нас 655 нас кілька тонн (Верш.); Чим більше насолить сусіду, як не язиком? (приказка)]. насолюватися, -люється насаливаться. насоружати, -жаю, -жаєш обл. восстанавливать, настраивать [Недоросток: і Марту будеш проти мене насоружати? Будеш намовляти, щоб не любила мене та кидала? Добра сестра! (Вас.)]. пасбе насбе [Удень і вночі працювали потужні насоси (Рад. Ук^., 1946, УУ, Яшко обернувся розчарований, згнічений, готовий хоч на страту. — Насоса... забув (Гонч.)]. пасбена 1) прил. см. насосний; 2) (род. па- ебеної) сущ. техн. насбеная [Сьогодні ще насосна мовчить, жодної людини не видно біля неї, а завтра вранці розмірено заб'ється її серце — два мотори ' (Збан.)]. насосний техн. насосный; ~на станція насосная станция [Гребля, шлюзи, насосні станції, нове місто дніпровських енергетиків зростуть в районі Каховки (Літ. газ., 1950, IX)]. пасохнути см. насихати. пасочйтися, -чйться насочиться. наспасати, -саю, -с?єш (произвести потраву) натравить. наспати см. пасипати2. наспатися см. насипатися2. пасперечатися, -чаюся, -чаєгася разг. наспориться. наспинник воен. ист. наспинник. наспиртовувати, -ртовую, -ртбвуєш, наспиртувати, -ртую, -ртуєш наспиртовывать, наспиртовать. наспиртовуватися, -ртбвуюся, -ртбвуєшся, наспиртуватися, -ртуюся, -ртуєшся наспир- тбвьтваться, наспиртоваться. наспиртувати см. наспиртовувати. наспиртуватися см. наспиртовуватися. наспів, -ву напев [Яшко аж зупинився 1, жадібний, прислухався. Та слів не міг розібрати. А наспів схопив (Головко)]. наспіваний напетый [І здавалося йому [Франкові], коли б раптом обірвався ланцюг і в душі його не лишилося більш готових, наспіваних сонетів, він би й на мить не спинився, а творив би їх з незнаною ще до цього йому силою (Сміл.)]. наспівання назревание. наспівати1, -ваю, -ваєга, паспїти, -пїю, -пієїп и обл. паспінути, -ну, -пеш 1) (о ра стениях) созревать, созреть [Полунищ вже наспіли (Харък. у. — С л. Г р.); Хай трава наросте, наспіє соковита паша (Горд.)]; 2) (о времени) наставать, настать; (об определённом моменте разг. — ешё) приспевать, приспеть [Він казав, що наспіває час Для шляхти цілої, а не лише Добжина, Що гуртуватися велика є причина (перекл. Рильського), Наспів, нарешті, довгожданий день (Гал.); Все, що забрав наш лютий ворог Щоб повернути, час наспів (Інтерна- 1 иіона.і)]; ~пїє орати разг. придёт (приспеет) время пахать, приспеет пбхота; 3) (только соверш.: явиться вовремя) подоспеть [Опівночі наспів і зять Рад зі вілл з невеликим збройним почтом (Ле), Раненько вийду, на обід наспіну , (Мирн.)\\ 4) (догонять и т. п.) обл. настигать, настичь, настигнуть [Тут їх доля зла наспіла(Котл.)]. паспівати2 см. наспівувати1. наспіватися, -вбюся, -ваєіпся равг. напеться [Наспівавшись і натанцювавшись, кинулись до їжі (Н.Лев.)]. наспівний нанёвный. наспівність, -ності напевность. наспівувати1, -півую, пївуеіп, наспівати, -ваю, -вбєт напевать, напеть [Знову сплинув мовчазний місяць.., дивиться, що наспівали цієї весни солов'ї на Ордівці (Вас.)]. наспівувати2, -пївую, -півуєш (петь вполголоса) напевать [Щось весело на співу рал л на веранді Оксана і Галя (Минко)]. наспівуватися, -пївуеться напеваться. наспід нар. вниз, на самый низ, на дно [Сховала в скриню аж наспід (Сл. Гр.)\ Тоді я. мати, приїду до вас, Як павине пір'я наспід потоне (Чуб.); Вип'ємо, каже, Нп- каноровичу, за найшвидше розгортання подій: нехай загарбпики ляжуть наспід, э наше щоб було згори! (Янов.)]. наспіл нар. йсполу [Візьмеш усе мов поле наспіл: собі забереш половину хліба, а половину звезеш в мій тік (Н.-Лев.)]. наспілий назревший. наспінути, наспіти см. наспівати1. наспіх нар. наспех [По всіх кишенях його були такі написані наспіх папірці (Ільч.); —Ой чула, чула,—наспіх почала вона розповідати йому те, що почула від Кундсля (Коал.)]. насподі 1) нар. вниоу, на ебмом низ^, наниз^ (разг.), под низбм, на дне; 2) предл. внизу 'чего). наспбрптися, -рюся. -ришся разг. яаепбрить- ся. наспотикатися, -к&юся, -каєшся разг. на- спотьткаться [Я по чужи.. нивах наспоти- калась (Мил — Сл. Гр.)]. насправді нар. на са*мом деле, в действительности; разг на дбле; книжн. по с^ти дела [На вигляд йому значно менше років, ніж насправді (Коп.); Нічого тобі не буде до самої смерті; інспектор у нас. людина молода, погарячився, а насправді він не зробить лиха [Вас.)]. насправжки нар разг. взаправду [Раз і насправжки вовк овечку обідрав: Вівчар женцям кричав, кричав, Щоб бігли рятувати— Женці не йдуть!.. (Боров.)]. пасправляти, -ляю, -ляєш наготбвить, накупить, разг. насправлять; (об одежде — ещё) нашить (Насправляла Зося суконь (Н.-Лев.)]. пассати см насисали. нассатися см. насисатися. наст, ту наст [Сухий, спресований, як сніговий наст цісок твердим шаром лежав під ногами (Омол.)]. наставання наступление. наставати, -стаю, -стаёт, настати, -стбну, -станеш 1) наступить, наступить; (о времени — ещё) наставать, настать, приходить, прийти разг. приспевать, приспеть; (после. чего—ещё) следовать, последовать (о порядке и т. п.—устанавливаться книжн.—ещё)
|