Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 784):
Попередня 
Наступна

нап
628
нап
юмнённо; определённо; разг. наверняка,
как пить дать; уст. допбдлинно [Ну, моя
матінко! Ізнайшла вже я чоловіка, що мене
визволить... Напевно вам говорю, що ви-
* зболить... (Вовч.); Про це дехто догадувався,
дехто і напевне знав (Головко)]; 3)
(безошибочно) наверняка [Він беріг патрони, стріляв
тільки напевне (Собко)]\ 4) (в значении
сказуемого) наверно; разг. наверняка [ —
Ґуральня буде?— Ґуральня. От. Тепер вже
напевно (Коцюб.)].
напекти см. напікати.
напектися см. напікатися.
наперебій нар. наперебой; разг. наперерыв,
вперебой, вперебивку; уст., обл. наперехват
[Офіцери оточили кореспондента, заговорили
наперебій (Ле і Левада)].
иапереваги, навпереваги нар. воен. наперевес
[З шипінням піднялися три ракети і,
опускаючись, вирвали з темряви шматок
обвислої кручі і людську постать з
гвинтівкою навпереваги (Ст.)].
наиереверт нар. обл. наоборот [Тепер стало
діло напереверт: на людському полі стояли
полукіпки, а панський хліб стояв незжатий
(Н.-Лев.)].
наперевіс нар. воен. наперевес [Яскравий світ
блискавиці відірвав од села криву смугу
чорних постатей, що бігли з гвинтівками
наперевіс до річки (Ст.)].
наперегони нар. наперегонки, вперегонки;
разг. наперегбнку, вперегонку,^ взапуски;
(перебивал друг друга) наперебой; разг.
наперерыв, впереббй, вперебивку; уст., обл.
наперехват [Крізь далі прямовисні Летить
локомотив. За ним — ланцюг вагонів, Мов
журавлиний ключ. І дим наперегони, За
обручем — обруч (Дмитр.); Ось і почали
вони потаємно наперегони шапкувати
перед Іваном, частувати його (Фр.)\.
наперед 1) нар. вперёд [Наперед до завзятого
бою За громадські та власні права..\(Граб.)]\
читати з кінця ^д см. кінець1 1;
2) (во времени) нар. наперёд, заранее;
(прежде) сначала, разг. сперва; (на буду-
щее время) вперёд (разг.), впредь [Ляля
знала наперед, що батько почне сам
розповідати, і навмисно не питала його (Гонч.)\
В вапнярках шипіло та булькотіло вапно,
немов лютилось, що його наперед спражено
в огні, а тепер назад вкинено в воду (Фр.)],
3) предл. разг. впереди (когб, чего) [Кинь
хліб назад себе, а він стане наперед тебе
(Ном.)].
напереді нар. впереди, (г лицевой, передней
стороны) спереди [Багато вони тих міст
уже поминули, а ще більше, кажуть,
напереді зосталося! (Мирн.); Хатка біленька,
на три кімнати, з рундуком напереді
(Стеф.)].
напередодні 1) нар. накануне [Напередодні
Микола Іванович повернувся годині об
одинадцятій і вирішив одразу ж лягати спати
(Іван.)]; 2) (в значений предл.) накануне;
(в день перед праздником — еще) в канун
[Напередодні останнього дня служби було
особливо людно біля казарми (Сміл.)].
наперекір 1) нар. наперекор [Чи направду
так було, чи тілько так здавалося Иойні,
що Нута все робив йому наперекір (Фр.)\
Тільки той прожив не марно — хто злу
ішов наперекір (Мур.)]; говорити
~-ф говорить наперекор; разг. говорить
поперёк; возражать; 2) (в значении предл.)
наперекор; (несмотря на что) вопреки [А
Чіпка, наперекір світові й людям, якийсь
веселий, радий (Мирн.)\ Петрунею прозвали
його вже в тюрмі, прозвали за ті його
довгі кучері, що їх він не хотів стригти
наперекір тюремному наказові (Вас.)].
наперемінку нар. разг. попеременно
[Наперемінку: то дощ, то виясниться (Ном.)].
напереріз нар. наперерез; обл. наперехват [Дві
великі тучі пішли напереріз (Мал.); Сергій
виринає, стріпує мокрою головою і, рвучко
викидаючи наперед руки, пливе вздовж
плеса напереріз тугим хвилям (Козач.)].
наперсник1 уст., лит. наперсник.
наперсник2 (часть упряжи) спец, наперсник.
наперсник3 бот. (ОІ?іШІі$ Ь.) наперстянка
[В іншій кімнаті, крім спеціально
вирощуваних лікарських рослин — белладонни,
валеріани, алтея, наперсника — розвішано по
стінах й дикорослі (перекл. з Інбер)]; см.
также дигіталіс 1.
паперсник4 обл. онучка [для пальцев ног].
наперсниця1 наперсница. Ср. наперсники
наперсниця2 обл. см. наперсник4.
наперстковий напёрсточный.
наперсток, -тка напёрсток [Одного понурого
полудня, коли небозвід прибрався у грізні
хмари, пустилася вона в дорогу до міста
по наперсток (Коб.)].
наперти см. напирати2.
напертися, -пруся, -прешся разг. 1) (куда)
набраться;.вулъг. напереть; обл. напереться
[Наперлося багато народу (Сл. Гр.)\\
2) перен. заупрямиться, упереться;
(добиться) настоять на своём [Чоловік її не пускав
із хати, а вона таки наперлась і пішла
(Сл. Гр.)].
наперчити, -чу,-чйш наперчить [Пироги
добрі, та начинку дуже наперчили (Харк. г. Сл. Гр.); Та й бриклива ж ти, Мотре,
хоч я. тебе колись любив за той перець.
Вже дуже наперчила! (Н.-Лев.)].
иапечерувати, -рую, -руєш (о раках) разг.
наловить [Покликавши наймитів, він звелів
їм мерщій піти на річку., й иапечерувати
раків (Н.-Лев.)].
напинати, -ваю, -ваєш, пашіти, -п'ю, -п'єш
разг. напивать, напйть.
напиватися, -ваюся, -ваєшся, напитися,
-п'юся, -п'єшся напиваться, напиться [Се
тобі так здається, що ти не часто
напиваєшся (Квітка); Я із прозорої криниці
нап'юсь солодкої води (Сос); Хороша,
хоч води з лиця напийся (приказка); Бутур-
лак по єдиному [кубку] випивав, То так
напився, що з ніг звалився (дума)].
напилити, -лю, -лиш (поднять пыль) напылить.
напилковий напилочный.
напилок, -лка напильник; разг. напилок
[Федько було вже й напилок виніс, але й
це не допомогло Юркові (Козл.)].
напилювати, -люю, -люєш, напиляти, -ляю,
-ляєіп напиливать, напилить [Напиляв
дров (Сл. Гр.)].

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)