Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нао 626 шпі ный [Іван Довгий став тепер чи не найцікавішою людиною в Яругах. Він несподівано привіз з собою гордість за солдата, став наочним прикладом солдатської доблесті й колгоспної хазяйновитості (Коп.); Парт- організація заводу приділяє велику увагу наочній агітації (Рад. Укр., 1950, III)]; ~пе приладдя, ^ні прилади наглядные пособия [Над голубим селом рожевий вився дим, — І простий був весь світ, як прилади наочні, Хоч нерозгадану я бачив тайну в нім (Рил.)]; ~ниіі урок предметный урбк; ^ний свідок свидетель, очевидец [Усі втручалися: хто Куцого хвалив, Хто славу Сокола запально боронив — Ті з міною знавців, ті як наочні свідки (перекл. Рильського)]. ііабчпість, -пості наглядность [Економічна дійсність з разючою наочністю показує нам класовий поділ суспільства, як основу господарського ладу і капіталізму і феодалізму (Ленін)]. пабчно нар. 1) наглядно, вобчию [Весь історичний досвід народів СРСР наочно свідчить про величезне значення їх дружби з великим російським народом (Тези про 300-річчя)]; 2) явно [Ніколи Ляхович наочно не виявляв стану тривоги чи радості (Ле)]. вапад, -ду 1) нападение; (преим. ист.— еще) набег; (о воздушном — ещё) налёт [Ти, земле наша, рідная, святая! Ти, батьківщино люба, золотая! Це знову напад? З ворогом двобій? Ми чуєм, нене! Ми йдемо на бій! (Тич.); Третій напад зробив Косинський з своїми козаками (Ле)]; 2) (о состоянии человека) приступ; (проявление чувства или болезни) припадок [Зникла [у Каті] зовсім безпричинна дитяча дражливість, песподі- вані напади злості, які закінчувались слізьми (Козач.); Я мчусь наосліп, все перекидаю, б'юсь руками об двері, наскакую на жінку, що в істеричному нападі ламає руки... (Коцюб.)]; ~д пропасниці приступ лихорадки [Дома дівчинку зараз роз дягли і поклали в ліжко, бо в неї почався напад пропасниці (Л. Укр.)]; 3) (образ действий) разг. спбсоб, приём [ — Еге-е,— регоче Яким з того берега,..— Ви всіма нападами [плаваєте]? А нуте, ще по-жіночому! (Мирн.)]\ 0 Двома" и т. д. годами в два и т. д. приёма; кількома ~дами в несколько приёмов [Вона пила помаленьку, крапля за краплею, кількома нападами (Н.-Лев.)]. нападати, -дає нападать, напасть [Після бурі такого багато нападало в саду груш та яблук (Сл. Гр.)]; ~->дало снігу безл. нападало (напало) снега (снегу), обл. наснежило [Снігу вже нападало чимало, а сніг усе іде собі та й іде (Вишня)]. нападати, -даю, -даєш, напасти, -паду, -падеш 1) (на кого, на что) нападать, напасть; (стремительно атаковать; перен.— накидаться с упрёками и т. п.— ещё) обрушиваться, обрушиться [Кожне одби- вається, як нападають (Ном.)\ Жінка розсердилася, розпалилася, напала на чоловіка, вищала на всю хату (Горд.); Соломія ладна була за що-небудь учепитися, аби напасти на Остапові сліди (Коцюб.); Надвечір напали на глянсуватий слід полозків (Ст.)\; 2) (когб, на кого) одолевать, одолеть (кого); (охватывать) находить, найти (на когб) [Усі., тікали від нього, щоб це потерпіти від його диких капризів, що нападали його якось раптом, серед веселої забави (Фр.)\ Сорочка на мені чорна, заношена, нужа мене напала, їсть... (Коцюб.); Ганджо, па тебе, бачу, ліньки напали (Панч); Здумав собі та и поїхав. Дуже вже сум великий на мене напав (Вовч.)]\ ^тіала охбта (кого) пришла (разг. припала) охота (кому); 0 ^сти мбкрим рядном см. накривати: накрити мбкрим р я д н б м. на па датися, -даюся, -даєшся, напастися, -падуся, -падёшся разг. нападать, напасть; (браня, упрекая и т. п.— ещё) набрасьь ваться, наброситься, напускаться, напуститься, (реже) налетать, налететь, наскакивать, наскочить; (без указания с чем — ещё) придираться, придрбтыя (к кому); (требовать) наседать, насесть [Щирий козак ззаду не нападається (Ном.); Нападаюсь на свого, щоб одібрав [завдаток], а віц не хоче (Коцюб.); Я не зостануся, я піду!.. Чого ти на мене напалася, недобра дівчино?.. (Вовч.)]; їстися мбкрим ряд- н б м см. накривати: накрити мбкрим рядном. нападаючий нападающий; *^ча сто р о п 6 нападающая сторони. нападки, -док нападки; (необоснованные — еще) придирки. нападлючити, -чу, -чиш разг. наподличать, наделать нбдлостей. нападник нападающий, напавший, обл. на- падчик; (в войне—ещё) захватчик (неточно) [Остапчук побіг навздогін, як раптом чиясь дужа рука схопила його за комір. Він хотів повернутися, щоб глянути на нападника, але залізна рука не давала йому поворухнутись (Гал.); І нападник лихий нашу землю недовго топтав. Ми звільнили навік свої далі, і небо, і поле (Сос.)]. нанайка1 (действие) нанайка. напайка2 (напаянный кусок) техн. напййка, напбй. напакований напакбванный; набитый. Ср. напаковувати. напаковувати, -кбвую, -ковусш, напакувати, -кую, -куєш напакбвывать, нанаковать; (наполнять разг.— ещё) набивать, набить [Всячини напакували: і курей, і гусей — все печених, і печене порося начинене, і масла — і всього, всього (Свидн.)]. напаковуватися, -кбвується на па ковы ваться; набиваться. Ср. напаковувати. напакостити, -кощу, -костиш разг. напакостить [Напакостить панові ..стало утіхою для його (Мирн.)]. напакувати см. напаковувати. напалений 1) натопленный; нажаренный, 2) накуренный [У кімнаті було напалено й душно (Войч.)]; 3) нажжённый. Ср. напалювати 1—3. напалити см. напалювати. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)