Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нас 651 пас ють на спеціальних насіннєочисних машинах і додатково просушують (Коле, вироби, енциклі)]. насіннєпровід, -вода с.-х. семяпровод [Робочими частинами сівалки є висівні апа- . рати, насіннєпроводи і сошники (Колг. вироби, енцикл.)]. насіннєсушарка с.-х. семеносушйлка. насіннєсховище с.-х. семенохранилище. насінний бот., с.-х. семенной [Насінна ділянка — це постійна частина земельної площі, яка виділяється в кожному полі сівозміни (Колг. вироби. енцикл.)]] ^ішіі провід с.-х. семяпровод, ~на ніжка бот. семяножка; <^*ний фонд с.-х. семенной фонд, семфонд [Організована робота по утворенню і підготовці насінних фондів (Рад. Укр., 1948, І)]. насінник 1) бот., с.-х. семенник [Жовтавими опрівками-цятками плавали на зеленому фоні [тютюнів] вершечки насінників (Десн.)] Площа насінників трав на Україні збільшилася на сотні тисяч гектарів (Рад. Укр., 1951, VI)]] 2) (специалист) с.-х. семеновод. пасінниковий бот., с.-х. семенниковый. насінництво с.-х. семеноводство [В боротьбі за високі врожаї велику роль відіграє сортове насінництво (Рад. Укр., 1949, II)]. насінницький с.-х. семеноводческий [Насінницькі господарства організовані в кращих, найбільш оснащених колгоспах, а також радгоспах (Колг. вироби, еицикл.)]; кіснії радгбсп, колгосп семенной (семеноводческий) совхоз, колхоз. насіння 1) собир. бот., с.-х. семена, (реже) семя; (в плоде растения — еще) семечки ІСівбу озимих на всій площі проведено сортовим насінням (Рад. Укр., 1950, IX)] Виявлення внутрішньої інфекції насіння має особливо важливе значення при розробці методів боротьби з нею (Мікр. ж., 1949 XI, 2I;залишйти (лишити) н а ~пя оставить на1 семя (семена); (пе- реи. — ещё) на развод [[Андрій] поглядав на ґуральню. Його дратувало, що вона ще стоїть, гордо підійма комин і буха безжурно димом, наче сміється. — Пан втік, а панича Льольо на насіння лишили (Коцюб.)]] прбвід для ~пя семяпровод; 2) (отдельное зерно) семя; (в плоде растения — ещё) семечко [Нудна тривога, мов дерево з насіння, росла в Маланчиній душі (Коцюб.)]] яке коріння, таке і ^>ня поел см. корїнпя 1; 3) переи. семя (ед ч.), семена (ми. ч.)] *^ня розбрату семена раздора; 4) (зёрна подсолнечника, употребляемые как лакомство) семечки; разг. подсолнухи [Насіння лускали дів-^ чата, звучав' так повно їхній сміх... (Сое.)]. насіннячко уменъги., ласк, от насіння [Під віконцями на сонці, у весняному саду, у земельку, як в постельку, я насіннячко кладу (Забіла)] Три курки, підстрибуючи, метляючи безпомічно крилами, нашвидку дзьобали якесь насіннячко з кулів (Коп.)] насісти1 см. насідати1. насісти2 см. насідати2. насічений насечённый; нахлёстанный [Обличчя бійців, блискучі, вмиті, насічені дощами, здавалось, були весь час злегка осяяні звідкись невидимим сонцем (Гонч.)]. Ср. насікати. насічення насечка. насічка1 (нарезанное, насечённое место; узор) насечка; (на жёрнове — ещё) накбвка (спец,) [Хлопець у тільняшці втикає капсулі в круглі з великими насічками гранати (пе- рекл. з В. Некрасова)] На столах лежали мушкети, коштовні шаблі, пістолі з срібною насічкою (Панч)]. насічка2 (действие) насечка. насіяти см. насівати. насіятися см. насіватися. наскакати см. наскакувати1. наскакатися, -скачуся, -скачешся разг на* прыгаться, наскакаться. наскакувати1, -скакую, -скакуєш, наскакати,, -скачу, -скачеш (скача, прибыть) разг. наскакивать, наскакать [Аби болото, а жаби наскачуть (Ном.)]. , наскакувати2, -скакую, -скакуєш, наскочити, -чу, -чиш (наталкиваться; нападать) на-, скакивать, наскочить, (наталкиваться с разбега — ещё) набегать, набежать, налетать, налететь; (на что-нибудь неприятное перен. разг. — ещё) нарываться, нарваться; (только соверш. — неожиданно появиться — ещё) нагрянуть (разг.) [Розгойдане море, вже брудне і темне, наскакувало на берег (Коцюб.)] — Мовчи! — писнула пані, на- скануючи (Вовч.)] Наскочить бувало [лев] на табун диких свиней і всіх подушить (народна казка)] 3 розгону Черниш наскочив на якогось пластун а-бійця (Гонч.)] Щоб не наскочити на лайку, Я розкажу вам байку (Гл.)]] ~^чила коса на камінь погов. нашла коса на камень. наскандалити, -лю, -лиш разг. наскандалить [Ото як гості повтікали, Мишко побачив, що дарма В чужому домі наскандалив (Воскр!)]. наскаржитися, -жуся, -жишся нажаловаться наскидати, -даю, -даєш набросать, накидать [Побачили ті, що на могилі гроші, дзсь, певне, недурно їх люди наскидали, поклали й свою частину до купи (Коцюб.)]. наскитатися, -китаюся, -китаєшся редк. наскитаться [Я ж уже нагорювалась і наскиталась із тобою (Мил. — Сл. Гр.)]. паскільки нар. насколько; уст. сколь [Вона почала придивлятися до нього, наскільки це було в її змозі (Коцюб.)] Наскільки міг Черниш зрозуміти, цей рудий сержант відбував службу в 1941 році саме тут, на кордоні (Гонч.)]] г^ки я розумію насколько (сколько) я понимаю, по моем^ разумению; ^ки — настільки насколько — иастблько. наскіпати, -паю, -паєш нащепать [Наскіпав- ши трісочок, на задньому театральному дворищі грів собі в.. чайнику води, якою й запивав свій традиційний сніданок (Смол.)]. наскіпуватися, -пуюся, -пуєшся и (реже) наскіпатися, -паюся, -паєшся, иаскїпа» тися, : паюся, -паєшся разг. набрасываться, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)