Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нас 648 нас насаджувати**, -джую, -джуєш, насадити, -саджу, -садиш (на что-нибудь надевать, накреплятъ) насаживать, насадить [Сонце вже спустилося досить низько, коли почали насаджувати живців (перекл. з Федіна)', Дід ясно відчув усю важливість моменту. Він витяг окуляри в залізній оправі і поважно насадив їх на носа (Собко)]. насаджуватися, -джуеться 1) насаживаться [У місті Лисогорську мало не щороку насаджується міський парк (Вишня)]; ер. насаджувати!; 2) насаждаться; ср. насаджувати*; 3) насаживаться; ср. насаджу. вати8. насаджувач книжн. насадитель. насаджувачка книжн. насадйтельница. насадитель, -теля книжн. насадитель. насадителька книжн. насадйтельница. насадит иі см. насаджувати*. насади тиа см. насаджуватиа. насадити3 см. насаджувати». насадити*, -саджу, -садиш и насаджати, -джаю, -джаєш и разг. насадовити, -дов- лю, -дбвпш разг. насадить, насажать [Він, швидко поробивши човни, На синє море поспускав, Троянців насаджавши повні (Котл.)\ Насадовила гостей, що сісти не можна (Сл. Гр.)]. Н&садка1 (часть прибора, инструмента и пр.) насбдка [Зерносховища обов'язково повинні мати витяжні вентиляційні труби з жалюзійною насадкою (Колг. вироби, енцикл.)] Насадка2 (действие) насадка. насадовити см. насадити*. насадок, -дка гидр. насбдок. насаждати см. насаджувати2. насаждатися, -дається насаждаться. населений населенный. насалювати, -люю, -люєш, нас&лити, -лю, -лиш насаливать, салить, насалить [Губи насалить (Ном.)\. насолюватися, -люється насаливаться, салиться. насамкінець нар. напоследок; в конце концов. Насамперед нар. прежде всегб, раньше всего; в первую бчередь; разг. первым делом, в первую гблову, пёрво-на"перво [Відстаючі колгоспи потребують насамперед хороших організаторів (Хрущов)]. насандалювати, -люю, -люєш, насандалити, -лю, -лиш насандаливать, насандалить. насандалюватися, -лююся, -люєшся насандаливаться. насахарюватн, -рюю, -рюєш, пасахарйтп, -сахарю, -сахарйш насахаривать, насахарить. нас&харюватися, -рюється насахариваться. насварити, -варю, -вариш (на кого, кого) разг. поругать (кого), побранить (кого); (предупредить с угрозой) пригрозить (кому), (жестом) погрозить (кому) [На щастя, мама вийшли були до города, а то ! би, певно, були насварили на мене, нащо .беру такий великий кусень хліба (Фр.); І Війт насварив на мене (Федьк.); Його лиш цікавили такі події, при яких можна би когось насварити (Март.)]. насваритися, -варюся, -варишся разг. 1) (на кбго) рассердиться (на_ когб);^ (предупредить с угрозой) пригрозить (ком^)і (жестом) погрозить (кому) [Пан нічого не може порадить, та ще й насварився на неї і на служницю, нащо впустила (Л. Укр.у, Созінов, який добре знав, чому насправді попав кулеметник в обоз, вийшов з-за дерева і насварився пальцем на зніяковілого оповідача (Ст.)]; 2) (о взаимном действии) нассо- риться; наругаться. насвердлити, -лю, -лиш набуравить. насвистати -вищу, -вйщеш разг. насвистать. насвистатися, -вищуся, -вйщешся разг. насвистаться [На ледаче лоша не насвищешся (приказка)]. насвистування насвистывание [— Татку! — тривожно обернулась Натела до батька, зачувши знайоме його насвистування десь угорі (Гонч.)]. насвистувати, -стую, -стуєш насвистывать [Чіпка., якийсь веселий, радий. Знай, насвистує крізь зуби веселу пісню, подих, куючи люльку (Мирн.)]. паселений прич., прил. населённый; (в значении прил. — ещё) обитаемый; г-шій острів обитаемый (населённый) бстров; ^пий пункт населённый пункт [В населених пунктах стало дедалі більше зустрічатися біженців з Будапешта (Гонч.)]. населеність, -ності 1) обитаемость; 2) (густота населения) населённость. населепня 1) (люди) население; (о жителях целой страны — ещё) народонаселение [Величезну масу населення Росії становлять селяни і робітники (Ленін)]; 2) (действие) население. населити см. населяти. населитися см. населятися. населяння население. населяти, -ляю, -ляєш, населити, -селю, -селиш населять, населить [Двісті тисяч слов'ян, серед яких більше чверті українців, населяють Бразілію (Рад. Укр., 1954, І)]. населятися, -ляється, населитися, -селиться населяться, населиться. насельник редк. обитатель; уст. насельник. насельниця обитательница; насёльница. Ср. насельник. насеред (кбго, чого) предл. разг. 1) (на вопрос где) посреди, посереди (разг.), посередине, посредине [За селом Тухлею, зараз же близ водопаду, стояла насеред поля величезна липа (Фр.); Човни перестали спускатися вниз, стали насеред ріки (Ле)]\ 2) (на вопрос куда) на середину; уст. на средину [Як муха, крутнулася Христя і одскочила аж насеред кухні (Мирн.); Роман вийшов насеред класу (Вас.)]. наейджеиий прич., прил. насиженный [Що тепер робити? з чого його почати, щоб насидЖених місць не втеряти? (Мирн.)]. насйджувапня с.-х. насиживание. насиджувати, -джую, -джуєш, насидіти, -джу, -диш насиживать, насидеть. пасйдітися, -джуся, -дитея разг. насидеться. насилати, -лаю, -лаєш, наслати (нашли, нашлеш) насылать, наслать [Тільки ніч покриє всі дороги, віла йде попід темничні мури, напускає, туману на варту, насилає |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)