нас 649 нас сон твердий на неї (Л. Укр.)\ Наслав Аллах на мою бідну голову думи (Коцюб.)]. насилля насилие [На тілі його не було ніяких найменших слідів насилля (Фр.); Обурена совість народу не може мовчати! І проти насилля встають мільйони (Нагн.)]. насилу нар. 1) насилу, едва, еле; (иногда) с усилием, с трудом [Маруся: Насилу знайшла; ось і мед, і сир, і сметана... (Стар.); У Прокопа пожар, все в Прокопа згоріло, Насилу виніс сам з огню з душею тіло!.. (Боров.); Мавка насилу, мов борючися з тяжкою зморою: Сон мене змагає... Зимовий сон... (Л. Укр.)]; 2) (про- тив воли) обл. насильно, силой [Пані Олімпія посадила його майже насилу на кріслі коло себе (Фр.)]; 3) (восклицание, выражающее удовлетворение) разг. насилу, наконец-то [Одарка: ..Насилу! І де ти вієшся? (Тоб.)]. насилування насилование. насилувати, -лую, -луєш насиловать [..буржуазія завжди лицемірила, називаючи «демократією» формальну рівність, а на ділі насилуючи оідноту, трудящих.. (Ленін)]. насильний насильственный [Генерал давай їх [селян] утішати, щ0 тепЄр вони йому непотрібні, що він їх не буде насильною роботою морити—на панщину ганяти... (Мирн.)]. насильник насильник. насильницькії нар. насильнически; насильственно. Ср. насильницький. насильницький насильнический; (осуществлённый путем насилия — ещё) насильственный [В Росії на нас насунувся голод, загострений тим, що насильницький мир відняв у Росії найбільш хлібні, найбільш родючі губернії.. (Ленін)]. насйльничати, -чаю; -чаєш насильничать. насйльниче нар. насильнически; насильственно. Ср. насильницький. насильно нар. насильно, силой; насильственно [Насильно милий не будеш, говорить російське прислів'я (Ленін); На неї кинулись, мов звірі, Насильно їй заткали рот (Фр.)]. насйльствений насильственный [Радянський народ ніколи не визнавав насильствено- го загарбання західноукраїнських земель (Вісник АН УРСР, 1953, 11)]; —ний переворот насильственный переворот. насйльствепо нар. насильственно [Вождь Комуністичної партії, протягом багатьох років насильствено відірваний від своєї країни, повертався на Батьківщину, щоб безпосередньо очолити боротьбу робітників і селян за перемогу соціалістичної революції (Біогр. Леніна)]. насильство насилие [..вся історія капіталу є історія насильства і грабежу, крові і бруду (Ленін)]; робити (чинити) —во делать (совершать) насилие, насильничать. насинювати, -пюю, -нюєш, насинити, -синю, -сйниш пасйнивать, насинить. насинюватися, -нюється насиниваться. иасип, -пу насыпь [Стежка звивалась у високій траві попід насипом (Гонч.)]. насипальник спец. насыпальщик, насыпщик. насипальниця спец. насыпальщица, насыпщица [— Чого ви мовчите, дівчата? — звернулася Світлана до насипальниць коло вагонеток (Янов.)]. насипаний 1) насыпанный [Коли розвидняється, на галяві стає видко великий пеньок.., а недалечко від нього недавно насипану, що не порослу моріжком могилу (Л. Укр.)]; 2) налитый; разлитый. Ср. насипати* 1—2. \ насипання насыпание, насыпка [Усі процеси роботи були механізовані: подача снопів у барабан, транспортування соломи й полови, насипання зерна в кузов автомашини (Минко)]. насипати1, -паю, -паєш, пасйпати, -плю, -плеш (накладывать что куда; наполнять что чем) 1) насыпать, насыпать [Руйнують мури; срібло, злото Несуть шапками козаки 1 насипають байдаки (Шевч.); Високу могилу в полі насипали, в ній же навіки братів поховали (Тич.); Заможний чоловік насипав на рядні Чимало Перлів просушити, Бо в скрині почали жовтіти (Гл.)]\ 2) (о жидкой пище и напитках) разг. наливать, налить; (раздавать) разливать, разлить [I він одніс горнятко на стіл та насипав в миску юшки (Коцюб.); Брати! Вина! Вина мені насипте! (Бажан)]. насипати2, -паю, -паєш, паспати, -плю, -пйш (во время сна) разг. насыпать, наспать. пасипатися1, -пається, насипатися, -плеться 1) насыпаться, насыпаться; 2) страд, з. (не- соверш.) насыпаться; наливаться; разливать» ся; ср. насипати1 1—2. насипатися2, -паюся, -паєшся, наспатися, -плюся, -пйшся (спать вдоволь) разг. насыпаться, наспаться. насипка (нижняя) наволока, (нижняя) наволочка; обл. насыпка. насипка насыпка. насипний насыпной, насипом нар. без упакбвки; спец. насыпью [Насипали віз насипом (Сл. Гр.); Слідом за козаками рипіла гарба, на якій стояла куфа горілки, лежали насипом бублики, впереміж з таранею і ячними горішками (Панч)]. насисати, -саю, -саєш, пассати, -ссу, -ссеш насасывать, насосать [Що то ти поробив з тими п'явками людськими?.. Що??. З ситих, повних, що, обпившись крові, тихо доживали віку, ти поробив знову голодних: ти видавив з них кров, котру вони за свій довгий вік нассали... (Мирн.)]. насисатися, -саюся, -саєшся, нассатися, -ссуся, -ссёшся насасываться, насосаться; (перен. — обычно) впитывать в себя, впитать в себя [Він, бачилось, бажав усім своїм єством нассатися тої краси, свіжості та живучої сили, якою тут дихала вся природа (Фр.)]. , , , насит:, до ~ситу до насыщения, донлта; наїстися до ^/ситу наесться до насыщения (досыта). наситити см. насищати. наситити см. насичувати. насититися см. насищатися.
|