Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нас 654 пас дить на нього, як він помаленьку лізе, а далі давай над ним насміхатися (Фр.)і Насміхався кулик з болота та й сам туди заліз (прислів'я); Ярина: Що ж це ви насміхаєтесь наді мною? (Еорн.); Летить [Вітер], гуде, свище, Снігом хати обкидає, З людей'насміхає (Тич.)]. насмічувати, -чую, -чуєш, насмітити, -мічу, -мітиш насаривать, насорить; (соверги. разг.— ещё) намусорить [[Кайдашиха] крикнула на Мотрю: —- Візьми ж віник та підмети, коли насмітила своїм борщем серед хати (Н.-Лев.)]. насмішити, -ту, -шйш насмешить [Надумалось воно [Ягня] все стадо насмішити: У вовчу шкуру одяглось І ну скакать, аукать і страшити (Гл.); Н є ч и п і р: Не слід ніколи спішити, Щоб людей не насмішити (Кроп.)]; поспішиш — людей ~пійііі погов. поспешишь — людей насмешишь. насмішка 1) насмешка [Мені здалося, що в її очах була і насмішка (Донч.); Не пущу я, дитя моє, В ліски по горішки, Бо вже мені - надоїли Хлоп'ячі насмішки! (народна пісня)]; 2): ~кп разг. смех, шутки [Уже минаються дівоцькі насмішки (Чуб.)]. насмішкуватий насмешливый [Скрізь було чути його голос, то жартівливий і насмішкуватий, то причепливий, незадоволений з якогось непорядку (Шер.)]. насмішкуватість, -тості насмешливость [З Сомкового обличчя зникла насмішкуватість (Панч)]. насмішкувато нар. насмешливо [— Оце! Як коржа, так коржа! Як спечемо, то й дамо!— сказав насмішкувато отаман і тими словами роздратував Миколу (Н.-Лев.)]. насмішник насмешник; разг. пересмешник [Прийшов Макар, митець на всякі вигадки, цікавий оповідач і великий насмішник (Вас); 3 насмішки люди бувають, а насмішникам очі вилазять (приказка)]. насмішниця насмешница; пересмешница. Ср. насмішник. насміятися, -міюся, -мієшся 1) (з кбго, з чого, редк. над ким, пад чим) насмеяться (над кем, над чем), посмеяться (над кем, над чем) [Насміялась титарівна 3 бідного Микити (Шевч.)]; 2) (вдоволь) разг. насмеяться (только без дополнения); посмеяться (над кем, над чем и без дополнения), насмоктати см. насмоктувати. Насмоктатися см. насмоктуватися. насмоктувати, -ктую, -ктуєш, насмоктати, -мокчу, -мбкчеш насасывать, насосать. насмоктуватися, -ктуюся, -ктуєшся, насмоктатися, -мокчуся, -мбкчешся 1) насасываться, насосаться; 2) (напиваться) фам. нагружаться, нагрузиться, насандаливаться, на- сандалиться; (соверш. — ещё) нализаться, насосаться, насандалить нос. насмолювати, -люю, -люєш, насмолити, -молю, -молиш насмаливать, насмолить [Насмолив коси шевською смолою (Рудч.)]. наснага воодушевление; подъём; зарядка; сила [Цвітіння рослин надавало мені особливої творчої наснаги (Ле); Кожна тут за - двох робила, Бо в гурті наснага й сила (Воскр.); Чисте морозне повітря немов наливає наснагою все тіло (Донч.)]. паспажеїшй воодушевлённый, наполненный, насыщенный, заряженный, заряжённый [Ноги ступають легко, тіло наснажене бадьорою силою (Гонч.); Картини природи в нього — лаконічні, емоційно наснажені (Літ. газ., 1950, IX)]. Ср. наснажувати. наснажувати, -жую, -жуєш, наснажити, -жу, -жиш воодушевлять, воодушевить, (с указанием чем — ещё) наполнять, наполнить, насыщать, насытить, заряжать, зарядить [Цілий вік віддав він слову, що наснажує в бою! (Тер.); Дмитро зараз, відчув, якою силою наснажує партія своїх синів (Ст.); Ця історична перемога наснажила всіх (Шер.)]. наснитися, -пюся, -нйінся разг. присниться [Наснилось мені — прийшла подруга мого найпершого гуляння, промовила до мене слово (Вас); Мені наснилися гаї у рясті (Ст.)]. пасобачитися, -чуся, -чншся фам. насобачиться [— Тихше, — просить співрозмовників господарка, — він по-нашому на- собачився, не дай бог, підслухає... (Янов.)]. насовувати1, -совую, -совуєш (накладывать) насовывать; разг. напихивать. насовувати2 см. насувати. насовуватися1, -совується страд, з. насбвы- ваться; напихиваться. Ср. насовувати1. пасовуватися2 см. насуватися. пасблепии насбленный. насолити см. насолювати. пасолода наслаждение; (о более сильном ощущении) блаженство, упоение (с оттенком— восторг), нега (уст.); уст., поэз. услада; (только с указанием чего) сладость; разг. редк. сласть [Я стояв над морем і з насолодою дихав морським солоним повітрям (Трубл.); З якою насолодою побив би він його (Коцюб.); Потомлені бійці з насолодою простяглися на теплій землі (Панч); Прийшов додому. Сів. Чекаю І насолоду п'ю до дна (Сос); На жаль, йому не довелося звідати до кінця всю насолоду чарівних пригод (Кач.)]; зазнавати, зазнати ^ди испытывать, испытать блаженство; см. ещё зазнавати; зривати квіти ~дп ирон. срывать цветы удовольствия. пасолоджувати, -джую, -джуєш, насолодити, -джу, -диш разг. наслащивать, насластить. насолоджуватися, -джуюся, -джуєшся, насолодитися, -джуся, -дйшся наслаждаться, насладиться [Мовчанка завжди властива людям, які, пройшовши довгий, важкий шлях, зрештою мають короткий спочинок, яким вони неквапно насолоджуються (Риб.); Цукру-меду як нап'юся, не насолоджуся (Етн. зб.)]. насолодити1, -джу, -диш спец, насолодить. пасолодйти2 см. насолоджувати. насолодитися см. насолоджуватися. насолодиш! поэз. усладительный. пасблювати, -люю, -люєш, насолити, -солю, -солиш насаливать, насолить [Павлов- ський обіцяв за тиждень насолити рибп |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)