Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нан 638 нап есть; (несоверш.— ещё) докучать; {утруждать) беспокоить, побеспокоить (кого) [Бог з вами! Я не приходжу до вас, щоби вам чим-небудь наприкрятися! (Фр.); По тяжкій боротьбі з собою я таки зважився ще раз наприкритися Вам (Фр.)]. папрнпчйтися, -джуся, -диіпся разг. надуться [Волька стояв на дощатому тротуарі, помахуючи рукою з клунком, наприндившись, понуривши голову,— справжній буйвол! (Ільч.)). наприсідки см. навприсідки. наприсканий напрысканный; надушенный [Наприскана найкращими духами, вона сиділа в тій же таки хаті сама (Шиян)]. Ср. наприскувати. наприскувати, -кую, -куєш, наприскати, -каю, -каєш разг. напрыскивать, напрыскать; (духами — обычно) душить, надушить. наприсядки см. навприсідки. напричуд см. напрочуд. напроваджувати, -джую, -джуеш, напровадити, -джу, -диш разг. наводить, навести [І тут йому щастило: очевидно, випадок напровадив його на один із центрів воскових покладів (Фр.)]. напровесні нар. в начале весны, ранней вес- нбй [Стежки ті цвітом замело, Де ти напровесні ходила (Дмитр.)]. напрокат нар. напрокат. ііапрокуднтн, -джу, -диш разг. напроказить, напроказничать; (сдополнением) натворить, обл. напрокудить. напролом нар. напролбм [Козак заліг за скакуном, Рейтари ринуть напролом. Стріляй, козаче!.. Внав один, А решта зникла між купин (Бажан); Весна, як завжди, почалась несподівано, Пішла по землі навпростець, напролом (Руденко)]. напропале нар. разг. напропалую [Знаю я, в яку церкву ти однесеш гроші: ти їх проп'єш в шинку, бо ти ж напропале гуляєш (Н.-Лев.)]. напророкувати, -кую, -куєш и напророчити, -рочу, -рочиш напророчить, предсказать; уст.у ирон. проречь [— Вража дівчино! — каже [Тиміш],— напророкувала мені лихо! (Вовч.)]. напророчений напрорбчепный, предсказанный. напророчити см. напророкувати. напросити -см. напрошувати. Напроситися см. напрошуватися. напростець см. павпростёць. напроти см. навпроти. напрохати см. напрохувати. напрохатися см. напрохуватися. напрохувати, -рохую, -рбхуєш, напрохати, -рохаю, -рохаєш напрашивать, напросить: см. ещё напрошувати. папрохуватися, -рохуюся, -рбхуєінся, па про х&тися, -рохаюся, -рохаошся напрашиваться, напроситься; см. егце напрошуватися. напрочуд, редк. напричуд, уст. напрочудо нар. удивительно, поразительно, изумительно; (реже) замечательно; разг. па диво, на редкость [Парк був молодий, але розрісся напрочуд гарно (Козач.); Та й сон же, сон, напричуд дивний, Мені приснився (Шевч.); Мороз був сильний, аж тріщав, сніг хрускав під чобітьми навдивовижу, напрочудо (Вовч.)]; ~д вдала картина удивительно (замечательно; на редкость) удачная картина; ~д гарний изумительно (поразительно) красивый; разг. [однб] загляденье, ~д просто удивительно просто. напрошкй обл. см. напрямки. напрошувати, -шую, -шуєш, напросити, -рошу, -росиш напрашивать, напросить (разг.), приглашать, пригласить; (собирать к себе — ещё) созывать, созвать [Напросила старців і вбогих (Н.-Лев.); Напросила [ївга) свашок, світилок, батьків., і всякого народу, якого треба на весілля (Квітка)]. напрошуватися, -шуюся, -шуєшся, напроситися, -рошуся, -росишся напрашиваться, напроситься; (навязываться фам.— еще) набиваться, набиться; обл. называться, назваться [Як побачать, що я можу без них обійтися, що маю своїх робітників, то тоді самі прийдуть, ще й напрошуватись будуть (Фр.); Мені здавалось, що вона напрошується на компліменти (Л Укр.)\ Напросилась [ївга] і сама тут сидіти з Левком (Квітка)]; ^тпся на грубість напрашиваться, напроситься на грубость. напруга 1) напряжение; разг. натуга [Нелюдська напруга нервів давалася взнаки, всім хотілося тільки одного — спочити (Собко); Третій музика — сурмач — працював най- щиріше. Чи то від спеки, чи з великої напруги — він був весь мокрий (Коцюб.)]; 2) спец. напряжение [Струм високої напруги йде на Правобережжя (Янов.)]. на пру гий обл. напряжённый; (о постоянном признаке) упругий. напруго нар. обл. 1) напряжённо; перен. настойчиво [Він казав мені так напруго йти спати в дідівській хаті (Фр.)]; 2) (быстро) стремительно [Вода напруго пішла (?дс.)]; 3) (неожиданно) внезапно; (о смерти — обычно) скоропостижно [На другий тиждень заслаб щось напруго й професор (Фр.)]. напружений 1) прич. напряжённый, напруженный, натуженный; взвинченный; ср напружувати; 2) прил. напряжённый; (о нервах — еще) взвинченный; (неестественный; недружелюбный — ещё) натянутый [На його міцних руках було видно ніби дротяні напружені жили (Н.-Лев.); Час спливав швидко у напруженій роботі (Собко), В купе всі спали. Так принаймні здалося йому [Федору Івановичу]. Але ось солдат, що досі сидів нерухомий в напруженій позі, стиха ворухнувсь (Головко); Не встиг я ще й озирнутися гаразд, як по моїх напружених нервах ударила хвиля рідних, близьких мені звуків (Коцюб.)]; ~на атмосфера перен. напряжённая [наткнутая; (сильнее) накалённая] атмосфера; ^ні віднбсинв натянутые (напряжённые) отношения; ^ыг манери принуждённые манеры; ^па тиша напряжённая тишина, ~па увага напряжённое (оживлённое) внимание. Ср. папружувати. напруженість, -ності напряжённость, взвинченность; еатялутооть [Всесвітня Рад? |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)