Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нар 643 пар наривати2, -ваю, -ваєш, нарвати, -рву, -рвёш (о ярме) обл. надевать, надеть (на волов), укреплять, укрепить (на дышло) [Ой ви, хлопці, ви, добрі молодці, Уставайте, вози мажте, ярма наривайте, Сірі воли запрягайте! (Чуб.)]. наривати3, -ваю, -ваєш, нарити, -рию, -рйсш (в земле и на земле) нарывать, нарыть [Клята свиня нарила на городі такого, що хоч плач! (Сл. Гр.)]. нариватися*, -вається страд, з. нарываться Ср. наривати3. нариватися2, -ваюся, -ваєшся, нарватися, -рвуся, -рвешся (на кого, на что) разг. фам. нарываться, нарваться [Ні, значить, і він [Матюха] то лише для них був «цар і бог». Не наривався ні на кого, а, бач, нарвався... (Головко)]. наривний м,°д. нарывный. наривний фарм. нарывной, ~пйіі пластир нарывной пластырь. наривник энт. нарывник. Нарйм (род. Нарйму — о реке, Нарйма — о городе) На рым. нарймський нарымский. Нарйн Нюьш. наринський нарынский.^ наринути, -не нахлынуть, понахлынуть (мног.) [Догадатись не трудно, на що натякає Мусій.. Спогади про події оті наринули на кожного (Головко)]. нарипатися, -паюся, -паєшся разг. находиться туда-сюда; (о дверях) наскрипёться [І коли ти вже нарипаєшся? То з хати, то в хату! (Сл. Гр.)] Нарипавшись у сінці з хати, Бажають двері відпочить (Гл.)]. нарис, ^су 1) набросок; 2) (форма произведения) бчерк [Ми починали разом: він —свою льотну службу, а я — писати нариси (Трубл.)]; ~си з істбрії народів С Р С Р бчерки по истории нарбдов СССР; 3) (описанир и руководство) уст. начертание; ~с геометрії начертание геометрии. нарисна геометрія начертательная геометрия. нарисований нарисбванный; (реже) рисбван- ный. нарисовець, -вця лит. очеркист [Кращі на- рисовці України наслідують горьківську традицію звеличення людей праці, творців комунізму (Літ. газ., 1951, VI)]. нарисовий очеркбвый. нарисовість, -вості лит. очеркйзм. нарисовський очеркистский. * нарисувати, -сую, -суєш нарисовать. нарити см. наривати3. нарйтники, -ків шлея [Свиня в наритниках — так вже й кінь' (Ном.)]\ пристало, як свині ^ки погов. пристало, как корове седло. нарихтувати, -хтую, -хтуєш разг. 1) приготовить; 2) (на что) нацелить, навести. нарівні нар. наравне; (одинаково с кем, с чем — еще) наряду; (на одной высоте — ещё) вровень, в уровень [Жінки Радянського Союзу нарівні з чоловіками рухають вперед науку, техніку і культуру (Рад. Укр.у 1948, І); Ми з татком в усьому ідем нарівні — Яв школі, а він за верстатом (Мур.)\ Нарівні з віїшом тьмяно біліли припорошені пилом розквітлі акації (Гонч.)]; ставити ^ні ко г б з ким ставить на одну доску кого с кем. нарівно нар. 1) поровну [Умовились [звірі] гуртом робити Облаву потайну, І хто добуде що —все нарівно ділити (Гл.)]\ 2) (одинаково) равно [Про любов і розлуку нарівно Просить серце солдата в бою (Мал.)]. нарід, -роду редк. надзбд. наріжний 1) угловой; разг. угольный [На чорній від втолоченої сажі землі вже стояли закопані три товсті наріжні стояни (Смол.)] Просуватись далі заважав наріжний будинок протилежного кварталу, що виходив фасадом на саме перехрестя (Гонч.)]', 2) (перен.: основной) книжн. краеугольный [..що розоряє селянина саме капіталізм, це — наріжне положення зовсім не народництва, а марксизму (Ленін)\ Учення про додаткову вартість є наріжний камінь економічної теорії Маркса (Ленін)]. наріжник 1) (на крыше) угол; угловбе стропило; угловой сноп; 2) (у строения) обл. угол [Мимоволі очі її зупинилися на афішах, якими обліплений був наріжник камениці (Фр.)]. наріжчик техн. резьборёз. наріз, -зу нарёз. нарізаний нарезанный; порезанный; набитый; напиленный [На скатертині лежить нарізаний хліб (Козач.)] Наприкінці дня нарізані дрова почали переносити з лісу на перегін (Войч.)]. Ср. нарізувати 1. нарізати, нарізати см. парїзувати. нарізатися см. нарізуватися. нарізка 1) нарезка [Але ж чутки отакі ходять — про землю, про нарізку (Головко)]; 2) техн. нарезка; (поверхность изделия — ещё) резьба [Юшко! Послідкуй, щоб усі гайки й болти з газовою нарізкою окремо, а... ті окремо (Ле)]. нарізний отдельный; (в официальном языке) раздельный; (несогласованный) разрбзнен- ный [Отож нарізними підемо ми шляхами, І тінь ненависті, що впала поміж нами, Хай упаде тепер на наших ворогів (перекл. Рильського)] Тихович не знав уже, ?як покласти кінець тій прикрій сцені, коли враз почув, що в юрмі починає притихати, а серед нарізних покликів молдуван співучий голос пана писаря бере гору над затихаючою бурею (Коцюб.)]] ~не проживання раздельное жительство. нарізний спец. нарезной [Хай токарний верстат У бригаді дівчат В новім ритмі шумить, Хай розмотує нить Із болванок стальних. Із болтів нарізних (Заб.)]. ітрізпість, -пості раздельность. Ср. нарізний. парізно нар. отдельно, пбрознь; разг. врозь; обл. рбзно; раздельно; разрбзненно; (в роз- ницу у мелкими частями) враздрббь [Йшли мовчки, самотні, немов стіною розділені. Навіть їх тіні нарізно пливли по дорозі' (Коцюб.)' Швидше ж ходім. Щоб не бути нарізно, дай мені руку твою (Сос.)]] ^ио від кбго, чбго отдельно1 от когб,•- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)