Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пар 645 пар роджених дітей (Куч.);* Ніхто не подолає у нас цієї сили, Народженої в ділі, змужнілої в бою (Важан)]; 2) (для чего, делать что) прич. рождённый [Лікар Остапчук не раз повторював, що він не народжений для бур (Гал.)]; 3) прил. редк. родной [Любий син червоноармієць! Не знаю вашого імені й чий ви, дорога моя радянська людино! А сином узиваю тому, що мого народженого сина вже немає живого (Янов.)]. народженик разг. рождённик. народжениця разг. рождённица. народження 1) рождение [Яка це радісна хвилина, Коли записує земля Народження громадянина! (Нех.)]; день ~^ня день рождения [І посадовила я тополю в день народження Кобзаря (Янов.)]; місце ~ня см. місце; 2) перен. рождение; на- рождение;^с/>. народжуватися 2. народжуваний 1) рождаемый; рождающийся; ср. народжувати 1 и народжуватися 1; 2) рождающийся; нарождающийся [Скільки разів зустрічав Петров'ранкову зорю в степу, скільки разів впивався цілющою прохолодою народжуваного дня (Ряб.)]; ер. народжуватися 2. народжуваність, -пості рождаемость, наро- ждаемость [Значним показником зростання матеріального добробуту нашого народу є збільшення народжуваності (Звіт ЦК КЩб)У XVII з.)]. народжування рождение. народжувати, -джую, -джуєш, народити, -роджу, -родиш 1) прям, рожать, родить; (в большом количестве — только соверш. разг., фам. — ещё) народить, нарожать [Половчиха.. боялася за Панаса. Вона його важко народжувала, і він їй став дорожчий (Янов.); Вона прагне бачити дітей, що їх народила і виплекала (Сміл.)]; як (в чому) мати ~дйла разг. как (в чём) мать родила; 2) перен. рождать, родить [У спеку, в сніг — не легко нам Нове народжувати місто (Нех.); Праця в ім'я миру і соціалізму народжує чудових героїв, новаторів виробництва (Рад. Укр., 1950у IX); Квітне багряно садок молодий, — Гілка розпукла народить плоди (Шпак)]. народжуватися, -джуюся, -джуєшся, народитися, -роджуся, -родишся 1) рождаться, родиться; (разг. и о мног.) нарождаться, народиться [Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 року в с Нагуєвичі, Дрогобицького повіту (Козл.)]; де ви ~дйлися? где вы родились?; ^дйтися на світ родиться (явиться, появиться), на свет, увидеть свет [їй так стало легко, гарно, наче вона вдруге на світ народилась (Н.-Лев.)]; місяць ~дйвся разг. месяц народился; 2) (перен. — возникать) рождаться, родиться; рит. нарождаться, народиться [Над селом у морозяному повітрі народжуються чарівні звуки (Янов.); В степу народжувалось місто — Його назвали містом Слави (Воронько)]. народити см. народжувати. народитися см. народжуватися. Народна Республіка Албанія Нарбдная Республика Албания. Народна Республіка Болгарія Нарбдная Республика Болгария. народний народный [Народне щастя і на- Їюдне горе Я намагався в слово перелить Рил.); Поїхав Роберт по шотландській землі Здіймати народне повстання (Л. Укр.); Напі театр став народним, його цікавлять насамперед іп°ї і проблеми, якими живе великий радянський народ (Корн.)]; ~ний с^д нарбдный суд. народник ист. народник [Народники не розуміли законів суспільного розвитку і вважали капіталізм в Росії «випадковим» явищем (Біогр. Леніна)]. народництво ист. народничество [Ідеалізація селянина та його общини — одна з неодмінних складових частин народництва.. (Ленін)]. народ ництвуючий ист. нарбдничествующий. народницький ист. нарбднический [Всі народницькі партії, аж до с.-р., завжди були дрібнобуржуазні.. (Ленін)]. народність, -носії народность [Всякий політично грамотний і художньо цінний переклад сприяє збагаченню літератури народностей СРСР (Мовозн., 1949, VII). Народність радянської літератури є однією з складових частин ленінського принципу партійності мистецтва (Літ. газ., 1948, IX)]. народію-визвольний народно-освободительный [Однією з найелавніших сторінок в історії українського народу була народно-визвольна війна ІН48 — 1654 років (Тези про 300-річчя)]. народногосподарський ж. народнохозяйственный [Вчені Радянської України розв'язали ряд проблем, що мають важливе наукове і народногосподарське значення (Резол, XVII з'їзду КП(б)У)]. народнопоетичний нарбдно-поэтический. народовець, -вця полит, народбвец. народбвий уст. нарбдный. народовладдя народовластие [..партія с.-д. ще у своїй програмі висловила непохитне переконання в необхідності повного народовладдя для дійсного задоволення назрілих потреб народних мас (Ленін)]. народоволець, -льця ист. народоволец. народоволка ист. народовблка. народовольський ист. народовольческий. народовольство ист. народовольчество. народознавець, -вця народовед. народознавство народоведение. народознавчий народо вёдческий. народолюбний народолюбйвый [Усе міняється, оновлюється, рветься, до світлої іде народолюбної доби (Тич.)]. народолюбство уст. народолюбне (уст.); любовь к народу, народничество [Народолюбство закликало у свій стан багато всякого люду (Мирн.)]. народонаселення народонаселение: народоправець, -вця ист. народопрёвец. народоправство уст. народоправство нароздріб нар. враздрббь. нарозмовлятися, -ляюся, -ляєшся разг. наговориться [3 ким люблюся, то й не наго- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)