Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
піп 627 пап напалитися см. напалюватися. напалм, -му хим. напалм напалмовий хим. напалмовый. напалювати, -люю, -люєш, напалити, -палю, -палиш 1) (нагревать) натапливать, натопить; (о печи — сильно накалять) нажигать, нажечь (разг.). нажаривать, нажарить (разг.) [Напалили піч (Сл. Гр.)]; 2) (только соверш.— папиросами и т. п.) накурить; 3) (наготовлять) спец. нажигать, нажечь [Піч лише одну треба підремонтувати. Другу ми цього року чіпати не будемо, доки не напалимо вогнетривкої цегли (Коп.)]. напалюватися, -люється, напалитися, -пб- литьсгї'І) нагреваться, нагреться [Напалилася груба добре (Сл. Гр.)]; 2) страд, з. (несоверги.) натапливаться; нажигаться; нажариваться; нажигаться; ср. напалювати 1, 3. напам'ять нар. наизусть [Олег уже двадцять разів устиг прочитати записку, вивчив її напам'ять (Донч.)]. напанькатися, -каюся, -каєшся разг. нанянчиться. напарити, -рю, -риш 1) напарить [Надвечір сонце напарило гори білих хмар, вони по- «палу попливли над краєм землі на схід, згущуючи духоту (перекл. з Горького)]; 2) (перен.: побить) разг. вспарить (когб), задать трёпку (кому) напаритися, -рюся, -ришся напариться. напарник напарник [Він працював напарником у самого бригадира, а це щось та значить! (Я нов.)]. напарниця напарница [Зосереджене, понуре обличчя нової напарниці привернуло її увагу (Смол.)]. напасати, -сало, -сасіп и (реже) напасувати, -сую, -суєш, напасти, -су, -сёш напасать, напасти [За садком біля ставу в отаві помукують воли (Лука напасує) (Головко); У неділю багацький син На конику грає,— Бурлак бідний напас воли Та вже й запрягає (народна пісня)]; 0 ^пасти 6 ч і перен. разг. наглядеться. напасатися, -еається, напастися, -сёться напасаться, напастись [Волики напасаються (Грин.— Сл. . Гр.); Попід мостом трава ростом, що й кінь напасеться (Метл.)]. напаскудити, -джу, -дині разг. 1) напачкать; фам. нагадить, напакостить; 2) (напортить) нп пакостить напоганить; вульг. нагидить. напасливий задиристый, задйрчивый; навязчивый, докучливый; придирчивый [I сказав Богдан на Раді в місті Переяславі: — І султан, і хан, і гпляхта — вороги напасливі (Тич.)]. па и пс ніш обл. задбрный; запальчивый [Він всміхнувсь і каже: «Звільна, звільна, Мій друже! Лиш не будь такий напасний!..» (Фр.% напасник разе, задйра (зачинщик ссоры); обидчик (нанёсший обиду); враг; нападающий; обл. нападчик [Сашко зірвався з лутки й ураганом налетів на напасника (Донч.); У давні часи лихоліття Напасники вдерлись між гір (Криж.); Коли до Васиної свідомості дійшло, що Марко борониться проти двох напасників, він вихорем полетів па допомогу (Трубл.)]. напасниця задйра; обидчица; нападающая; наладчица; ~ця-т у г а тоска-обйдчица [Ні слава, ні заможність — ніщо не захищало його від тієї напасниці-туги, що, не розбираючи, гризе людське серце і в багатого, і в убогого (Мирн.)]. Ср. напасник. напасти1 см. пападати. напасти2 см. напасати. напастися1 см. нападбтися. напастися2 см. напасатися. напасть, -ті напасть (разг.); несчастье, беда" [Що це на вас за напасть така? (Мирн.); Сяка-така напасть, а спати не дасть (приказка)]. напасувати см. напасати. папатрати, -раю, -раєга на потрошить. напатякати, -каю, -каєні фам. наболтать [Василь одвернувся і відстав, наче й не чув нічого, а сам подумав: «І звідки вона., знає все? Мабуть, Ванька напатякав!..» (Коп.)]. напаханий надушенный, раздушенный; (режр) раздушенный [Олеся сіла на канапі й затулила носа напаханою пахощами хусточкою (Н.-Лев.)]. Ср. напахувати 1. напахати см. напахувати. напахатися см. напахуватися. напахувати, -пахую, -пахуєш, напахати, -пахаю, -пахаєш 1) (духами) душить, надушить; (сильно) раздушить (только соверш разг.); 2) (наполнять собой — о запахе) пропитывать, пропитать (что), распространяться, распространиться (в чём); (о предмете, обладающем сильным запахом) распространять (аромат), распространить (аромат); букет ~хав кімнату ароматом букет-распространил в кбмнате аромат. напахуватися, -пахуюся, -пахуєшся, папаха- тися, -пахаюся, -пахаєшся І) душиться, надушиться; раздушиться; ср. папахувати 1; 2) (вбирать в себя запах) пропитываться, пропитаться; вдыхать [аромат] (только несоверш.); надышаться [ароматом] (только соверш.) [Не однутаку ніч провела Параска.. V Ратієвщині, напахуючись пахощів з зеленого листу, квітучих квіток (Мирн.)]. иапахчений разг. 1) надушенный; раздушенный; (реже) раздушенный [Розмова не клеїлася. Меланія слова не могла сказати.. Скульпторові було прикро за неї. Отака здорова, свіжа, напахчена одеколоном і в той же час зовсім безпомічна і безпорадна (Гонч.)]; 2) пропитанный (запахом или ароматом) [Каспійська підносилась ніч, сірчаним насичена розчином, Продимлена злим вуглецем, напахчена випаром нафт (Бажан)]. Ср. напбхувати 1—2. напаювання техн. напаивание, напайка. папаювати, -паюю, -паїоєш, напаяти, -паяю, -паяєш техн. напаивать, напаять. напаюватися, -паюється напливаться. напаяти см. напаювати. напевно, папёвне нар. 1) (по-видимому) наверно, наверное, по всей вероятности [Басилина напевне серцем матері збагнула Данилові думки (Коп.)]; 2) (безусловно, твердо)' не- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)