Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нал 637 пап кість сільськогосподарських машин і знарядь (Рад. Укр., 1946, І);— Переказують, скульптура у нього [Явтуха] кульгає... — Нічого, направимо,— вигукує захоплено Хома,— аби душа була мистецька!.. (Янов.); Як почули оце про козаків —не згірше бідкаються й галасують. Підбурили, направили, а тепер що робити? (Головко)]; ~вптіі на праведну путь уст., гиутл. направить, наставить, обратить на путь истинный [У сивого Покути спалахнули вогники в очах, але він пересилив себе і смиренно відказав:— Час уже серце упокорити, а розум на путь праведну направпти (Панч)]; ~ти на добре направлять, направить на хорошее, наставлять, наставить І Ви людина молода, і ми, дорослі, розглядаємо вас у такому становищі, як дітей, яких інколи й направити на добре не шкодить... (Ле)]\ 2) (острить) направлять, направить; 3) (о музыкальном инструменте) разг. настраивать, настроить [Іван Микитович зняв скрипку. Довго-довго він її направляв, рвучи часто струни (Мирн.); Микола направив струни, повів смичком,— і жалібна пісня розляглася по хаті (Н.-Лев.)]\ 4) (против кого) разг. настраивать, настроить, подстрекать, подстрекнуть, (на плохое) наущать, наустить (уст.)[Земський загрожував ковалеві Сибіром за те, що направляє заробітчан проти Харитоненка, щоо домагалися своїх прав (Горд.)]; 5) разг. поправлять, поправить; (приводить в порядок какую-нибудь вещь — ещё) починять, по-, чинить [От і клопоталися чоловіки у тому саду: пісок возили, східці по згір'ю направляли та місточки через рівчаки ладили (Вовч.); Сидів він і почував, що його діло прогорає, а як його направити — він не міг добрати способу (Вас); Не буду цього тижня засолювати, бо ще досі той бондар невірний діжечок не направив мені! (перекл. з Вовчка)]; 6) (кого) обл. исправлять, исправить [ — Ні, таточку! — говорила Мирослава.— Княжа поміч злого не направить, а тілько ще дужче погіршить <Фр.I направлятися, -ляюся, -ллєшся, направитися, -влюея, -вишся 1) направляться, направиться; устремляться, устремиться [Насамперед Артем направився був на засідання Рад (Голочко)]; поїзд шляється в Одесу поезд направляется в Одессу; 2) страд, в. (несоверш.) направляться; обращаться; устремляться; направляться; настраиваться; настраиваться, подстрекаться; поправляться; починяться; ср. направляти 1-5. направляючий 1) прич., прил. направляющий; 2) (род. направляючого) сущ. спец. направляющий. шшравник 1) спец. напрЯвщик; 2) разг. руководитель: уст. наставник; (направляющий на злое) подстрекатель, уст. науститель [Із властивою йому доброю звичкою [Ради- вон] відзначив своїх направників, радників (Горд.); То такий порадник, тілько на зле направник (Черк. у.— Сл. Гр.)]. направниця спец, направщица. направо нар. направо (Колона звернула направо і хутко почала відходити (ІҐанч)]. папрактикбваний напрактиковавшийся. напрактикуватися, -куюся, -куєшся напрактиковаться [Потім так напрактикувався хлопець [у списуванні віршів], що й свої вже рисами підгонив, а то й цілі рядки (Головко)]. напрасна1 прил. см. напрасний. напрасна2 сущ. напраслина. напрасний 1) напрасный; несправедливый [А на мене, молодую, напрасная слава (Метл.)]; 2) обл. дерзкий; разг. задиристый; 3) обл. внезапный; (о смерти — ещё) скоропостижный [Напрасний дощ захопив мене серед вулиці (Фр.); Тиху задуму вечірнюю напрасна буря розвіяла (Л. Укр.); Одного літнього гарячого- ранку вмер нагло, напрасною смертю (Н.-Лев.)]. напрасник обл. задира; обидчик [Одчепися, на- праснику, я не була на празнику (Ном.)]. ііапраспіщя обл. задира; обидчица. напрасно нар. 1) напрасно, несправедливо, разг. понапрасну [Ой на тобі, дівчинонько, ще й діжечку масла, Та не кажи на мене напрасно (Чуб.)]; 2) дерзко; задиристо; 3) внезапно; скоропостижно. Ср. напрасшш 1—3% напрасовувати, -совую, -совуєш, напрасувати, -сую, -суєш наглаживать, нагладить. напрасовуватися, -совується наглаживаться, напрасувати см. напрасовувати. напрати см. напирати1. напрацювати см. напрацьовувати. папрацюватися, -цююся, -цюєшся нарабб- таться, натрудиться [ — От тепер,— марив Семен,— пан сидить десь біля столу в гарній теплій хаті, ..а я, напрацювавшись за цілий день на полі, натомившись, що й ногами не здвигну, мушу, мов пес той, мерзнути на мокрій землі? Де ж правда?.. (Коцюб.)]. напрацьовувати, -цьовую, -цьбвуєш, папра* цювати, -цюю, -цюєш нарабатывать, нара- ббтать. напризволяще нар. без надзора; без пбмощи; на произвол судьбы [Коні йшли напризволяще (перекл. Бажана)]; покинути (залишити и т. л.) к о г 6 , щ о ~ще оставить (покинуть и т. п.) кого, что на произвбл судьбы; (человека — ещё) предоставить кого самому себе [Він їхав сам, а дружину — мою маму — і своїх дітей він покинув у місті напризволяще (Смол.); Догадались дівчата, засміялись Килині.. та й гайнули обидві до табору, а подругу покинули напризволяще (Головко); Кинута напризволяще молотарка ревла порожнім барабаном, все на ній трахкотіло (Гонч.)]. папрйкінцГ нар. в конце, под конец; (после всего— ещё) напоследок (разг.) [На суходолі грози найбільше бувають наприкінці дня (Трубл); Наприкінці косарі заграли на косах (Іван.)]. наприклад нар. например; разг. к примеру (сказать) [Любов: ..Чи ж не риск бути другом такого непевного, химерного створіння, як, наприклад, я? (Л. Укр.)]. наприкрятися -ряюся, -ряєшся, папрйкрп- тися, -рюся, -ришси обл. надоедать, надо- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)