Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нап 628 нап юмнённо; определённо; разг. наверняка, как пить дать; уст. допбдлинно [Ну, моя матінко! Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить... Напевно вам говорю, що ви- * зболить... (Вовч.); Про це дехто догадувався, дехто і напевне знав (Головко)]; 3) (безошибочно) наверняка [Він беріг патрони, стріляв тільки напевне (Собко)]\ 4) (в значении сказуемого) наверно; разг. наверняка [ — Ґуральня буде?— Ґуральня. От. Тепер вже напевно (Коцюб.)]. напекти см. напікати. напектися см. напікатися. наперебій нар. наперебой; разг. наперерыв, вперебой, вперебивку; уст., обл. наперехват [Офіцери оточили кореспондента, заговорили наперебій (Ле і Левада)]. иапереваги, навпереваги нар. воен. наперевес [З шипінням піднялися три ракети і, опускаючись, вирвали з темряви шматок обвислої кручі і людську постать з гвинтівкою навпереваги (Ст.)]. наиереверт нар. обл. наоборот [Тепер стало діло напереверт: на людському полі стояли полукіпки, а панський хліб стояв незжатий (Н.-Лев.)]. наперевіс нар. воен. наперевес [Яскравий світ блискавиці відірвав од села криву смугу чорних постатей, що бігли з гвинтівками наперевіс до річки (Ст.)]. наперегони нар. наперегонки, вперегонки; разг. наперегбнку, вперегонку,^ взапуски; (перебивал друг друга) наперебой; разг. наперерыв, впереббй, вперебивку; уст., обл. наперехват [Крізь далі прямовисні Летить локомотив. За ним — ланцюг вагонів, Мов журавлиний ключ. І дим наперегони, За обручем — обруч (Дмитр.); Ось і почали вони потаємно наперегони шапкувати перед Іваном, частувати його (Фр.)\. наперед 1) нар. вперёд [Наперед до завзятого бою За громадські та власні права..\(Граб.)]\ читати з кінця ^д см. кінець1 1; 2) (во времени) нар. наперёд, заранее; (прежде) сначала, разг. сперва; (на буду- щее время) вперёд (разг.), впредь [Ляля знала наперед, що батько почне сам розповідати, і навмисно не питала його (Гонч.)\ В вапнярках шипіло та булькотіло вапно, немов лютилось, що його наперед спражено в огні, а тепер назад вкинено в воду (Фр.)], 3) предл. разг. впереди (когб, чего) [Кинь хліб назад себе, а він стане наперед тебе (Ном.)]. напереді нар. впереди, (г лицевой, передней стороны) спереди [Багато вони тих міст уже поминули, а ще більше, кажуть, напереді зосталося! (Мирн.); Хатка біленька, на три кімнати, з рундуком напереді (Стеф.)]. напередодні 1) нар. накануне [Напередодні Микола Іванович повернувся годині об одинадцятій і вирішив одразу ж лягати спати (Іван.)]; 2) (в значений предл.) накануне; (в день перед праздником — еще) в канун [Напередодні останнього дня служби було особливо людно біля казарми (Сміл.)]. наперекір 1) нар. наперекор [Чи направду так було, чи тілько так здавалося Иойні, що Нута все робив йому наперекір (Фр.)\ Тільки той прожив не марно — хто злу ішов наперекір (Мур.)]; говорити ~-ф говорить наперекор; разг. говорить поперёк; возражать; 2) (в значении предл.) наперекор; (несмотря на что) вопреки [А Чіпка, наперекір світові й людям, якийсь веселий, радий (Мирн.)\ Петрунею прозвали його вже в тюрмі, прозвали за ті його довгі кучері, що їх він не хотів стригти наперекір тюремному наказові (Вас.)]. наперемінку нар. разг. попеременно [Наперемінку: то дощ, то виясниться (Ном.)]. напереріз нар. наперерез; обл. наперехват [Дві великі тучі пішли напереріз (Мал.); Сергій виринає, стріпує мокрою головою і, рвучко викидаючи наперед руки, пливе вздовж плеса напереріз тугим хвилям (Козач.)]. наперсник1 уст., лит. наперсник. наперсник2 (часть упряжи) спец, наперсник. наперсник3 бот. (ОІ?іШІі$ Ь.) наперстянка [В іншій кімнаті, крім спеціально вирощуваних лікарських рослин — белладонни, валеріани, алтея, наперсника — розвішано по стінах й дикорослі (перекл. з Інбер)]; см. также дигіталіс 1. паперсник4 обл. онучка [для пальцев ног]. наперсниця1 наперсница. Ср. наперсники наперсниця2 обл. см. наперсник4. наперстковий напёрсточный. наперсток, -тка напёрсток [Одного понурого полудня, коли небозвід прибрався у грізні хмари, пустилася вона в дорогу до міста по наперсток (Коб.)]. наперти см. напирати2. напертися, -пруся, -прешся разг. 1) (куда) набраться;.вулъг. напереть; обл. напереться [Наперлося багато народу (Сл. Гр.)\\ 2) перен. заупрямиться, упереться; (добиться) настоять на своём [Чоловік її не пускав із хати, а вона таки наперлась і пішла (Сл. Гр.)]. наперчити, -чу,-чйш наперчить [Пироги добрі, та начинку дуже наперчили (Харк. г. Сл. Гр.); Та й бриклива ж ти, Мотре, хоч я. тебе колись любив за той перець. Вже дуже наперчила! (Н.-Лев.)]. иапечерувати, -рую, -руєш (о раках) разг. наловить [Покликавши наймитів, він звелів їм мерщій піти на річку., й иапечерувати раків (Н.-Лев.)]. напинати, -ваю, -ваєш, пашіти, -п'ю, -п'єш разг. напивать, напйть. напиватися, -ваюся, -ваєшся, напитися, -п'юся, -п'єшся напиваться, напиться [Се тобі так здається, що ти не часто напиваєшся (Квітка); Я із прозорої криниці нап'юсь солодкої води (Сос); Хороша, хоч води з лиця напийся (приказка); Бутур- лак по єдиному [кубку] випивав, То так напився, що з ніг звалився (дума)]. напилити, -лю, -лиш (поднять пыль) напылить. напилковий напилочный. напилок, -лка напильник; разг. напилок [Федько було вже й напилок виніс, але й це не допомогло Юркові (Козл.)]. напилювати, -люю, -люєш, напиляти, -ляю, -ляєіп напиливать, напилить [Напиляв дров (Сл. Гр.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)