув під кущик, де лежали довгасті бляшанки (Панч); Живу, як знаєте, я на хуторі і якраз на узліссі.. От вовк і нанюхав моїх овечок (Вишня)]. напюхуватися, -нюхуюся, -нюхуєшся, нанюхатися, -нюхаюся, -нюхаєшся разг. нанюхиваться, нанюхаться [На час заснування комуни йому було двадцять два роки, за цей недовгий вік він встиг гаразд нанюхатись порохового диму по різних фронтах (Янов.)]. наняньчитися, -чуся, -чишся разг. нанянчиться. наняти разг. см. найняти. иапятий разг. см. найнятий. панятися разг. см. найнятися. наобіцяти, -цяю, -цяєш разг. наобещать; разг. насулить [Хай спробує [Гасанчук] за п'ятиденну обкоситись, як наобіцяв! (Гонч.)]. наодинці нар. 1) (один на один) наедине [Наодинці вони бували тільки вечорами, коли Григорій Гаврилович проводжав Настю додому (перекл. з Вовчка); Василько любив раніше залишатися наодинці з природою, коли вона була тиха і ясна (Турч.)]; 2) (без других) в одиночестве; одиноко; один (в соответствующем роде, числе и падеже) [Он пішов один мисливець. Він любить полювати наодинці (Коп.); Мар'я* н а: ..Ох!.. Голова горить! Дай подумать наодинці. Бо серце заболіло зараз (Тоб.)]. наодмаїп см. навідмаш, наодріз см. навідріз, н ао кол о редк. см. навколо, наокбльний редк. окружающий [Не міг я за густою млою До наокольних приглядатись див (Рил.)]. наокруг, обл. наокруга см. навкруг, наолієний разг. намасленный (растительным маслом), масленный (растительным маслом). наоліювати, -ліюю, -лїюєш, наоліїти, -лію, -лїєш разг. намасливать (растительным маслом), намаслить (растительным маслом). наопашки, разг. наопаш, наопашку нар. внакидку; обл. набпашь, наопашку [Йшов молодий чоловік. «Не багатого роду!» — казала проста свита, накинута наопашки (Мирн.); Сидить він на покуті. Куртка шкіряна наопаш висить на крутому плечі (Пере.); Ой чи се ж той Микитка, Що наопашку свитка? (Чуб.^]. набраний 1) напаханный; 2) вспаханный [Повільно, надто повільно чорнів шмат землі, наораної кіньми (Скляр.)]. Ср. паорювати 1—2. наорати см. наорювати. наоратися (наорюся, наорешся) разг. напахаться [ Чимало Грицько наорався чужог о поля (Ст.)]. наорювати (наорюю, наорюєш), наорати (наорю, наореш) 1) напахивать, напахать; 2) (без указания количества) разг. вспахивать, вспахать [Наори мілко та посій рідко, то й уродить дідько (Ном.)]. наосліп нар. вслепую; (наугад — ещё) втёмную {(разг.); {не подумав, наобум) г чертя голову; (безрассудно смело — ещё) наудалую; (при глаголах со . значением ре» шать — ещё) сплеча (разг. неодобр.) [—Хто там?.. — кинув у пітьму кордонний козак і, не дочекавшись одповіді, бахнув наосліп з рушниці (Коцюб.); От дурна псина. Очі заплющила, голову вбік, взяла рачом ногами — і без пам'яті мчиться наосліп (Коцюб.)]. наостанку, наостанці нар. напоследок; разг. напоследках; обл. напоследях; под конец [Маруся: ..Давно ми з тобою вкупі не сиділи... Посидьмо ж хоч наостанку (Стар.); Посивівши, заблимав наостанці Пухнатий вуглик... (Важан)]. паохрест разг. см. навхрест, наочний 1) (надеваемый на глаза) спец. наглазный; 2) (основанный на показе, [служащий для показа и перен.— убедительный) нагляд- 40-380
|