Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нас 650 нас насититися см. насичуватися. пас пхати, -сихає, насохнути, -не насыхать, насохнуть. паеичати см. насичувати. насичений 1) прич. насыщенный; напитанный, пропитанный [Чисте, свіже повітря насичене було пахощами липового цвіту (Фр.)\ Земля тут так насичена водою, що де не станеш — там і хлющить з-під чобота (Шиян); Околишня тиша була насичена тривогою, жахом навіть, тепле повітря мовчало, як залякана дитина (Коцюб. )]; ер. насичувати 1; 2) прич., прил. хим. насыщенный [Необхідна для вулканізації температура забезпечується сухою насиченою парою, що надходить з казана- пароутворювача (Колг. вироби, енцикл.)]; ^пий розчин насыщенный раствор. насиченість, -пості насыщенность. насичення 1) насыщение; пропитывание; техн. пропитка; 2) насыщение. Ср. насичувати 1—2. пасйчуваність, -пості хим. насыщаемость. насичування 1) насыщение; напйтывание; пропитывание; техн. пропитка; 2) насыщение. Ср. насичувати 1—2. насичувати, -чую, -чуєш и уст. насичати, *чаю, -чаєш, наситити, -сичу, -сиїйш 1) насыщать, насытить; (увлажнять — ещё) напитывать, напитать; (смачивать насквозь; наполнять собой — о запахе и т. п. — ещё) пропитывать, пропитать [Теплий відпар свіжої ріллі насичував повітря (Кач.); Тільки на базі високорозвинутої важкої індустрії можна в наростаючих темпах насичувати сільське господарство сучасною технікою (Хрущов); Він ще сильніш відчув ці дні, Як зводиться й росте стеблина, Як дзвонить вітер вдалині, Як грунт насичує росина (Шпак); Ряди стоптаних капцанів, полишених біля порога, насича- ли повітря їдким запахом поту (Коцюб.); Шухляди йоіо стола виповнені були паперами з синіми рядками й наситили хатнє повітря специфічним запахом (Коцюб.)]; 2) (несоверги. только насичувати) хим. насыщать, насытить. насичуватися, -чуюся, -чуєшся, насититися, -сичуся, -ситйшея 1) насыщать'я, насытиться; напитываться, напитаться; пропитываться, пропитаться [Сухе повітря поступово насичувалося вологою, холонуло (перекл. а Первенцева)]; 2) насыщаться, насытиться. Ср. насичувати 1—2. насищання насыщение. насищати, -щаю, -щаєш, наситити, -сичу, -ситиш насыщать, насытить [Дірявого мішка не наситиш (Ном.)]. насищатися, -щаюся, -щаєшся, насититися, -ейчуся, -сйтишся насыщаться, насытиться [Не може [Емопе] одірвати очей від дивовижного видовиська, не може насититися ним... (Коцюб.)]. 7 насищений насыщенный. наейщепня насыщение. насівати, -ваю, -васш, насіяти, -сію, -сієш насевать, насеивать, насеять [По обіді Кайдашиха загадала повістці насіяти борошна, а потім вчинить діжу (Н.-Лев.); Давно колись весела воля, Гуляючи посеред поля, Насіяла Васильків цілий лан насікатися, -вається, насіятися, -сіється на севаться насеиваться, насёяться [Пахучая Фіалка розцвіла І зьс емшла свій куточок. Де взявсь Бур'ян, насіявся кругом І квітку бідную понівечив він дуже (Гл.)]. насідати1, -дає (несоверш. и соверш.), насісти (насяде) (соверш.) (занимать место, помещаться) насаживаться, насесть [Та до його сизокрилі орли налітали, в головах насідали (К С, 1882, XII — Сл. Гр.); Куди оце летять з оселі Горобці? Дивлюсь, у сад побрались молодці. На Вишеньці їх геть-то насідало (Греб.); Де взялися й санчата. Витягли дяка з шинку надвір, запрягли; насідало молодиць повнісінькі санчата, ще й зверху (Мирн.)]. насідати2, -даю, -даєш (несоверш.), насісти (насяду, насядеш) (налегать и т. п.) 1) наседать, насесть [Ворог насідав з-за річки (Козач.); Як скочить Лев — аж диба стала грива... На Вовка бідного насів — Давив його, крутив... (Гл.); Як дізнавсь його батько, який зміст п'єси, так і насів на Османа (Коцюб.); Переїхали [партизани] Дніпро й попливли єриками, у плавнях комарі насіли цілою хмарою (Янов.); Захар би давно сплатив [недоїмки], та біда насіла: восени кінь здох, заробітку нема (Горд.); — Авжеж, ідіть усі гуртом та насядьте на неї, то вона й признається, де старців водила, — намовляла Параска (Н.-Лев.)]; 2) (кого) разг. притеснять, притеснить, утеснять, утеснить [Василь: ..Один одного їсть, один одного насідає... Гірко, противно робиться на те дивитись!.. (Мирн.)]. насідатися, -даюся, -даєшся разг. нападіть; приставать [Чого ти насідаєшся на мене? (Сл. Гр.)]. насідок, -дка насиженное яицб; разг. насе- дыш; (зародыш) ыасёд. насікальник спец. насекальщик. насікальниця спец. насекальщица. насікання насекание, насечка. насікати, -каю, -каєш, пасікти, -січу, -січеш насекать, насечь; (соверш. — побить — еще) нахлестать [Обличчя в нього червоне, пашить вогнем: так насічуть його вітер і сніг (Трубл.)]. насікатися, -кається насекаться. насікти см. насікати. насінина 1) бот. семя, семечко [У плоді яблуні може бути десять і більше насінин (Бот. ж., 1953, X, 3)]; 2) (зерно подсолнуха) семечко [Раз по раз насінину за насіниною вона одно кидала у рот і, як миша, трощила своїми дрібними зубами (Мирн.)]. насіннєвий бот., с.-х. семенной [Опівдні Єрофой Кузьмич привіз кілька мішків насіннєвого зерна (перекл. з Бубеннова)]] ^-»і?ий фонд семеинбй фонд. па"ііііієпбл с.-х. семеновод. насіннєносець, -сця бот. семянбсец. насіпнєочйспйи, пасіпнєочйщувалміии с.-х. семоочистительный [Насіння всіх овочевих культур після обмолоту очищають, сорту |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)